Близько 300 тисяч осіб взяли участь у щорічному прайді в Гамбурзі, Німеччина, 1 серпня, що на приблизно 40 тисяч більше, ніж у 2025 році. Захід відбувся через тиждень після нападу на берлінський прайд, і поліція залучила вдвічі більше правоохоронців.
Про це повідомили агенції DPA та AP.
Гамбурзький прайд є одним із наймасштабніших у Німеччині. Марш пролягав центром міста, де колона з 60 вантажівок представляла різноманітні організації: підприємства, спільноти, політичні сили та протестантську церкву. Учасники висловили свою підтримку різноманіттю та рівним правам для ЛГБТК+ спільноти.
Учасники щорічного прайду у Гамбурзі, Німеччина, 1 серпня 2026 року. REUTERS/Lisi Niesner
За оцінками поліції та організаторів, на вулицях зібралося близько 300 тисяч осіб, тоді як минулого року їх було приблизно 260 тисяч. Після інциденту в Берліні, поліція Гамбурга оновила план безпеки, збільшивши кількість залучених правоохоронців удвічі порівняно з попереднім роком.
Поліціянт чергує під час щорічного прайду у Гамбурзі, Німеччина, 1 серпня 2026 року. REUTERS/Lisi Niesner
До колони приєдналася вантажівка від берлінської асоціації Дня Крістофер-стріт (CSDChristopher Street Day) — неприбуткової організації, відповідальної за проведення прайду в столиці. Людей на цій вантажівці закликали одягнути темний одяг на знак поваги до жертв нападу в Берліні.
Люди з табличками «Без страху» їдуть на вантажівці берлінської асоціації Christopher Street Day під час щорічного прайду у Гамбурзі, Німеччина, 1 серпня 2026 року. REUTERS/Lisi Niesner
Заступниця мера Гамбурга Катаріна Фегебанк висловила телеканалу RTL, що після подій у Берліні багато представників квір-спільноти та суспільства загалом вагалися, чи варто брати участь у публічних заходах.
«Однак я вважаю, що зараз це як ніколи важливо», — зазначила вона.
Мануель Опіц, організатор гамбурзького CSD, зазначив, що атмосфера маршу залишалася святковою.
«Ми несемо скорботу в наших серцях, зокрема й за Берлін, — сказав він, — але водночас демонструємо нашу гордість на вулицях, і це відчутно».
Серед присутніх була одна з найвідоміших німецьких драг-квін Олівія Джонс, а також політики Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та партії «Зелених». Керівник фракції СДПН у Бундестазі Маттіас Мірш висловив медіагрупі Funke побажання, щоб канцлер Фрідріх Мерц відвідав майбутній прайд.
«Було б чудовим сигналом, якби канцлер приєднався до нас», — додав Мірш.
Поліціянти супроводжують щорічний прайд на вулиці Любекер-штрасе в Гамбурзі, Німеччина, 1 серпня 2026 року. Getty Images/dpa/picture alliance/Georg Wendt
Згідно з опитуванням соціологічної компанії Civey, проведеним для медіагрупи Funke, напад у Берліні вплинув на почуття безпеки в Німеччині. 38% опитаних повідомили, що почуваються менш захищеними, ніж до інциденту. Водночас 54% не відчули жодних змін, а 7% зазначили, що почуваються безпечніше.
Заходи Дня Крістофер-стріт проводяться на вшанування Стоунволльських протестів, що відбулися в Нью-Йорку в червні 1969 року. Рейд поліції на бар Stonewall Inn на вулиці Крістофер-стріт спричинив кілька днів протестів, які започаткували сучасний рух за права лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерних та квір-людей. У Німеччині прайди часто називають Днем Крістофер-стріт, скорочено CSDChristopher Street Day.
Прайди також пройшли 1 серпня в Бонні (захід Німеччини), Амстердамі (столиця Нідерландів) та Брайтоні (британське приморське місто).
Деталі нападу на прайд у Берліні
Увечері 25 липня мікроавтобус врізався в натовп під час прайду в Берліні. Внаслідок наїзду було поранено кількох осіб; поліція припускає, що нападник міг використовувати мачете. Одна жінка загинула, щонайменше 29 осіб отримали поранення. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав інцидент «огидним» та відвідав місце події 26 липня.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що зібрані докази вказують на «ісламістський терористичний акт». Підозрюваним у нападі було оголошено 21-річного громадянина Німеччини ліванського походження на ім’я Абдул Баллут.
26 липня поліція застрелила Баллута на території садового кооперативу на заході Берліна. За повідомленнями правоохоронців, він напав на них з ножем. У розшуку чоловіка брали участь тисячі поліцейських, зокрема з сусідніх федеральних земель.
Прокуратура Берліна оприлюднила інформацію про кримінальне минуле Баллута. У травні 2025 року він намагався дістатися Мавританії через Туреччину, але його спроба виявилася невдалою. Згодом він виїхав до Лівану через Туреччину з наміром потрапити до Сирії та приєднатися до терористичного угруповання «Ісламська держава».
У липні 2025 року Баллута було заарештовано в Лівані та засуджено до трьох місяців позбавлення волі за розпалювання релігійної ворожнечі. У листопаді 2025 року він повернувся до Німеччини, де його затримали в аеропорту Берлін-Бранденбург. У травні 2026 року чоловіка засудили до одного року й десяти місяців ув’язнення за «підготовку до тяжкого злочину, що становить загрозу державі», проте виконання вироку було відкладено на пів року.
Source: suspilne.media