Автор фото, Кузьма: Страшно веселий
В український кінопрокат вийшов фільм «Кузьма: Страшно веселий», присвячений Андрію Кузьменку — телеведучому, письменнику та солісту гурту «Скрябін».
Андрій Кузьменко, знаний як Кузьма Скрябін, є одним з найвидатніших музикантів на українській сцені, чиї композиції знає вся країна.
17 серпня 2026 року йому б виповнилося 58 років. На жаль, у 2015 році він трагічно загинув у дорожньо-транспортній пригоді.
Стрічка про нього вийшла справді щирою — поділимося цікавими фактами про цей кінотвір.
«Кузьма: Страшно веселий» створений режисером Артемом Григоряном та продюсером Максимом Сердюком, які також відомі своєю роботою над фільмом про іншого знакового музиканта — Назарія Яремчука.
Григорян розповідав, що думка про цей фільм з’явилася в нього ще тоді, коли він працював оператором на відомому концерті пам’яті Кузьми у 2015 році.
Команда отримала вагому підтримку від родини музиканта, яка надала величезний архів фотографій та відеоматеріалів. У фільмі звучать спогади дружини Кузьми, Світлани Бабійчук, його доньки Варвари, батька Андрія Кузьменка, а також багатьох друзів та колег.
Автори стрічки зосередили увагу на юності Кузьми та початковому етапі існування гурту «Скрябін».
Архівні фотографії та відео з 90-х років, які раніше ніхто не бачив, розкривають перші спроби написання музики, історію створення альбому «Чуєш біль», який, як зізнавався Кузьма, було «страшно» тримати в руках, а також перші виступи гурту у Новояворівську.
«Ми були справді одержимі музикою», — згадував Кузьма ті часи. «Пара диваків зі Львова у Берліні» — так він описував свої авантюрні поїздки до Німеччини, які згодом лягли в основу його книги «Я, «Побєда» і Берлін».
Автор фото, Кузьма: Страшно веселий
Фільм «Кузьма: Страшно веселий», зітканий з десятків інтерв’ю, виступів та записів, являє собою відверту та іронічну розповідь про Кузьму та гурт «Скрябін», про їхній життєвий шлях, поданий ним самим колись, та його найближчими людьми сьогодні.
Розповідається про його службу в радянській армії та спроби стати лікарем-стоматологом. Про те, як «було страшно вперше виходити на велику сцену» на знаменитому фестивалі «Червона рута», як він посперечався з матір’ю, що назавжди покине музику і повернеться до медицини, якщо не здобуде жодної нагороди на цьому фестивалі. Однак він повернувся з перемогою.
Це фільм-спогад про Кузьму та про українську музику 90-х і 2000-х років. Про те, як трансформувався гурт «Скрябін» від андеграундних, як він сам їх називав, неформатних альбомів «Хробак» і «Птахи повернулися» до значно легших і гламурніших «Добряк» та «Радіо Любов».
Від музиканта, який вночі підробляв таксистом і продавав дублянки, до телеведучого та зірки українського шоу-бізнесу.
«Я – хлопець з маленького містечка, мені було страшно… Маленька мурашка в чужому великому мурашнику», — говорив Кузьма про свій переїзд до Києва в середині 90-х.
Автор фото, Кузьма: Страшно веселий
У фільмі присутня велика кількість жартів, адже гумор завжди супроводжував Кузьму Скрябіна. «Кузьма жартував, він багато і постійно жартував», — згадують його друзі.
«Ми постійно реготали, це було неймовірно», — поділилася співачка Ірина Білик спогадами про поїздку у свій перший всеукраїнський тур у 1995 році, де тоді ще маловідомий «Скрябін» виступав у неї на розігріві.
Їхня спільна композиція «Мовчати», випущена у 2003 році, стала культовою. Ірина Білик розповіла, що незадовго до своєї загибелі Андрій Кузьменко зателефонував їй і запропонував записати ще один дует, виконати нову пісню разом. На жаль, їм не вдалося реалізувати цей задум.
У стрічці представлені відверті спогади друзів та близьких про те, як слава вплинула на Кузьму. Є розповіді про розпад першого складу гурту, коли з нього пішли Сергій Гера (Шура) та Ростислав Домішевський (Ростик).
Фільм є спробою осмислити причини цих подій та дослідити, чи могло все скластися інакше.
Автор фото, Кузьма: Страшно веселий
Підпис до фото, Кузьма Скрябін та Ірина Білик
Автори стрічки не оминули увагою частину біографії Кузьми, яка досі викликає гострі суперечки — його підтримка під час виборчих кампаній, а також пісні та концерти, виконані для різних політичних сил.
Кузьма в давніших інтерв’ю зазначав, що ніколи б «не виступив на підтримку фашизму чи комунізму». Коли ж наприкінці 90-х надійшла пропозиція підтримати «Партію зелених», він погодився, оскільки «всі музиканти виступали за когось», а гроші були потрібні.
І пісня для «зелених», за словами Кузьми, у них вже була — «Танець пінгвіна».
Пізніше гурт «Скрябін» підтримував іншу політичну силу — «Команду озимого покоління», випустивши для них альбом «Озимі люди». Хоча партія не пройшла до парламенту, деякі пісні з цього альбому стали справжніми хітами.
Проте найбільш суперечливою стала участь Кузьми у виборчому турі на підтримку Віктора Януковича у 2004 році.
У фільмі присутній фрагмент з архівного відео, де співак пояснює свою позицію тим, що «він проти безладу та насильства», тому підтримує Януковича. При цьому більшість його друзів виступали на підтримку Віктора Ющенка.
Згодом Кузьма пояснював, що це рішення було зумовлене тиском з боку телебачення, а залишатися без фінансової підтримки він не міг.
Його рідні у фільмі розповідали, що Кузьму через це почали погрожувати, «малювали антимайданівцем», хоча насправді він таким не був, і вся ця «ситуація стала для нього справжньою трагедією».
З цього досвіду він зробив певні висновки, розповіла Світлана Бабійчук, дружина Андрія Кузьменка. Після тих подій музикант заявив, що більше не братиме участі у політичних концертах.
Автор фото, Постер фільму
У фільмі Кузьма з гіркотою зазначає, що, попри всю свою популярність та досягнення, його пісні все одно не транслюють на радіо, оскільки вони не відповідають формату, та й звучать українською мовою.
Стрічка завершується словами про те, що тепер музики Скрябіна на радіо звучить багато.
Галерист Павло Гудімов, колишній учасник гурту «Океан Ельзи», провів паралелі між цим фільмом та стрічкою «Океан Ельзи: Спостереження Шторму», яка нещодавно вийшла у прокат.
На його думку, ці кінострічки кардинально відрізняються, і фільм про Кузьму виглядає виграшніше.
«За ступенем відвертості, за лексикою, за тим поривом… Вам вдалося зробити те, що мало кому вдавалося, вам вдалося створити трагікомедію», — звернувся Гудімов до режисера Григоряна та продюсера Сердюка після перегляду.
«Мій найбільший жаль полягає в тому, що Андрій не зможе побачити, наскільки талановито, тонко, з розумінням і, головне, з якою любов’ю до нього створено цей фільм. Хоча, можливо, він спостерігає з хмаринки, уважно дивлячись фільм довжиною у своє життя, і думає: «Ну ви, хлопці, даєте», — сказала Світлана Бабійчук, дружина Андрія Кузьменка.