У липні 2026 року Росія випустила 126 балістичних ракет по Україні, повідомляє The New York Times. Ця цифра є новим місячним рекордом від початку повномасштабного вторгнення, оскільки Москва посилює бомбардування українських міст та цивільної інфраструктури.
Нещодавнє зростання ракетних ударів відбувається на тлі браку боєприпасів для протиповітряної оборони в Україні, що залишає країну практично беззахисною перед балістичним бліцкригом Кремля. Президент Росії Володимир Путін явно прагне скористатися вразливістю України та залякати країну до підкорення.
Кількість жертв ескалації бомбардувань з боку Росії вже тривожно зростає. У липні загинуло близько 400 людей, а дані ООН свідчать, що за перші шість місяців цього року загинуло 1 396 українських цивільних, а ще 7 978 отримали поранення, що на 37 відсотків більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Єдиним ефективним захистом України від російських балістичних ракет є американська система протиповітряної оборони Patriot. Однак запаси перехоплювачів ракет Patriot у країни майже вичерпані, а зусилля Києва щодо отримання нових поставок наразі зазнають невдачі.
Сполучені Штати не можуть надати Україні перехоплювачі Patriot, оскільки Америка нині переживає власні проблеми з постачанням через війну з Іраном. Нещодавній звіт Центру стратегічних і міжнародних досліджень оцінив, що запаси американських боєприпасів Patriot скоротилися з понад 2 300 ракет у лютому до близько восьмисот.
Роботи з нарощування виробництва перехоплювачів Patriot вже ведуться, але очікується, що суттєвого збільшення виробництва не відбудеться до 2030 року. Тим часом президент США Дональд Трамп нещодавно висловив можливість надання Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot, але угоди поки що не досягнуто. Навіть якщо Київ отримає “зелене світло”, перші перехоплювачі можуть з’явитися лише за кілька років.
Це залишає Україну без простих рішень, оскільки країна бореться за самооборону проти російського повітряного наступу. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно щонайменше 300 перехоплювачів для захисту цивільного населення та запобігання руйнуванню критичної інфраструктури перед наближенням зимового сезону. На даний момент ця мета виглядає недосяжною.
З огляду на те, що запаси США вичерпуються, а поточне виробництво ракет значно відстає від потреб України, Київ звертається до європейських партнерів, сподіваючись, що вони зможуть бути переконані надати перехоплювачі зі своїх обмежених резервів. Однак в умовах невизначеної безпекової ситуації в Європі багато країн неохоче послаблюють власні оборонні можливості, передаючи ракети-перехоплювачі Україні.
Це викликає зростаюче розчарування у Києві. Після чергового смертоносного російського бомбардування української столиці Зеленський відверто говорив про наслідки обережності Європи. “Перехоплювачі балістичних ракет могли б врятувати життя тих, хто загинув сьогодні. Дуже важливо, щоб наші партнери розуміли, що затримки з їх постачанням або небажання надавати протибалістичні системи безпосередньо призводять до таких жахливих жертв і руйнувань”, – прокоментував він. Раніше цього тижня дедалі більш роздратований український лідер також припустив, що небажання міжнародних партнерів вирішити проблему браку перехоплювачів в Україні може бути спробою зробити Київ більш “поступливим”.
Одним з довгострокових рішень поточної нестачі в Києві є проєкт “Фрейя”, який передбачає розробку протибалістичної системи протиповітряної оборони коаліцією європейських країн. У разі успіху ця українська ініціатива зменшить залежність від Сполучених Штатів і забезпечить значно більший ступінь європейської автономії, але терміни залишаються проблемою. Хоча перші випробувальні запуски можуть відбутися в першій половині 2027 року, до повного розгортання системи може минути від трьох до п’яти років.
Зростаюча вразливість України до російських бомбардувань була підкреслена 5 серпня, коли системи протиповітряної оборони країни не змогли перехопити жодної з 24 балістичних ракет, запущених по цілях у Київській області. За відсутності надійних короткострокових рішень проблеми браку перехоплювачів Patriot, Україна повинна вийти за межі суто оборонних заходів і дослідити потенційні наступальні варіанти.
Багато хто в Україні давно ставить під сумнів, чи зможе протиповітряна оборона самостійно повністю протистояти загрозі російських авіаударів. Прихильники більш наступального підходу стверджують, що країна повинна прагнути “стріляти в стрільця, а не в стрілу”. Швидко зростаючі ракетні атаки Росії тепер роблять це пріоритетом.
Україна вже продемонструвала свою здатність націлюватися на пускові установки всередині Росії. У липні підрозділ Сил безпілотних систем України знищив систему С-400 у Брянській області на кордоні з північною Україною, яка часто використовується як база для балістичних ракетних ударів.
Одним із ключових викликів є виявлення місць пусків. Під час свого нещодавнього візиту до США Зеленський, за повідомленнями, шукав зустрічі з Ілоном Маском для обговорення використання системи Starlink на території Росії для полювання на балістичні ракетоносії. Якщо обмеження Starlink не будуть зняті, Україні доведеться підтримувати посилене спостереження за Росією іншими засобами. Цей варіант вимагатиме збільшення поставок дронів через, ймовірно, високий рівень втрат під час роботи в районах пуску ракет, що знаходяться під щільним російським протиповітряним прикриттям.
Дехто припускає, що найефективніша стратегія протидії балістичній загрозі може полягати в модернізації наявних військових можливостей України. Пишучи нещодавно у The Washington Post, відставний контр-адмірал ВМС США Марк Монтгомері виступав за модифікацію озброєнь і систем наведення, що використовуються українським парком винищувачів F-16, для удару по пускових установках з повітря. “Технологія існує, платформа існує, і зброя вже схвалена для продажу. Невелика зміна в політиці США матиме велике значення для боротьби України за виживання”, – зазначив він.
Інші стверджують, що найкращий шанс України послабити російські балістичні атаки полягає в розробці власних балістичних ракетних можливостей. Україна, як очікується, матиме дві моделі балістичних ракет, готові до бойового застосування до кінця 2026 року, за словами Ірини Терех, генерального директора українського виробника дронів і ракет Fire Point. Це значно підвищить здатність Києва завдавати ударів по російських ракетних пускових установках і виробничих об’єктах, а також, можливо, посилить стримування.
Партнери України, схоже, не мають великого бажання вирішувати проблеми протиповітряної оборони країни, але вони все ще можуть зробити багато для протидії ставці Росії на балістичний терор. Перш за все, вони можуть підтримати наступальні зусилля України, надавши розвіддані, необхідні для виявлення місць пусків, і забезпечивши зброєю, необхідною для ударів глибоко всередині Росії. Збільшення підтримки українського оборонного сектору також зміцнить далекобійні можливості Києва.
Путін нині нарощує виробництво російських балістичних ракет і ескалацію повітряних ударів, намагаючись зламати опір України. Якщо його не зупинити, українське цивільне населення заплатить жахливу ціну в найближчі місяці, і Київ може бути змушений до капітуляції з тяжкими наслідками для майбутнього європейської безпеки. Легких рішень цієї російської балістичної загрози не існує, але союзники України повинні визнати, що одних лише оборонних заходів буде недостатньо.
Микола Бєлєсков – науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень та старший аналітик української ГО “Повернись живим”. Висловлені в цій статті погляди є особистою позицією автора і не відображають думок чи поглядів НІСД або “Повернись живим”.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.atlanticcouncil.org