Автор фото, ВМС ЗСУ
Російська Федерація активізувала напади із застосуванням ракет та безпілотників на портову інфраструктуру Одеси та прилеглих територій. Під вогнем опинилися також цивільні судна.
Так, 19 липня російські збройні сили здійснили атаку трьома крилатими ракетами типу Х-59/Х-69 на вантажне судно GOLDEN LEO, яке належить турецькій стороні та плавало під прапором Гвінеї-Бісау.
На момент нападу воно прямувало з портової зони, залишаючи зону активних бойових дій, перевозячи продовольчий вантаж. На борту знаходилися 17 громадян Сирії та Індії, а також український лоцман.
Згідно з інформацією від нового прем’єр-міністра Сергія Корецького, після влучання на судні виникла пожежа. Однак через небезпеку подальших атак, рятувальним службам довелося відступити у безпечну зону.
“Разом з військовим командуванням ми розробляємо заходи для посилення безпеки морського сполучення та захисту цивільних суден і екіпажів від злочинних дій російської сторони”, – зазначив прем’єр.
Він охарактеризував такі дії Росії як посягання на свободу мореплавства та принципи, закріплені в Конвенції ООН з морського права.
Водночас, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Микола Кулеба заявив, що це є “воєнним злочином Російської Федерації та ударом по безпеці міжнародного судноплавства і глобальній продовольчій стабільності”.
Загалом, за даними Одеської обласної прокуратури, за останній місяць російська армія вразила 28 торговельних суден у портах Великої Одеси.
Водночас, обласна військова адміністрація наголошує: з 13 липня російські війська запустили по регіону приблизно 300 повітряних об’єктів, унаслідок чого загинули 18 осіб, ще 69 отримали поранення.
Протягом останнього тижня Міністерство оборони Російської Федерації у своїх публічних повідомленнях особливо акцентує увагу на ударах по Одеській області, не приховуючи фактів атак на судна.
Чи є загроза гуманітарної кризи?
Поки місцева влада Одещини закликає мешканців та гостей регіону не нехтувати сигналами повітряної тривоги та дбати про власну безпеку, українські посадовці звертаються до світової спільноти з вимогою звернути увагу на поточну тактику Росії, яка може призвести до гуманітарної катастрофи.
У зв’язку з атаками Російської Федерації в Чорному морі, Україна подала запит на термінове засідання Ради Безпеки ООН, пропонуючи провести його в понеділок, 27 липня.
“Російська Федерація тримає глобальну продовольчу безпеку у заручниках… Сьогодні через український морський коридор у Чорному морі не пройшло жодне судно, що є особливо критичним у розпал сезону збору врожаю. Це цілеспрямований акт економічного та гуманітарного терору… Якщо цей терор продовжиться, мільйони родин в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці можуть зіткнутися зі зростанням цін на продукти харчування та голодом”, – заявив керівник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга.
Міністерство закордонних справ Індії 21 липня викликало тимчасового повіреного у справах Російської Федерації Володимира Ладанова, висловивши “серйозне занепокоєння” у зв’язку із загибеллю громадян країни в результаті російського удару по торговому судну.
“Напади на комерційні судна та, як наслідок, загибель невинних цивільних осіб є неприйнятними та мають бути припинені”, – зазначили в індійському зовнішньополітичному відомстві.
У відповідь на це, речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив: “Наші збройні сили завдають і продовжуватимуть завдавати ударів по тих суднах, які задіяні у перевезенні боєприпасів, озброєнь тощо для потреб київського режиму”.
“Найбільш несприятливі умови з 2023 року”
Американський Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував посилення російських атак на українську портову інфраструктуру в Одеській області та на судна, що прямують до українських портів.
За даними його аналітиків, ця ситуація загострилася щонайменше з 10 липня.
Водночас ISW зазначає, що подібні атаки з боку Росії не є новою тактикою.
Наразі, за оцінками інституту, ці дії спрямовані на послаблення української економіки та обмеження експортних можливостей країни.
Ці удари також можуть розглядатися як відповідь на нещодавні успішні операції України проти російських суден в Азовському та Чорному морях, додають в ISW.
Видання Lloyd’s List, що вважається одним із найавторитетніших у світовому судноплавстві, повідомляє, що через останні атаки Росії в Чорному морі судновласники все частіше відмовляються заходити до українських портів, оскільки умови роботи стали “найбільш несприятливими з моменту припинення дії зернової угоди у 2023 році”.
Крім того, як зазначає Lloyd’s List, на тлі цих подій зростають фрахтові ставки, страхові платежі та загальна вартість логістичних операцій, при цьому кількість доступних суден зменшується, хоча порти продовжують функціонувати.
Відомо, що один з найбільших світових перевізників, судноплавна компанія Maersk, 21 липня призупинила обслуговування через Чорноморський рибний порт.
Maersk стала другою ключовою компанією, яка в липні припинила свою діяльність у Чорноморську. Минулого тижня Kernel Holding, найбільший український експортер зерна, також зупинив роботу у головному порту міста через серію російських ударів.
Українська влада, тим часом, підкреслює, що рішення про вжиття таких заходів було прийнято самими судновласниками, а держава не запроваджувала жодних обмежень на пересування.
“Ще вчора до портів заходили чотири-п’ять суден. Це небагато, але рух був. Станом на сьогодні захід суден призупинився. Це рішення судновласників – держава зі свого боку нічого не обмежувала”, – заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами 23 липня.
Водночас він зазначив, що “говорити про повну блокаду морського експорту поки зарано”, і додав, що уряд працює над рішеннями, які допоможуть відновити судноплавство.
Українські удари по Криму та в морі
Київ прагне ізолювати Кримський півострів, який був незаконно анексований Росією у 2014 році.
Протягом 6-19 липня Сили безпілотних систем Збройних Сил України вивели з ладу три з п’яти поромів, які забезпечували функціонування Керченської переправи, ймовірно, знизивши її пропускну здатність на 75%.
18 липня Сили безпілотних систем також атакували в Чорному та Азовському морях 13 суден так званого “тіньового флоту”: вісім суховантажів, один танкер, один газовоз, один буксир та два плавучих крани.
Уражені судна, за даними Генерального штабу Збройних Сил України, використовувалися для постачання паливно-мастильних матеріалів російським військовим підрозділам, а також для транспортування нафтопродуктів в обхід міжнародних санкцій.