Автор фото, Getty Images
New York Times розповідає, як супутникові технології змінили роботу українських ударних підрозділів на передовій.
Відтепер військові отримують супутникові знімки значно швидше.
Якщо раніше на них могли очікувати кілька днів, то тепер зображення може потрапити до підрозділу вже за 15 хвилин.
Times пише про новий етап далеких атак – із застосуванням британських дронів, а BBC – про реакцію Москви, яка вже погрожує Лондону наслідками.
Супутник замість розвідки
New York Times демонструє, як супутникові технології трансформували сам процес підготовки та виконання українських ударів.
Йдеться не лише про поле бою та окуповані території. За даними видання, супутникова розвідка допомагає Україні оперативно виявляти склади, логістичні центри та місця дислокації російських військ як на зайнятій території України, так і безпосередньо в Росії.
Газета наводить показовий епізод.
Російські оператори безпілотників розмістилися на ніч у невеличкому будинку на окупованій території півдня України. Приблизно за 48 км від них українські військові підготували середній дрон з двома бомбами. Його завданням було ліквідувати саме цих російських операторів.
Ключову роль зіграли супутникові знімки, які дозволили майже в реальному часі уточнити місцезнаходження цілі. Команда підтримки надала операторам свіжий знімок: біля будинку була автівка – ознака того, що російські військові дійсно перебувають усередині.
"Ціль підтверджена", – прошепотів один з українських пілотів з позивним Тихий.
Ще рік тому така операція могла зазнати невдачі просто через брак часу. Як пише New York Times, раніше супутникові знімки могли надходити підрозділам на передовій кілька днів. За цей час мобільна ціль легко могла зникнути.
Тепер знімки можуть потрапити до українських військових уже за 15 хвилин, хоча зазвичай це займає кілька годин. Підрозділи на передовій отримали можливість самостійно вишукувати цілі на супутникових знімках, прокладати траєкторії для дронів і перевіряти результати ударів.
Одну з таких систем розробила нідерландська компанія Bravo1Alpha. Зображення надходять на пристрій, подібний до портативної ігрової консолі. За його допомогою оператори можуть шукати цілі, прокладати траєкторії польоту й керувати атаками дронів.
За словами Вілла Кокоса, директора з трансформації комерційної супутникової компанії Vantor, її супутники можуть щодня охоплювати до 7 млн кв. км поверхні Землі, а одну й ту саму ділянку – фотографувати до 15 разів на добу.
"По суті, ми передаємо їм супутник, – пояснив Кокос. – А вони кажуть йому, що знімати".
Водночас це не те саме, що Starlink. Супутникові знімки використовують для розвідки та пошуку цілей, тоді як Starlink українські військові застосовують передусім для навігації та зв’язку.
Саме це, як пише New York Times, стало однією з головних технологічних змін на українському полі бою за останній рік.
"Це фактично революція"
Супутники особливо важливі тому, що традиційні розвідувальні дрони можна збити або придушити їхній сигнал засобами радіоелектронної боротьби. До того ж площа, яку вони можуть контролювати, обмежена.
Супутникові знімки дають змогу порівнювати одну й ту саму територію в динаміці – помічати сліди транспорту, зрублені дерева, нові дороги чи розчищені ділянки, які можуть вказувати на приховані військові об’єкти.
New York Times наводить приклад українських військових, які кілька тижнів відстежували зарості дерев у Херсонській області. На перших знімках жодних військових об’єктів не було видно. Але наступні зображення показали сліди, що вели в ліс. Українські військові виявили заховану там техніку й завдали удару.
"Це ідеальна операція. Насправді ж це лякає. Ніщо не може тобі допомогти", – сказав український оператор з позивним Тепло.
Командир 422-го окремого полку безпілотних систем майор Микола Колесник назвав супутникову підтримку "неймовірно корисною".
"У нашому полку ми вже шість місяців не бачили жодного танка, – сказав Колесник. – Ті, що в них є, заховані в укриттях".
Військовий аналітик британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень Роберт Толласт назвав те, що відбувається, "революцією у військових технологіях".
Супутникова розвідка вже використовується не лише для пошуку окремих цілей. За даними New York Times, вона допомагає Україні завдавати ударів по складах озброєнь, логістичних центрах і місцях розміщення російських військ далеко від лінії фронту, зокрема по об’єктах, пов’язаних із забезпеченням окупованого Криму.
По суті, формується новий ланцюжок ураження цілі: супутник знаходить – оператор підтверджує – дрон завдає удару – супутник перевіряє результат.
Британські дрони вже б’ють по Росії
Тим часом британська Times розповідає про те, як масштабуються удари.
За даними видання, останні шість місяців Україна використовує для атак по території Росії безпілотники, вироблені двома британськими компаніями. Серед цілей – нафтопереробні заводи у Волгограді та Ярославлі.
Times оцінює економічні збитки від української кампанії далеких ударів більш ніж у 35 млрд фунтів. Лише з січня до червня Україна провела майже 700 успішних ударних операцій по об’єктах у 52 регіонах Росії.
Британські дрони дешевші за крилаті ракети Storm Shadow, можуть долати майже 1770 км і запускатися великими групами, перевантажуючи російську ППО.
"Нафтові доходи настільки важливі для російської економіки, що ці атаки можуть мати значно більший стратегічний ефект, ніж звичайні ракетні удари", – вважає колишній директор британських об’єднаних сил з питань ведення війни маршал авіації Грег Бегвелл.
Москва вже пов’язує ці удари з британською підтримкою України. Як повідомляла BBC, російське посольство в Лондоні звинуватило Британію в тому, що вона "свідомо робить ставку на ескалацію української кризи", і попередило: "Ці дії Лондона неминуче матимуть наслідки, за які йому доведеться відповідати".
У Лондоні відповідають, що продовжать підтримувати Київ. Представник Міністерства оборони Британії заявив BBC, що країна "пліч-о-пліч з Україною" і "сповнена рішучості надавати Україні обладнання", необхідне для захисту від російського вторгнення.
Тим часом масштаби українських атак по Росії зростають. У суботу Україна запустила понад 800 дронів, близько 600 з них були спрямовані на Москву.
А в ніч проти вівторка, 18 серпня, за словами мера Москви Сергія Собяніна, у напрямку Московського регіону летіли 620 дронів.
Таким чином, за кілька днів Москва двічі опинилася під масованими атаками безпілотників.