У серці Києва розкрили та відмили пам’ятник Лесі Українці, який майже 4,5 року був закритий мішками з піском.
Пам’ятник Лесі Українці / © ТСН
З монумента Лесі Українці в центральній частині Києва спочатку зняли захисні конструкції, а тепер – ще й провели його очищення.
Варто нагадати, що на початку повномасштабної війни значну частину столичних пам’ятників було захищено мішками з піском. І от зараз видатних українців потроху повертають на загальний огляд.
Чому саме зараз, коли обстріли столиці лише посилюються, з’ясовував кореспондент ТСН Дмитро Фурдак.
Водні процедури після тривалого укриття
Майже 4,5 року монумент видатної української письменниці був захищений мішками з піском. Наразі фахівці ухвалили рішення – досить. Вже кілька тижнів Леся Українка споглядає однойменний бульвар без захисних споруд, але з відбитками часу та птахів. Мішки з піском та дерев’яну конструкцію вже демонтували, і настав час для водних процедур.
Очищенням пам’ятників займається приватна компанія, використовуючи власні кошти – гроші з міського бюджету на ці потреби не виділяються.
«Очищення здійснюється за допомогою води, без хімічних засобів – від нашарувань природних факторів та пташиного посліду. Процес очищення відбувається зверху вниз, аби вода стікала рівномірно і не порушувалася технологія очищення самого монумента», – пояснює виконавчий директор компанії Віталій Ворона.
Наразі найвідповідальніша місія покладена на верхолаза Ярослава Шаповаленка. Спочатку він обробляє скульптуру струменем води під напором, а потім – щіткою.
Додаткових труднощів додає конструкція меморіалу: фонтан та парапет навколо скульптури перешкоджають близькому під’їзду техніки до монумента. Через це верхолазу доводиться працювати, витягнувши руки. Чоловік зізнається, що результат не є абсолютно ідеальним, але робота вимагає максимальної обережності.
«Важко, так. Є сліди окислення металу, які складно відмити, але тут було прийнято рішення використовувати делікатний метод очищення… З Лесею був дуже ніжний і м’який підхід», – розповідає верхолаз Ярослав Шаповаленко.
Після завершення робіт скульптура набуває більш матового вигляду, а сліди життєдіяльності птахів стають майже непомітними.
Чому вологий пісок став небезпекою для монументів
Однак, як зазначають у Департаменті культури КМДА, головна проблема полягає в тому, що мішки з піском, які мали захищати від можливих російських атак, натомість створювали для пам’ятника інші загрози.
«Коли вони тривалий час перебувають у закритому стані, контактуючи з вологим піском або іншими наповнювачами, що використовувалися, починаються процеси розвитку мікроорганізмів. Це формує своєрідну екосистему, яка може призвести до руйнування або пошкодження пам’ятників», – роз’яснює директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк.
Крім того, додає представник міської адміністрації, вибухова хвиля від можливого удару, взаємодіючи із захисними спорудами, може ще більше пошкодити пам’ятник через сконцентровану силу тиску.
«Якщо взяти порожню пляшку, поставити її у відро, засипати все піском і потім вдарити по відру молотом – ви побачите, що відро залишиться цілим, пісок також, а пляшка розіб’ється на друзки», – наводить чиновник наочну аналогію.
Які пам’ятники будуть відкриті наступними
Першими скульптурами, які повністю звільнили від мішків з піском, стали зображення княгині Ольги, просвітителів Кирила та Мефодія, а також апостола Андрія Первозванного. Вони виготовлені з білого мармуру, який вже почав зеленіти, тому розконсервацію провели своєчасно, зазначають у міській адміністрації.
Інші столичні монументи будуть відкриватися поетапно. Наступними, у всій своїй величі, постануть засновники Києва на березі Дніпра – Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна ознайомитися за цим посиланням: ПЕКЛО В ЗАПОРІЖЖІ! 7 ЗАГИБЛИХ! У ТЦК викрили тисячі незаконних рішень | ТСН 20:00 11 серпня
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати