Автор фото, threads/l13onfire
Опубліковано 10 серпня 2026Час на прочитання: 5 хв
Минулі вихідні мешканці Києва та його області відчули на собі наслідки руйнування 5 серпня логістичних вузлів та продуктових сховищ відомих супермаркетів. У соцмережах вони ділилися сотнями світлин порожніх торгових полиць, а також повідомленнями від адміністрації магазинів щодо причин такого дефіциту.
За оцінками Forbes Україна, загальна площа складських приміщень, зруйнованих російськими ракетами, становить близько 400 тисяч квадратних метрів. Деякі компанії втратили до 90% своїх складських потужностей. Щодо продуктових мереж, то найсуттєвішими були втрати сховищ, призначених для зберігання свіжих продуктів, зокрема овочів та фруктів.
Найбільше постраждала Fozzy Group, яка володіє мережами "Сільпо", "Фора", "Thrash!" та маркетплейсом MAUDAU. Її логістичний центр та склади були знищені в Броварському районі. Також значних руйнувань зазнала мережа NOVUS, чий головний логістичний центр у Києві, площею 40 тисяч квадратних метрів, припинив функціонувати через ракетні удари.
Чи є об’єктивні причини для занепокоєння щодо дефіциту та можливого зростання цін на продукти в Україні внаслідок безпрецедентних збитків, завданих продавцям? Над цими питаннями зараз працюють експерти, представники уряду та керівники торговельних мереж.
«Цей товар знищила Росія»
«Щойно повернувся з улюбленого «Сільпо», і цього разу вийшов звідти з дуже дивним відчуттям. Полиці місцями порожні, звичного асортименту немає, у відділах, де завжди очі розбігалися від вибору, сьогодні подекуди просто стоять порожні кошики», — ділиться своїми спостереженнями Любомир Гайдамака.
«Цей товар знищила Росія», — такі таблички бачили покупці біля порожніх полиць у NOVUS.
«Порожньо на продуктових полицях з овочами, фруктами. Також спостерігається нестача продуктів тривалого зберігання — борошна, круп, вермішелі, спецій, бакалії та багато іншого», — розповідає про ситуацію в київському «Сільпо» Геннадій Прищепчук.
«Мешкаю в Києві, основні продукти є в магазинах, з голоду не вмираю. А ще є ринки, ярмарки, там теж можна розжитись харчами», — оптимістично зазначає Марина Папенко у Threads.
Деякі користувачі закликають купувати товари у постраждалих мережах, навіть якщо вони не є терміново потрібними, аби підтримати їх. Інші радять не панікувати та звертати увагу на магазини, чиї склади не зазнали ушкоджень. Представники мереж «Фора», «Сільпо» та NOVUS активно спілкуються з покупцями в чатах під фотографіями, запевняючи, що докладуть зусиль для якнайшвидшого відновлення постачання.
Автор фото, принт-скрин тікток
Підпис до фото, «Ми все привеземо. Не вперше. Впораємося», — запевняють у «Сільпо».
Найбільш помітна нестача товарів спостерігається у Києві та районних центрах області, які значною мірою залежали від логістичних центрів поблизу Броварів.
Крім того, труднощі відчувають супермаркети в центральних областях країни, які також були прив’язані до знищених логістичних вузлів.
Представники компаній наголошують, що перебої та затримки поставок мають тимчасовий та локальний характер і не зачіпають усі регіони.
Чи очікувати дефіциту?
«Безумовно, окремі компанії зазнали колосальних збитків. Можуть виникнути локальні перебої, затримки поставок або тимчасова відсутність окремих товарних позицій. Але загалом говорити про дефіцит продуктів чи товарів першої необхідності немає підстав», — коментує керівник Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.
«Українські ритейлери вже давно не працюють за моделлю 2022 року. За цей час вони розробили резервні логістичні маршрути, знайшли альтернативних постачальників, впровадили власні логістичні рішення та навчилися швидко перебудовувати процеси постачання. Саме тому, навіть після такого серйозного удару, система продовжує функціонувати», — пояснює він.
Економіст Олег Пендзин підтримує цю думку. В ефірі Українського радіо він зазначив, що товари, які зникли з полиць магазинів після знищення складів, будуть швидко замінені аналогами від інших виробників.
Автор фото, принт-скрин тікток
Підпис до фото, Незвичний для «Фори» вигляд полиць для овочів та фруктів.
«Ми маємо достатньо серйозну конкурентну систему, конкурентну економіку. Є достатня кількість постачальників, які працюють через інші торговельні мережі», — вважає експерт.
«Локально по деяких брендах може відчуватися певна нестача або збільшення строків доставки в окремих регіонах. Окремі товарні позиції певних брендів можуть зникнути з полиць, проте вони досить швидко будуть замінені іншими брендами з аналогічними споживчими якостями», — прогнозує Олег Пендзин.
Яка перспектива цін?
Експерти ринку зазначають, що наразі немає об’єктивних причин для загального зростання цін через нещодавні ракетні удари.
Однак, вони прогнозують, що оскільки собівартість товарів для торговельних мереж зросте, певні зміни цін все ж можливі.
«Кожен знищений логістичний об’єкт призводить до збільшення витрат бізнесу. Компаніям доводиться орендувати нові приміщення, обирати довші маршрути для перевезення товарів, залучати додатковий транспорт, відновлювати запаси, обладнання та IT-системи», — пояснює Андрій Жук з Асоціації ритейлерів України.
Він додає, що кінцева ціна залежатиме не лише від логістичних витрат, а й від закупівельної вартості, курсу валют, вартості пального, електроенергії, заробітних плат та рівня конкуренції.
Натомість перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран закликає покупців не піддаватися паніці.
«Буде поширюватися російська ІПСО про порожні полиці, що спонукатиме до масових закупівель. Не варто цього робити. Не піддавайтеся паніці. Дефіциту продуктів не буде», — застеріг він.
Експерти також зазначають, що поточні сезонні знижки на овочі та фрукти, яких найбільше бракує в супермаркетах, можуть частково компенсувати можливе зростання цін, роблячи його менш помітним для споживачів.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Руїни одного з логістичних центрів поблизу Києва.
Більше викликів для бізнесу, ніж для покупців
Експерти вважають, що труднощі відчує насамперед бізнес, а не кінцеві споживачі.
Михайло Непран підкреслює, що головною проблемою після втрат для компаній стане виконання зобов’язань перед постачальниками.
«Як функціонують наші торговельні мережі? Є склад. Це може бути власний склад торгової мережі або орендоване приміщення. Торговельні мережі не викуповують товар у постачальника чи виробника одразу. Вони беруть його на реалізацію. Потім застосовують торговельну націнку 10-15% і продають. Після продажу вони розраховуються з постачальником, і робота триває», — пояснює економіст в ефірі Укррадіо.
Зараз для них розрахунки з постачальниками стануть складнішими. Тому, на думку Михайла Непрана, держава повинна допомогти підприємствам якнайшвидше відновити діяльність.
Серед потенційних заходів він назвав податкові канікули, кредитні відстрочки та інші форми фінансової підтримки.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький після зустрічі з представниками бізнесу, що постраждали від балістичних атак, повідомив, що уряд планує надати державні склади для продукції компаній. Він доручив Міністерству економіки та Фонду державного майна підготувати перелік таких можливих локацій.
Також обговорюється можливість надання пільгових кредитів для відновлення бізнесу та запровадження страхування від воєнних ризиків, на чому раніше наполягали підприємці.
Крім того, Кабінет Міністрів планує спростити митні процедури для прискорення надходження імпортних товарів та уникнення бюрократичних перепон.
На думку Андрія Жука, українські компанії здатні досить швидко відновити логістичні процеси. За його словами, вони вже перерозподіляють товарні потоки, запускають альтернативні маршрути, орендують нові складські приміщення, змінюють логістичні схеми та домовляються про прямі поставки.
Це підтверджує, зокрема, генеральний директор NOVUS Марк Петкевич. В інтерв’ю РБК-Україна він зазначив, що мережа, яка вже зазнавала значних ракетних ударів минулого року, навчилася перебудовувати логістичні процеси «буквально за лічені години».