“>
Антимонопольний комітет України (АМКУ) виступає з пропозицією до Кабінету Міністрів України розглянути можливість зміни режиму та інтенсивності податкового тягаря під час реалізації пального, як частину державного реагування на кризові ситуації на ринках нафтопродуктів.
“Україна не має змоги впливати на глобальні ринкові ціни, проте державне регулювання режиму та інтенсивності оподаткування знаходиться в межах компетенції влади. Це, звісно, має відбуватися з урахуванням правового режиму воєнного стану та наслідків регулярних руйнувань внаслідок ворожих обстрілів, особливо для національної економіки”, – зазначено у повідомленні АМКУ на сайті у п’ятницю, що базується на результатах засідання 6 серпня.
У повідомленні вказується, що протягом останніх місяців комітет провів ретельний аналіз закордонного досвіду державного реагування на ціни нафтопродуктів у період кризи в Ормузькій протоці. Дослідження показало, що методи конкурентного законодавства не вирішують проблеми зростання цін в інших країнах. Натомість, зниження цін у багатьох державах досягається шляхом тимчасової корекції податкового режиму.
На думку АМКУ, особливої уваги заслуговують питання вдосконалення механізмів податкової політики стосовно обігу імпортних нафтопродуктів у періоди стрімкого зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Зокрема, пропонується застосування механізмів тимчасового коригування окремих податкових компонентів ціни пального для мінімізації негативного впливу кризових явищ на конкурентне середовище та функціонування ринків нафтопродуктів.
Крім того, Комітет вважає доцільним та можливим вдосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних резервів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що близько половини роздрібної ціни пального складає його собівартість закупівлі, а понад 40% – податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Комітет звернув увагу на той факт, що протягом кризи, що розпочалася у лютому 2026 року, індекси та ціни на світлі нафтопродукти у світі зросли більш ніж на 100%, що об’єктивно значною мірою вплинуло на роздрібну вартість бензину та дизельного пального.
Водночас, суттєве підвищення митної вартості з початку весни призвело до відповідного значного зростання розміру ПДВ, оскільки він розраховується у відсотковому співвідношенні до митної вартості пального та акцизного податку.
“При значних коливаннях (особливо зростанні) світових цін, подібна модель оподаткування неминуче посилює фінансовий тягар спочатку для самих гравців ринку, а згодом перекладається на споживачів. Адже саме вони покривають ці податки, що вже включені до вартості кожного літра пального на автозаправних станціях”, – наголосив АМКУ.
Додатково, зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, з поступовим їх збільшенням, створюють окремий додатковий фінансовий тиск. Це, у свою чергу, також впливає на зростання кінцевої вартості для роздрібних та оптових покупців.
Комітет підкреслив, що значне одночасне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може обмежувати можливості учасників ринку для повноцінної конкуренції (передусім, за рахунок ціни). Це може створювати додаткову потребу у нарощуванні обігового капіталу та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими ресурсами. Здатність окремих операторів АЗС, особливо відносно невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмеженою.
“Серед потенційних наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід окремих гравців з ринків та зростання рівня концентрації на відповідних ринках”, – підсумував АМКУ.
Як повідомлялося раніше, експерти паливного ринку, зокрема Дмитро Льоушкін, засновник та СЕО Prime Group, припускали, що уряд може вжити заходів у відповідь на нову хвилю зростання цін на пальне, яка спостерігається з середини липня. За його словами, це може бути форма кешбеку, зменшення податків та акцизів, або державне регулювання цін.
Однак, опитані на початку серпня мережі АЗК інтернет-порталом “Енергореформа” зазначали, що наразі немає інформації про будь-які урядові ініціативи в цьому напрямку.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент, спрямований на реагування на різке зростання світових цін на нафтопродукти внаслідок загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її функціонування скористалися 2,3 мільйона українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
Згідно з даними міністерства, 91% користувачів програми становили власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.