Від стародавніх битв та героїв Гомера до сучасних трактувань міфів
«Одіссея» Крістофера Нолана не тільки стала одним із ключових кінорелізів року, а й найкасовішим проєктом режисера. Стрічка подолала позначку в $1 млрд, випередивши «Темного лицаря: Відродження».
Успіх «Одіссеї» природно повернув інтерес до оповідей про давньогрецьких героїв, богів, війни та тривалі мандрівки. Однак, не обов’язково одразу шукати наступну буквальну інтерпретацію творінь Гомера. У кінематографі існує багато фільмів, що по-різному опрацьовують міфи Стародавньої Греції — від епічних історичних драм до комедійних і майже сюрреалістичних переосмислень. Ми зібрали сім кінострічок, до яких варто звернутися, якщо після «Одіссеї» ви бажаєте продовжити цю захопливу подорож.
«О, де ж ти, брате?», 2000
Що станеться, якщо перенести «Одіссею» Гомера з античної Греції на американський Південь 1930-х років? Саме це завдання взяли на себе брати Коен у фільмі «О, де ж ти, брате?». Троє втікачів-в’язнів — Юлісс Еверетт Макґілл, Піт та Делмар — вирушають на пошуки скарбу, який Еверетт встиг сховати перед арештом. Їх чекає довга подорож, незвичайні зустрічі, ризиковані пригоди та численні випробування, що перегукуються з епізодами гомерівської поеми.
За легкою комедією та абсурдними пригодами ховається дотепне трактування класичного епосу: тут є власний Одіссей, сирени та циклоп. А атмосферний музичний супровід із фолк-композицій 1930-х років став однією з найвизначніших рис фільму. «О, де ж ти, брате?» — чудовий вибір, якщо після монументальної «Одіссеї» ви прагнете побачити її легшу, іронічну та абсолютно непередбачувану версію.
«Троя», 2004
Якщо в «Одіссеї» Нолана вас захопила антична міфологія, розмах епічної історії та герої, чиї імена збереглися крізь тисячоліття, зверніть увагу на «Трою» Вольфганга Петерсена. Фільм екранізує події «Іліади» Гомера — від викрадення Єлени та початку Троянської війни до загибелі Гектора й падіння легендарного міста. В центрі оповіді — Ахіллес у виконанні Бреда Пітта, для якого слава стає важливішою за довге життя, а також Гектор, Паріс, Єлена та Одіссей.
«Троя» поєднує масштабні батальні сцени, драматичні події, романтику та античні міфи, переосмислюючи їх у реалістичному ключі. Це слушний вибір для тих, хто бажає продовжити знайомство з епічними оповіданнями Стародавньої Греції та героями, які стали частиною світової культури.
«Александр», 2004
Ще одна масштабна подорож у світ античності — «Александр» Олівера Стоуна. В центрі сюжету — Александр Македонський у виконанні Коліна Фаррелла, який у 20 років стає правителем Македонії, а згодом веде своє військо через Персію та Індію, створюючи одну з найбільших імперій давнього світу. Фільм поєднує грандіозні батальні сцени з особистою історією полководця, його взаєминами з матір’ю, батьком, друзями та коханими.
Подібно до «Одіссеї», стрічка Олівера Стоуна звертається до постатей та подій, які увійшли до культурної пам’яті людства. Тут присутній розмах античного епосу, амбіції, прагнення до безсмертної слави та герой, що прагне вийти за межі відомого та підкорити світ.
«Агора», 2009
Від античних міфів — до Александрії IV століття. «Агора» Алехандро Аменабара розповідає історію Гіпатії — філософині, астрономки та викладачки, яка прагне розгадати загадки Всесвіту на тлі наростаючого протистояння між різними релігійними та політичними силами міста. Головну роль у фільмі втілила Рейчел Вайс.
Тут майже відсутні міфічні пригоди, натомість присутня велична Александрія, філософські пошуки, астрономія, боротьба за владу та питання про те, що відбувається із суспільством, коли знання та свобода мислення опиняються під загрозою.
«Безсмертні», 2011
Якщо в «Одіссеї» Нолана вам сподобався масштаб античного світу, варто звернути увагу на «Безсмертних» Тарсема Сінґха. В центрі сюжету — Тесей у виконанні Генрі Кавілла, який вступає у протистояння з царем Гіперіоном. Той збирає армію, щоб заволодіти легендарним луком Епіра, звільнити титанів і знищити олімпійських богів. Тим часом Зевс, якого грає Люк Еванс, намагається не втручатися в людські справи, але врешті-решт допомагає Тесею підготуватися до вирішальної битви.
«Безсмертні» — це насамперед видовищне й стилізоване кіно з масштабними битвами, міфологічними мотивами, жорстокими поєдинками та вражаючою візуальною естетикою. Фільм вільно поводиться з античними міфами, але повністю компенсує це динамікою та атмосферою великої легенди.
«Метаморфози», 2014
«Метаморфози» Крістофа Оноре — це психоделічне переосмислення однойменної поеми Овідія, що поєднує античні міфи з реаліями сучасного світу. В центрі сюжету — юна Європа, яка одного дня пропускає заняття та зустрічає загадкового Юпітера. Він переконує дівчину вирушити разом із ним, і ця подорож поступово перетворюється на дивну й магічну мандрівку світом, де боги та смертні співіснують.
Фільм втілює на екрані історії про кохання, ревнощі, помсту та трансформації, створюючи атмосферу, схожу на сон наяву. Тут немає звичної епічності античних блокбастерів — натомість присутній химерний, майже сюрреалістичний світ, який нагадує наш, але живе за власними законами. «Метаморфози» варто обрати, якщо після «Одіссеї» ви бажаєте зануритися в античну міфологію, але побачити її зовсім в іншій, експериментальній формі.
«Повернення», 2024
Якщо після «Одіссеї» Нолана ви хочете поглянути на знайому історію під іншим кутом, зверніть увагу на «Повернення» Уберто Пазоліні. Фільм з Рейфом Файнзом та Жульєт Бінош переосмислює останню частину гомерівської «Одіссеї» — повернення Одіссея на Ітаку після двадцяти років війни та мандрів. Герой повертається додому фізично виснаженим і психологічно травмованим, тоді як Пенелопа продовжує чекати на нього, а їхній син Телемах намагається захистити матір і царство від зухвалих залицяльників.
На відміну від масштабних екранізацій античних міфів, «Повернення» майже позбавлене фантастики та богів. Це камерна й реалістична історія про людину, яка після пережитої війни намагається зрозуміти, чи може повернутися до попереднього життя і чи здатні близькі прийняти її такою, якою вона стала.
Джерело новини: elle.ua