Автор фото, НАБУ
НАБУ та САП здійснюють спеціальну операцію, яка, за їхніми словами, викриває “злочинну організацію, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі посадовців високого рангу Офісу президента та інших осіб”.
Про це йшлося у повідомленні НАБУ у Telegram вранці в середу, 19 серпня. Там пообіцяли розкрити деталі пізніше.
Пізніше НАБУ оголосило назву операції – “Форест Гамп” – та опублікувало 47-секундне відео на YouTube із записами розмов невідомих чоловіків російською мовою з використанням нецензурної лексики.
У більш тривалому 25-хвилинному відео, опублікованому ще пізніше, де чутно також жіночий голос, детектив НАБУ Михайло Романюк розповів, що “йдеться про 150 млн грн готівкою, які, за даними слідства, через низку рахунків підставних компаній були введені в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі “Мідас”, який, як нагадує детектив, вийшов з-під варти під заставу 29 червня 2026 року.
За словами Романюка, у справі фігурують заступник керівника Офісу президента, колишній депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради держбанку та інші особи.
Автор фото, НАБУ
Підпис до фото, Фото документа, вилученого НАБУ під час операції "Форест Гамп"
НАБУ також повідомило, що під час обшуків у рамках операції “Форест Гамп” НАБУ та САП виявили документ, який, як стверджується, містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
“У ньому – комунікаційні кроки та меседжі, спрямовані на реагування на публічну ситуацію навколо роботи ТСК”, – йдеться у повідомленні.
Раніше Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки зверталася з проханням перевірити можливий зовнішній вплив на органи управління Сенс Банку та відсторонити його керівництво на час перевірки.
Участь Сенс Банку?
Для здійснення своїх протиправних дій, як стверджує детектив НАБУ, учасники справи задіяли банк (на відео він ідентифікується як Сенс Банк) та “рахунки підконтрольних підприємств”.
Sense Bank є одним із найбільших українських банків. У 2023 році він перейшов у державну власність.
Як зазначено на сайті самого банку, він був заснований у 1992 році. З 2001 року діяльність здійснювалася під назвою АТ “Альфа-Банк”, а з 2004 року він входив до складу приватної міжнародної холдингової компанії з головним офісом у Люксембурзі (ABH Holdings S.A.).
У 2022 році було ухвалено рішення відмовитися від бренду Альфа-Банк, змінити юридичне найменування на АТ “Сенс Банк” та створити бренд Sense Bank.
22 липня 2023 року міністерство фінансів та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уклали угоду купівлі-продажу 100% акцій АТ “Сенс Банк”.
У січні 2024 року стало відомо, що компанія російського олігарха, уродженця Львова Михайла Фрідмана ABH Holdings S.A., яка була власником банку, подала позов проти України з вимогою компенсації 1 млрд доларів за націоналізацію.
На опублікованих НАБУ записах телефонних розмов також чути, як їхні учасники обговорюють шляхи обходу правил безпеки Національного банку, які вимагають “ручного” контролю певних операцій. Зокрема, чути, як один з учасників розмови зазначає, що в певний момент розрахункову систему банку можна поставити “на сервіс”, під час якого схвалення платежу відбуватиметься “автоматично”.
Що відомо про фігурантів справи
Антикорупційні органи поки що не називали імен фігурантів нової справи, проте низка українських ЗМІ припустили, що це може стосуватися депутата Вадима Столара, обраного до парламенту від забороненої згодом партії “Опозиційна платформа – За життя”.
Сам Столар у дописі на Facebook підтвердив проведення слідчих дій НАБУ у нього вдома, а також заявив про свою співпрацю з правоохоронцями:
“У зв’язку зі зверненнями представників ЗМІ інформую, що слідчі дії НАБУ проводяться у мене вдома. Я відкрито співпрацюю з представниками бюро. Жодних перешкод у роботі правоохоронців не створюю”.
ЗМІ також припустили, що ще однією фігуранткою справи може бути Ірина Мудра – одна з трьох жінок, які обіймають посаду заступниці керівника Офісу президента. 19 серпня стало відомо про указ президента про звільнення Мудрої. Президент Зеленський не надав причин такого рішення.
“Звільнити МУДРУ Ірину Романівну з посади Заступника Керівника Офісу Президента України”, – єдине речення з тексту указу, опублікованого на офіційній інтернет-сторінці ОП.
Також відомо, що 29 червня під заставу у 150 млн грн з-під варти було звільнено колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, діяльність якого розслідують в іншій масштабній корупційній справі.
Пізніше, вдень 19 серпня, низка ЗМІ, а також народний депутат Олексій Гончаренко, повідомили про затримання Ірини Мудрої у справі НАБУ. Вона нібито вже доставлена до слідчого ізолятора.
Її адвокат Артем Крикун-Труш заперечив цю інформацію у коментарі “РБК-Україна”. За його словами, Ірина Мудра не затримана, але детективи НАБУ вручили їй повідомлення про підозру.
Згодом адвокатська компанія “Міллер”, яка захищає ексзаступницю голови ОП, опублікувала її заяву. У ній вона наголошує, що добровільно звільнилася з Офісу президента і має намір сприяти слідству.
“Фрагменти розмов, які сьогодні оприлюднюють частинами й поза контекстом, коментуватиму після ознайомлення з матеріалами справи. Соцмережі – це не місце, де встановлюють істину”, – додала підозрювана.
- Підозра Галущенку: що відомо про навчання його сина у Швейцарії та що сам ексміністр каже про справу “Мідас”
- Суд щодо “плівок Міндіча”. Що ми дізналися про роль Галущенка, Чернишова, Умєрова та інших
Літні політичні загострення
Напередодні колишній міністр оборони Михайло Федоров опублікував звернення, в якому, зокрема, заявив, що “корупція під час війни – це не просто фінансова проблема. Це питання нашої здатності вижити й перемогти”.
Влітку минулого року, після того, як Верховна Рада внесла зміни до законодавства і зробила антикорупційні органи залежними від генерального прокурора, в Україні розпочалися так звані “картонкові” протести з вимогою скасувати закон і захистити незалежність САП та НАБУ.
Протестувальникам вдалося досягти свого, і незалежність антикорупційних органів було відновлено.
За розвитком подій уважно стежили західні партнери України, адже боротьба з корупцією – одна з головних обіцянок, які Київ давав для отримання їхньої допомоги, що дозволяє покривати невійськові видатки бюджету.