У серпні першого дня російські війська атакували безпілотниками логістичний центр видавничої корпорації «РанК» та дистрибуційний центр мережі книгарень «КнигоЛенд» у місті Харків. В результаті нападу спалахнула велика пожежа, яка тривала декілька діб. Згідно з попередніми оцінками, було знищено близько 8 мільйонів екземплярів книжок.
Втративши склад, збитки зазнали не тільки «Ранок» і «Книголенд», а й десятки українських видавництв, які довірили їм зберігання своїх видань. Деякі з них вже оголосили про свої втрати, тоді як інші ще підраховують кількість знищених одиниць.
«Суспільне Культура» зібрало історії видавництв і письменників, які постраждали від російського удару, а також інформацію про те, як читачі можуть підтримати українське книговидання.
Після атаки видавництво «Ранок» організувало антикризовий штаб. Директор видавництва Віктор Круглов окреслив три ключові напрями діяльності:
- реорганізація логістичних процесів для якнайшвидшого відновлення відвантаження наявних запасів з резервних складів;
- максимальне поширення інформації про російський напад;
- організація додаткового друку знижених видань.
Особливий пріоритет надається перевиданню знищених підручників. Круглов підкреслив, що всі дані про книги збережені у хмарних системах, тому головним викликом є фінансування: необхідно придбати папір та розмістити замовлення на друк у друкарнях.
Через масштаби втрат відновлення діяльності корпорації може зайняти кілька років. У розмові з Forbes Україна Круглов припустив, що цей процес може тривати близько трьох років. Збитки від знищених книжок оцінюються приблизно в 1 мільярд гривень — це приблизний річний оборот усієї корпорації. Інфраструктурні втрати від знищеного логістичного центру та обладнання складають близько 5 мільйонів доларів.
«Ворог знищує папір, але наша відповідь — читати, вистояти й об’єднуватися. Тримаймося!»
Видавництва, що зазнали втрат
Український інститут книги повідомив, що про знищення своїх видань вже заявили «Жорж», Readberry, «Фабула», «Ще одну сторінку», Varvar Publishing, «Відкриття», «Основа», «Своє», Korali Books, «Кенгуру», 4mamas, «Хто це?», «Вавилонська бібліотека» та «Урбіно». Інститут наголошує, що цей перелік може розширюватися.
«Це черговий цілеспрямований удар Росії по українській культурі, освіті та книговидавничій галузі. Ми висловлюємо щире співчуття командам видавництв, які постраждали внаслідок атаки, але всупереч продовжують працювати над розвитком книжкової галузі»
- Видавництво «Жорж» повідомило про знищення приблизно 400 тисяч примірників — це майже вся їхня друкована продукція.
У видавництві зазначають, що збитки перевищують обсяг річних продажів, а деякі видання майже повністю знищені та потребуватимуть нового друку. Зокрема, майже повністю зникла новинка Нікі Пау Пртео «Велителька кісток» — встигли відправити лише кілька десятків екземплярів.
Окремо директорка з комунікацій видавництва Валентина Комар у коментарі Divoche.Media зазначила, що фінансові збитки ставлять під загрозу подальшу діяльність видавництва. За її словами, без фінансової підтримки видавництво може припинити свою роботу вже за кілька місяців.
Водночас видавництво вже отримало підтримку від кількох закордонних авторів. Польський письменник Якуб Цвєк запропонував безкоштовно передати права на одну зі своїх книг, а польська письменниця Йоанна В. Ґайзлер заявила, що перерахує видавництву всі свої авторські відрахування, щоб підтримати його в цей складний період.
- «Фабула» також втратила значну частину книжок, які зберігалися на їхньому складі.
Видавництво повідомило в соціальних мережах, що наразі підраховує збитки та визначає, які видання будуть надруковані в першу чергу. Через втрату понад 200 найменувань, відновити повний асортимент одразу буде неможливо.
Про знищення видань, зокрема, повідомили письменниці Поліна Кулакова та Юлія Романюк (про наклад обох частин її роману «Танхельм. Первісний дух» та «Танхельм. Темрява ночі»).
- Видавництво Artbooks повідомило, що на складі «Ранку» згоріли їхні книги вартістю понад мільйон гривень.
Йдеться про понад 2700 екземплярів — це і дитячі видання (такі як серія «Будинок на дереві»), енциклопедії, книги про Minecraft і Lego, а також популярні видання для дорослих, зокрема «Сім чоловіків Евелін Г’юґо», інші книги Тейлор Дженкінс Рід, «Нокмаутська трилогія» Люсі Скор, ромкоми Емілі Генрі та книги українських авторів.
Комерційна директорка Artbooks Катерина Дойничко в коментарі Суспільному Культура зазначила, що видавництво наразі не має фінансової можливості перевидати весь втрачений асортимент.
«Ми досі оговтуємося після атаки на друкарню «Конві-Прінт«, де наші тиражі також постраждали, і у нас виникли додаткові фінансові витрати на додруки. Також відбулася атака на «Нову Пошту», на яку ми відправили товар для «Книгарні “Є”» (загальна поставка на мережу на суму 400 тис. грн). Скоріш за все, цей товар також знищено, чекаємо на підтвердження від наших партнерів…» — розповідає Дойченко.
- Сходознавче видавництво «Сафран» повідомило про знищення приблизно 120 екземплярів. Там зазначили, що їхні втрати менші, ніж у багатьох інших постраждалих компаній, однак вони сталися на тлі тривалої кризи українського книжкового ринку.
«Спочатку було просто домінування російської книжки на ринку. Потім пандемія, далі початок повномасштабної війни. А в березні 2025 року ми зафіксували початок спаду на книжковому ринку, який з того часу тільки набирав обертів. Зараз ми розуміємо, що війна увійшла у нову, ще тяжчу для всіх нас фазу», — йдеться у повідомленні видавництва.
- «Вавилонська Бібліотека» також повідомила про знищення накладів своїх видань, однак поки не готова назвати точний обсяг втрат.
«Наразі ми не знаємо точних цифр, але знаємо, що, знищуючи книжки, наш ворог знищує те, з чим завжди воював — мову і знання. Наш товар легко горить, але полум’я не зможе поглинути нашу справу», — написали на сторінці видавництва.
- У соціальних мережах видавництва Readberry повідомили, що попри все готуватимуть нові видання та поступово планують повертати книги, які були знищені. Також там зазначили, що кожне замовлення або передзамовлення допомагає фінансувати наступний наклад.
Від удару постраждали й автори
Російська атака знищила не тільки майно видавництв, а й паперові наклади книг українських авторів.
Письменниця Ярослава Литвин повідомила, що згоріли всі наклади її п’яти книг, виданих у «Фабулі»:
- «Рік розпусти Клауса Отто Баха»;
- «Не мій дім»;
- «Вілла у Сан-Фурсиско»;
- упорядкована нею збірка «Не чіпай, то на свята»;
- «Хрущі над вишнями».
«Це все, що я робила, писала останні 7 років. Все, чим жила. Мій здобуток, моя гордість. За ці сім років мені вдалося довести, що книга української авторки може спокійно конкурувати з перекладною літературою на полицях книгарень, виходити у топи продажів видавництва на фестивалях і затримуватися там роками», — говорить Литвин.
Зокрема її «Вілла у Сан-Фурсиско» дев’ять місяців залишалася на полиці бестселерів у книгарнях «Є» — «і лишилася б там далі, якби не згоріли паперові примірники».
Письменниця Таня Гуд, авторка «Заклиначки трав», трилогії «Непрості» та «Легенди цвіту», також звернула увагу на наслідки для авторських доходів: через знищення паперових накладів скорочуються можливі роялті, а видавництвам доводиться обмежувати витрати на промоцію новинок. За її словами, частину презентацій в інших містах, найімовірніше, доведеться скасувати, компенсуючи їх онлайн-заходами.
Письменниця Дара Корній повідомила про знищення двох її дитячих повістей — «Чому розквітає папороть» та «Як Петрусь Коляду рятував». За її словами, додаткових примірників цих книг на інших складах «Ранку» також немає.
«Чому розквітає папороть», зокрема, належить до шкільної програми НУШ, у 2026 році книга отримала супервідзнаку від світової спільноти — потрапила до почесного списку IBBY. За мотивами історії також створили вистави в Житомирському академічному музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги та Полтавському академічному обласному театрі ляльок.
«До сліз гірко та сумно. Не тільки за своїх книжкових дітей, а за всі 8 мільйонів книг, яку спалила болотяна погань», — говорить авторка.
Як можна підтримати постраждалі видавництва
Саме підтримка читачів зараз є одним із головних способів допомогти відновити знищені наклади — зазначають усі без винятку видавництва.
- «Ранок» закликає читачів поширювати інформацію про російський удар, розповідати про нього іноземним друзям і колегам.
- Другий спосіб — купувати книги постраждалих видавництв у книгарень.
Книгарня Readeat оголосила безкоштовну доставку книг постраждалих видавництв до 10 серпня. Для цього потрібно додати до кошика хоча б одну книгу «Ранку», Readberry, «Жоржа», «Фабули», «Ще одну сторінку», Varvar Publishing, «Основи», «Своє», Korali Books, «Кенгуру» або 4mamas та застосувати промокод «RAZOM».
Книгарня «Сенс» створила спеціальну добірку книг видавництв, які постраждали внаслідок атаки. Аналогічну добірку зробила книгарня Book.ua — там радять обирати книги постраждалих видавництв для себе та близьких.
Такі покупки, за словами книгарень і видавців, допомагають накопичити кошти, необхідні для відновлення знищених накладів.
- Ще один варіант — купувати книги безпосередньо на сайтах видавництв.
«Єдині речі, що можуть нас зараз підтримати — це донати для захисників та покупка будь-якої нашої книги на нашому сайті чи в книгарнях партнерів», — говорить комерційна директорка Artbooks Катерини Дойничко.
«Вавилонська Бібліотека» закликає купувати книги на сайті видавництва, а також долучатися до її збору на ретранслятор для полку безпілотних систем «Лава» НГУ «Хартія».
«Жорж» зібрав видання, які зараз доступні для передзамовлення, а «Фабула» просить оформлювати передзамовлення на книги, які вийдуть друком найближчим часом.
- Окремим способом підтримки є купівля електронних книг.
- Деякі видавництва пропонують сертифікати підтримки.
«Ще одну сторінку» продає сертифікат, який можна буде використати на будь-яку книгу видавництва після 1 листопада 2026 року. Сертифікат діє рік, а доставка Україною буде безкоштовною. Видавництво пояснює, що таким чином акумулює кошти на друк уже підготовлених і нових книг.
- Також можна зробити благодійний внесок.
Крім того, видавництво «Жорж» запустило флешмоб «Книжці “Жоржа” безпечніше вдома» — у такий спосіб там хочуть привернути увагу до того, що великі склади, де книги зберігаються місяцями, дають можливість росіянам знищувати наклади у величезних масштабах. Серед можливих рішень там називають більшу роль бібліотек та книгарень, які могли б зберігати ширший асортимент видань.
У «Жоржі» наголошують, що бібліотеки можуть одночасно робити сучасні українські книги доступнішими для громади та забезпечувати видавцям додатковий канал збуту. Книгарні, своєю чергою, могли б, за наявності більших площ, зберігати не тільки найпопулярніші видання, а значно ширший асортимент.
Видавництво вважає, що для цього необхідна державна підтримка. Серед запропонованих механізмів — програми публічних закупівель книг для бібліотек, часткова компенсація оренди для книгарень та пільгові кредити для книжкової галузі.
У червні 2026 року Мінкульт повідомляв, що працює над пілотним проєктом із субсидій на оренду для книгарень. Водночас реалізація програми залежить від наявності фінансування, адже кошти на неї цьогоріч у державному бюджеті не передбачені.
Source: suspilne.media