Дослідники виявили в геномі сучасних людей приховані ознаки двох маловідомих видів предків, рештки яких дотепер не були знайдені археологами.
Аналіз ДНК показав наявність двох невідомих науці предків людей / © Getty Images
Протягом тривалого часу вченим було відомо, що давні Homo sapiens активно змішувалися з іншими видами, зокрема з неандертальцями та денисівцями. Однак новітні дослідження, проведені Каліфорнійським університетом у Берклі та Університетом Джонса Гопкінса, свідчать, що частина нашого генетичного коду була успадкована від істот, які раніше були абсолютно невідомі науці.
Про це повідомляє видання Daily Mail.
Таємничі гени в кожному з нас
Один із цих давніх родичів відокремився від лінії сучасних людей приблизно 800 тисяч років тому, але пізніше його представники знову схрестилися з Homo sapiens. Це сталося приблизно 50 тисяч років тому, ще до масштабної міграції сучасних людей з Африки.
Завдяки цій події, кожна людина, що живе сьогодні, несе в собі від 0,5% до 1% геному цього загадкового «примарного предка». Це майже еквівалентна кількість генетичного матеріалу, отриманого сучасним людством у спадок від давно вимерлих неандертальців.
«Ми зуміли виявити та локалізувати в геномах сучасних людей ділянки, які походять із цієї примарної лінії, і продемонструвати, що ця спадковість присутня в усіх сучасних людях, а не лише в африканцях», — пояснює співавтор дослідження Юлінь Чжан.
Суперархаїчний слід еволюції
Окрім першого таємничого предка, дослідники виявили в ДНК сучасних людей ще один незвичайний слід, який вони назвали «суперархаїчним предком». Ця надзвичайно давня лінія гомінідів, вік якої сягає 1,8 мільйона років, не схрещувалася безпосередньо з людьми.
Натомість цей втрачений вид колись дав початок денисівцям, які проживали в Євразії в період від 200 тисяч до 32 тисяч років тому. Пізніше самі денисовці схрестилися з нашими безпосередніми предками, передавши їм ці суперархаїчні генетичні фрагменти, які досі можна знайти в геномах мешканців Азії.
«Важливим висновком є те, що еволюція людини була значно більш взаємопов’язаною, ніж ми раніше уявляли», — наголосив доктор Арджун Бідданда.
«Замість простої розгалуженої моделі, наша історія все більше виглядає як мережа популяцій, які неодноразово розділялися, мігрували та змішувалися», — підсумував професор Мурджані.
Захисні властивості давньої ДНК
Для виявлення цих прихованих генетичних слідів без використання викопних решток, вчені застосували новітній метод комп’ютерного моделювання TRACE, який аналізує виключно сучасні геноми. Виявилося, що багато з цих найдавніших ділянок ДНК мають не випадкове походження, а безпосередньо пов’язані з нашим імунітетом та метаболічними функціями.
«Адаптація до нових патогенів та джерел їжі була одним із найсильніших факторів відбору під час еволюції людини, а схрещування з іншими групами сприяло появі нових генетичних варіацій для виживання», — пояснив цей феномен доктор Бідданда.
Нагадаємо, вчені висунули несподівану гіпотезу щодо доісторичного «циклопа», завдяки якому ми можемо бачити. Вони припустили, що очі людей та інших хребетних могли походити від центрального ока мікроскопічної одноокої істоти, що існувала в океані майже 600 мільйонів років тому.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати