Автор фото, Getty Images/BBC
Російські спецслужби планували ліквідацію українця у Варшаві; поліція затримала двох польок, котрі скоїли напад на українців у Познані; пішла з життя учасниця Армії Крайової Ванда Трачик-Ставська, яка виступала на підтримку України; відбувся наймасштабніший в історії парад з нагоди Дня Війська Польського.
BBC News Україна ділиться найважливішими подіями у Польщі за минулий тиждень.
Ліквідація
Автор фото, Agencja Bezpieczeństwa Wewnętrznego
Підпис до фото, Операцію проводили польське агентство внутрішньої безпеки (ABW) та поліція у співпраці з американськими спецслужбами
У Варшаві 7 серпня було затримано громадянина Російської Федерації, який мав намір вчинити ліквідацію американського та українського громадянина, котрий “не влаштовував режим Путіна”. Цю інформацію минулого тижня оприлюднив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
За словами Туска, завербований російськими спецслужбами чоловік мав завдання “здійснити страту” громадянина США та України.
“В останній момент, завдяки зусиллям Агентства внутрішньої безпеки та поліції, вдалося запобігти цій страті, цьому замаху”, – зазначив польський прем’єр.
Це, за його словами, перший випадок, коли “хтось за російським замовленням вирішує здійснити замах на громадянина США на території іншої країни НАТО”.
Згідно з даними RMF FM, затриманий 29-річний росіянин походив з Донбасу. Йому загрожує позбавлення волі на термін від двох до 15 років. Наразі суд призначив йому запобіжний захід у вигляді тримісячного арешту.
Ціллю замаху, як спочатку повідомило польське видання RMF FM, міг бути бізнесмен з оборонної галузі, який займається постачанням озброєння Україні. Цю інформацію отримав журналіст видання від власних джерел.
Пізніше RMF FM, посилаючись на анонімні джерела, передало, що цим “бізнесменом” міг виявитися репер, блогер і колишній учасник гурту “Гриби” Альберт Васильєв, відомий як Kyivstoner. Раніше російська ФСБ звинуватила його в організації серії “терактів” із використанням безпілотників, яка була “безпрецедентною за масштабом і рівнем загрози”.
За заявами російської спецслужби, до Московської області було доставлено 35 FPV-дронів, контрабандою з Братислави через Польщу та Білорусь. Об’єктами атак нібито мали стати військова інфраструктура, одне з провідних підприємств російського військово-промислового комплексу та російські військовослужбовці.
У ФСБ також стверджують, що репер співпрацює з українськими спецслужбами, а крім цього, займається розповсюдженням кокаїну. Сам він відкидає ці звинувачення.
Васильєв офіційно не підтвердив, що став мішенню російського кілера, проте натякнув на це в соціальних мережах.
“Читаю новини і трохи в шоці”, – написав він, додавши запитання, чи “є в когось на невизначений термін” броньований автомобіль і пара охоронців. За два тижні до події він опублікував відео з Варшави.
Російська сторона не надала коментарів щодо цих подій, але вже наступного дня після заяви Туска суд у Москві засудив громадянина РФ до 23 років позбавлення волі за шпигунство на користь польської розвідки.
Засуджений – 23-річний Георгій Пирогов. За твердженням ФСБ, після початку повномасштабної війни проти України він виїхав з Росії, а у квітні 2022 року нібито “за власною ініціативою встановив контакт із представником Служби військової розвідки Польщі”.
У ФСБ стверджують, що через свої зв’язки в російській оборонній промисловості Пирогов передавав конфіденційну інформацію про виробництво та використання ракетних комплексів, а також персональні дані осіб, допущених до державної таємниці.
Крім того, Пирогов нібито переказував кошти в криптовалюті на потреби ЗСУ, купував спорядження та організовував його доставку з Польщі в Україну.
Польки вчинили напад на українців у Познані
Автор фото, Marcin Kierwiński/X/Скріншот відео
Підпис до фото, Обидві жінки, як повідомили у поліції, визнали свою провину
Минулої п’ятниці мережею розповсюдилося відео, на якому дві польки напали на чоловіків у Познані. На записі видно, як одна з жінок підходить до двох чоловіків, починає плюватись, перекидає ресторанну парасольку, а потім переходить до бійки. При цьому нападниці вигукували образи, серед яких пролунало “wypi*alaj do Ukrainy, szto” (укр. “вали в Україну, лярво”).
Увечері міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський повідомив, що одну з нападниць затримала поліція. Згодом, як він додав, було затримано й другу.
Як пояснили в поліції, правоохоронці взялися за справу, щойно побачили відео. Поліцейські негайно зв’язалися з менеджером закладу, біля якого стався напад. Чоловіки, які стали жертвами нападу, працюють в одному із закладів на вулиці Пулвєйській, у самому центрі Познані.
Одна із затриманих, Катажина С., підозрюється у застосуванні сили щодо потерпілого, який знімав інцидент на відео. Жінка вдарила його по руці, змусивши припинити зйомку.
Моніка Г. відповідатиме за застосування сили щодо двох громадян України та порушення їхньої тілесної недоторканності. Також їй інкримінують публічні образи на адресу цих чоловіків та громадянки України через їхню національність.
Обидві жінки, як поінформували в поліції, визнали свою провину. Їм заборонено наближатися до потерпілих і контактувати з ними, наразі вони перебувають під наглядом правоохоронців. Їхні дії слідчі кваліфікували як хуліганство.
Згідно з польським законодавством, за спробу силою або погрозами змусити людину щось зробити – наприклад, припинити відеозйомку – передбачено покарання до 3 років позбавлення волі. За застосування насильства на ґрунті національної чи етнічної належності загрожує до 5 років ув’язнення.
Пішла з життя учасниця Армії Крайової, яка підтримувала Україну
Автор фото, Warszawa/X
Підпис до фото, Вані Трачик-Ставській було 99 років
“Якби я була молодшою, то, можливо, поїхала б туди (в Україну. – Ред.), щоб допомагати українцям, бо знаю, що для кожного народу найважливіше – бути вільним”, – говорила в інтерв’ю учасниця Варшавського повстання, боєць Армії Крайової Ванда Трачик-Ставська. З перших днів повномасштабного вторгнення вона активно підтримувала Україну та послідовно закликала до цього Польщу.
У вівторок, 18 серпня, Ванда Трачик-Ставська пішла з життя у віці 99 років.
Вона народилася 7 квітня 1927 року у Варшаві. У Варшавському повстанні 1944 року Трачик-Ставська служила як зв’язкова і стрілець.
Після поразки повстання вона потрапила до німецьких таборів для військовополонених. Після війни закінчила психологічний факультет Варшавського університету і до кінця 1970-х років працювала вчителькою у спеціальних закладах для дітей з інвалідністю.
Протягом останніх років Ванда Трачик-Ставська залишалася активною в громадському житті, відстоюючи права людини, права жінок та демократичні цінності.
Зокрема, вона підтримувала учасників протестів проти заборони абортів, а під час кризи на польсько-білоруському кордоні закликала надавати допомогу мігрантам та їхнім дітям.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона неодноразово висловлювала гордість поляками, які підтримують українців.
“Згадуючи самотню Варшаву, яка боролася у 1944 році, ми думаємо про те, що відбувається в Україні, і закликаємо: надайте їм зброю якомога швидше”, – говорила вона у 2022 році в розмові з Володимиром Кличком, який тоді від імені свого брата отримав звання Почесного громадянина Варшави.
Діячка послідовно наголошувала, що Україна бореться не лише за свою незалежність, але й за всю Європу, а “найбільшою трагедією” поляків називала “нерозуміння того, що Росію так ніколи й не притягнули до відповідальності за те, що вона зробила у 1939 році”.
Під час урочистостей з нагоди 79-ї річниці Варшавського повстання у 2023 році вона знову закликала надати Україні допомогу, зокрема озброєння.
У 2024-му в інтерв’ю TVP Трачик-Ставська зізналася, що “дуже переживає через те, що відбувається в Україні”, а події російсько-української війни нагадували їй Варшавське повстання. Вона також вважала, що Захід робить для України “недостатньо”.
“Я думаю, що вони не усвідомлюють, наскільки важливою є свобода України. Ця політика надто обережна. Вона не підтримує Україну належним чином, щоб та могла дати відсіч Росії, а самотужки Україна не може протистояти Росії. Це надто складно”, – зазначала Трачик-Ставська.
День Війська Польського без України
Автор фото, Artur Widak/NurPhoto via Getty Images
Підпис до фото, Президент Польщі Кароль Навроцький очолює парад з нагоди Дня Збройних сил у Варшаві, 15 серпня 2026 року
У суботу, 15 серпня, відбувся наймасштабніший в історії Польщі військовий парад, присвячений Дню Війська Польського. Згідно з анонсом, у заході взяли участь близько 1800 військовослужбовців, понад 300 одиниць наземної техніки та 60 одиниць авіації.
Напередодні урочистостей стало відомо, що у параді братимуть участь військовослужбовці армій різних країн, більшість з яких – члени НАТО, зокрема зі США, Франції, Канади, Литви, Естонії, Швеції, Румунії та інших. України у цьому списку не було.
У міністерстві оборони України повідомили, що не отримували запрошення на парад. Хоча, як нагадує видання Militarnyi, раніше, у 2020 році, Польща пропонувала Україні спільно відзначати перемогу над Росією, а до параду 2024 року залучалися військовослужбовці спільної литовсько-польсько-української бригади, штаб якої розташований у польському Любліні.
Оглядач тижневика Polityka Адам Шосткєвич вважає, що відсутність запрошення є “черговим недружнім кроком” польської влади щодо України та “подальшим зануренням польської держави в хвилю націоналістичного піднесення, спровокованого темою “героїв УПА”. На думку журналіста, Польща повинна була запросити українців на парад.
“Бо кого, як не військових, які вже п’ятий рік воюють проти російської агресії? – пише Шосткєвич і додає: – Франція не вагалася запросити їх на свій парад”.
14 липня українські військовослужбовці вперше взяли участь у традиційному військовому параді на Єлисейських полях у Парижі з нагоди Дня взяття Бастилії. Багато коментаторів розцінювали це як сигнал Москві з боку президента Еммануеля Макрона, що Франція та “Коаліція бажаючих” продовжують підтримувати Україну.
Тим не менш, президент України Володимир Зеленський привітав Польщу з річницею Варшавської битви та Днем Війська Польського – який відзначається щорічно 15 серпня на згадку про перемогу у Варшавській битві 1920 року над радянськими військами.
У своєму привітанні Зеленський нагадав, що наступ більшовиків зупинили спільними зусиллями поляки та українці, які допомогли Польщі захистити Варшаву.
“І сьогодні Москва також має програти. І сьогодні об’єднані зусилля народів також мають значення. І сьогодні вирішується також доля держав – України та наших сусідніх країн. Ми пам’ятаємо, як багато ми можемо досягти, допомагаючи один одному”, – заявив Зеленський у соцмережі Х.
Напередодні річниці Варшавської битви міністр Войцех Колярський від імені президента Польщі Кароля Навроцького поклав квіти на могили бійців отамана Симона Петлюри, які загинули під час польсько-більшовицької війни.
“Таким чином було вшановано пам’ять військовослужбовців Української Народної Республіки, які воювали пліч-о-пліч з Військом Польським, захищаючи Польщу та Європу від більшовицького вторгнення”, – заявив Колярський.
Крім того, польські скаути та українські пластуни разом вшанували пам’ять військових УНР, які воювали на боці Польщі проти більшовиків під час польсько-радянської війни 1920 року. В урочистостях на православному кладовищі у Варшаві, де поховані українські бійці, взяв участь також посол України Василь Боднар.
Також, як передає Polskie Radio, на захід прийшли звичайні поляки, українці, які проживають у Польщі, українці-біженці, а також представники кримськотатарської громади.