“>
Фото: https://www.facebook.com/sergii.koretskyi.page
Уряд України представив на розгляд Верховної Ради два законопроєкти, спрямовані на дотримання вимог Європейської платіжної ради для інтеграції України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), а також виступив за посилення відповідальності за порушення фінансових норм.
Як повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у понеділок, перший законопроєкт №15501 передбачає внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінального кодексу України щодо захисту осіб, які викривають порушення у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
Зокрема, пропонується запровадити адміністративну відповідальність для посадових осіб за тиск на працівника з метою його звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування інших несприятливих заходів через повідомлення про порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також за необґрунтоване розголошення інформації про викривача. Окрім того, пропонується запровадити кримінальну відповідальність за незаконне звільнення такого працівника.
Законопроєкт №15503 ініціює зміни до Цивільного кодексу України стосовно захисту особистих немайнових прав юридичних осіб та їхніх представників у випадках завідомо неправдивих або ненавмисних повідомлень чи публічного розкриття недостовірної інформації про порушення у сфері фінансового моніторингу. Документ також закріплює право на відповідь для осіб, чиї права були порушені, та звільняє фізичних осіб від зобов’язання відшкодовувати збитки у разі ненавмисного оприлюднення неточних даних.
Крім того, уряд вніс на розгляд законопроєкт №15504 про внесення змін до КУпАП із метою посилення відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань. Законопроєкт передбачає збільшення термінів притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КУпАП) та підвищення розмірів штрафів за відповідні правопорушення (ст. 164-2 КУпАП).
Тексти законопроєктів на парламентському сайті, станом на вечір понеділка, 10 серпня, не опубліковані.
Як повідомлялося раніше, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначав, що вільне прийняття рішень щодо SEPA ускладнюється через занепокоєння народних депутатів щодо посилення фінансового моніторингу. Водночас у квітні фінансовий комітет рекомендував прийняти за основу альтернативний законопроєкт №14327-1 щодо приєднання України до SEPA для розробки його нової редакції.
Провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій під час презентації липневого випуску Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму аналітичних центрів RRR4U, зазначила, що SEPA є важливим компонентом Плану України в рамках програми Ukraine Facility на наступний рік, а за програмою DPO Світового банку відповідний індикатор мав бути виконаний у І або ІІ півріччі поточного року. Вона пояснила, що попередні урядові ініціативи були відкликані з парламенту через процедурні норми, оскільки не були ухвалені хоча б у першому читанні, що змусило Кабмін проходити узгодження повторно.
“Усі законопроєкти, які не були ухвалені щонайменше в першому читанні або за основу, автоматично відкликаються з парламенту. Наразі багато індикаторів, щодо яких законопроєкти зникли з парламенту. Щоб вони знову з’явилися в парламенті та були подані урядом, нам необхідно, щоб Кабмін повністю, через усі свої процедури, які є тривалими, провів ці законопроєкти. Щодо SEPA, законопроєкт викликав значне несприйняття у багатьох”, – зазначила Бетлій.
За її словами, у парламенті залишається альтернативний депутатський законопроєкт №14327-1, який, за наявною інформацією, відповідає вимогам Світового банку та ЄС для ухвалення в першому читанні, проте для подальшого просування потрібна згода уряду. Експертка наголосила, що від затримки приєднання до SEPA страждає насамперед бізнес, для якого транзакції стали б дешевшими, однак народні депутати висловлюють побоювання щодо можливого впливу норм фінансового моніторингу.