- Лариса Крупко
журналіст
Український книговидавничий сектор одночасно стикається зі зниженням попиту та безпосередніми збитками через ворожі напади. Видавництва зазнають втрат складських приміщень та надрукованої продукції, змушені коригувати логістичні маршрути, відмовлятися від інвестиційних проєктів та зменшувати обсяги видавничих планів. Delo.ua з’ясовувало, як російські удари трансформують економіку книжкового ринку та які очікування галузі від державної підтримки.
Книжковий ринок України вже вступав у 2026 рік у стані ослаблення. Еміграція частини населення, зменшення купівельної спроможності та загальний психологічний стан людей позначилися на попиті на літературу. Тепер до цих викликів долучилися прямі наслідки російських бомбардувань. Йдеться не лише про удари по самих видавництвах та друкарнях, адже агресор також знищує сховища та розподільчі вузли великих торговельних мереж та логістичних компаній, де накопичується книжкова продукція. В умовах масштабних руйнувань, галузь вже оцінила сукупні збитки приблизно у 11,9 млрд грн.
“На сьогодні книжковий ринок, на моє глибоке жаль, переживає серйозну кризу. Ця криза почалася задовго до цього. Через виїзд людей за кордон, через морально-психологічний стан, який не сприяє придбанню книг. Адже книги ніколи не були предметом першої необхідності”, – зазначила генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.
За її словами, видавці нині стикаються з подвійними втратами. З одного боку, російські атаки нищать їхні власні складські приміщення та виробничу інфраструктуру. З іншого боку, страждають сховища партнерів, через які продукція надходить до кінцевого споживача.
Продукція Vivat, зокрема, реалізується через такі мережі, як “Епіцентр”, “Аврора”, Rozetka, та проходить через логістичні центри “Нової пошти”. Тому удар по подібній інфраструктурі може означати для видавництва не лише втрату частини тиражів, а й тимчасове припинення нових поставок.
У такому разі наслідки ворожих нападів безпосередньо впливають на фінансову модель бізнесу.
“Ми вже надрукували книги, узгодили поставки, сформували власні плани. Якщо ми не відвантажуємо продукцію, то не отримуємо кошти. Це призводить до цілком закономірного касового розриву: витрати залишаються, а доходи поступово зменшуються. І тоді ми будемо змушені скорочувати штат”, – пояснює Орлова.
Видавництвам бракує коштів на передрук втрачених видань
За попередніми даними очільниці Українського інституту книги Олександри Коваль, внаслідок російських нападів книжкова галузь могла позбутися 8-12 мільйонів примірників. Для відтворення знижених тиражів, за умови збереження авторських прав та макетів, може знадобитися від 1 до 1,5 мільярда гривень.
Один із найбільших ударів зазнала корпорація “Ранок”: 1 серпня її логістичний центр у Харкові було знищено вогнем, де згоріло майже 8 мільйонів книг. Віктор Круглов, голова наглядової ради “Ранку”, оцінив повне відновлення компанії в термін від 3 до 5 років. Після атаки компанія також була змушена перейти на антикризовий план, що передбачає додрук навчальних посібників, зміну логістичних схем та оптимізацію витрат.
Проблема для видавця полягає в тому, що разом із книгами фактично зникають вже вкладені в них фінансові ресурси. Навіть продукція, яку вдалося врятувати від прямого вогню, часто стає непридатною для реалізації через пошкодження водою та піною після гасіння.
За словами Орлової, збитки окремих компаній сягають мільйонів гривень, тоді як у видавництв немає достатніх резервів для повного передруку втраченого. Тому бізнес змушений визначати пріоритети.
“Ми додруковуємо книги тих категорій, які, за нашими прогнозами, забезпечать найшвидший обіг коштів”, – зазначає CEO Vivat.
Це стосується насамперед бестселерів та інших видань з високим рівнем продажів. Проте такий підхід породжує іншу складність: видавництво не може формувати асортимент виключно з найбільш комерційно привабливих жанрів. Читачам потрібні дитячі книги, науково-популярна література, художні твори та менш масові видання, навіть якщо вони повертають інвестовані кошти повільніше.
Таким чином, дефіцит обігового капіталу може поступово впливати не лише на обсяг книжкової продукції на ринку, а й на різноманіття пропозиції.
Зростає вартість не лише друку, а й зберігання книг
Собівартість книг зазнає тиску з боку кількох факторів одночасно. Значна частина витрат видавництв залежить від валютних курсів, адже за валюту закуповуються права на твори іноземних авторів, папір та поліграфічні матеріали. До цього додається зростання цін на електроенергію та вартість складської нерухомості.
Остання проблема, за словами Орлової, стає дедалі помітнішою через постійне знищення складської інфраструктури. При цьому книги вимагають специфічних умов зберігання. На складах необхідно підтримувати оптимальну температуру та вологість, оскільки папір і картон чутливі до їхніх коливань. Великим видавництвам потрібні площі в кілька тисяч квадратних метрів, а до орендної плати додаються витрати на складське обладнання, техніку, персонал та програмне забезпечення.
Отже, навіть переміщення запасів до безпечнішого місця пов’язане з додатковими фінансовими витратами для компанії.
Відновлення видавництв та призупинення інвестицій
Ризики, пов’язані з війною, вже змусили Vivat переглянути свою логістику. Частину запасів компанія раніше перевезла з Харкова до Києва. Через посилення повітряних атак на столицю, цей склад тепер переміщується до Львова.
Проте зміни не обмежуються лише логістикою. Так, до кінця поточного року Vivat не планує відкривати нові книгарні. Компанія також має намір скоротити закупівлю авторських прав та відкласти частину запланованих інвестицій у програмне забезпечення й автоматизацію.
“Якщо раніше я виділяла на розвиток певний відсоток коштів, потім менший відсоток, то зараз моє головне завдання – зберегти видавництво в працездатному стані. Наразі нашою метою є не розвиток, а виживання”, – каже Орлова.
Ця заява є показовою для стану ринку, адже йдеться про одного з провідних гравців. Якщо навіть такі компанії перенаправляють кошти з розвитку на підтримку поточної діяльності, то для менших видавництв запас фінансової стійкості може бути значно меншим.
Відновлення діяльності для малих видавництв є ще складнішим завданням. Це демонструє приклад молодого видавництва MISON, яке розпочало свою роботу лише близько пів року тому до моменту російської атаки.
Директор видавництва Олександр Пахолюк повідомив delo.ua, що офіс компанії згорів ущент. Разом з ним було втрачено техніку, меблі, документи, частину першого тиражу та обладнання для забезпечення енергонезалежності. Прямі збитки сягнули близько 740 тисяч гривень, не враховуючи витрат на відновлення самого приміщення.
Видавництво також втратило частину верстваних макетів майбутніх книг. Їх довелося створювати заново, оскільки файли залишилися на локальному комп’ютері дизайнера і не встигли потрапити на сервер. За тиждень команда відновила дистанційну роботу, а згодом облаштувала тимчасове робоче місце. Однак компенсувати втрати компанії доводиться переважно власними ресурсами.
Схожу проблему, хоча й іншого масштабу, переживає видавництво “Наш Формат”. За останній рік компанія двічі зазнала впливу російських атак.
Після пошкодження складу в липні 2025 року видавництво було змушене змінити локацію. Анастасія Нікітіна, директорка бренду “Наш Формат”, оцінює збитки від переїзду та простою в діапазоні 30–100 тисяч доларів. Після наступної атаки в серпні 2026 року постраждав офіс компанії. Пов’язані з цим витрати оцінюються до 500 тисяч гривень.
Обидва видавництва покривають збитки за рахунок власних коштів.
Книгарні також відчувають наслідки кризи
Ситуацію на ринку ускладнює той факт, що проблеми виникли не лише на етапі виробництва книг. Навесні та влітку 2026 року галузь почала переживати хвилю закриття фізичних книгарень. Про перші індикатори цієї тенденції delo.ua повідомляло ще в березні. Тоді представники сектору називали серед причин зниження обсягів продажів та збитковість окремих торгових точок.
За останні місяці припинили свою діяльність або анонсували закриття низка магазинів у різних містах. Водночас, після російських нападів постраждав і книжковий ринок біля станції метро “Почайна” у Києві.
За інформацією спеціалізованого медіа “Читомо”, після атаки 16 серпня лише на складі книгарні “Альпака” було знищено близько 42 тисяч книг, загальною роздрібною вартістю приблизно 6 мільйонів гривень. Книгарня “ТСП” оцінила втрачений товар та обладнання приблизно в 15 мільйонів гривень.
Для видавців скорочення кількості фізичних точок продажу означає появу додаткової проблеми – звуження каналів реалізації. Наприклад, Vivat поки планує зберегти свою поточну мережу, але до кінця року нових книгарень не відкриватиме. За словами Орлової, через високі орендні ставки компанії, ймовірно, доведеться переглянути роботу частини існуючих локацій.
Чому видавці не можуть просто скористатися кредитами
Відновлення втрачених книг потребує фінансових вливань, проте доступ до банківського фінансування для видавничого бізнесу залишається обмеженим. За словами учасників ринку, однією з причин є структура активів видавництв. Значну їхню частку складають саме книги, які банки не розглядають як належну заставу.
До цього додається проблема страхування воєнних ризиків. Такі страхові продукти вже існують на ринку, однак запропонована вартість страхування, як зазначає CEO Vivat, може перевищувати рівень прибутковості книжкового бізнесу.
Тому видавці очікують від держави не поодиноких рішень, а комплексу заходів підтримки. Серед них:
- Забезпечення доступу до пільгових кредитних програм;
- Розробка дієвих механізмів страхування військових ризиків;
- Підтримка фізичних книгарень та відновлення програм поповнення бібліотечних фондів.
Окремим питанням залишається компенсація знищених книг. Для видавництва це не просто втрачений товар, адже це кошти, які вже були витрачені на придбання прав, переклад, редагування, дизайн, друк та виробництво, і які мали б повернутися після реалізації. Саме тому відновлення приміщення чи придбання нового обладнання не вирішує проблему втрати обігових коштів.
Український книжковий ринок може зазнати скорочення
Якщо не з’являться додаткові механізми підтримки, одним із наслідків поточної кризи може стати подальше зменшення обсягів самого ринку. Менші фінансові резерви вже змушують видавців концентруватися на книгах, які продаються швидше, відкладати інвестиційні проєкти, обережніше купувати права та переглядати стратегії розвитку роздрібних мереж. Для частини компаній питання може стояти ще гостріше.
“Я вважаю, що наприкінці цього року багато видавництв припинять своє існування. Але хтось, хоч і в менших масштабах, все ж таки вперто рухатиметься вперед. Ми – одні з таких”, – ділиться думками Орлова.
Наразі видавці намагаються адаптуватися власними силами: переміщують склади, перерозподіляють запаси, зменшують інвестиції та обирають для передруку книги, здатні швидше відшкодувати вкладені кошти. Однак така адаптація має свою ціну. Якщо кошти, які мали б спрямовуватися на нові видання, розвиток книгарень, автоматизацію та загальний розвиток, все частіше витрачаються на відновлення вже створеного, то український книжковий ринок ризикує не просто втратити окремі компанії, а може поступово скорочуватися.
- видавництво
- книги
- збитки
- Vivat
- друкарня
-
Всі новини
-
Всі статті
Нове відео Відео-матеріал
HR Wisdom Summit 2026: як це було
Підписатися на Delo.ua
Новини дня
Дата публікації 41 хвилину тому
Колапсу експорту немає: Україна здатна вивозити 4,5 млн тонн вантажів альтернативними шляхами
Дата публікації 44 хвилини тому
Tesla змінила ціни на Cybertruck: скільки тепер коштують дві версії пікапа
Дата публікації 54 хвилини тому
Росія планує продовжити заборону на експорт дизелю через удари України по НПЗ
Дата публікації 1 годину тому
Запорізькі енергетики працюють під прикриттям військових під час обстрілів
Дата публікації 1 годину тому
Бронювання працівників у “Дії”: кому потрібно оновити статус критичності до вересня
Дата публікації 1 годину тому
Google запустив Gemini для юристів: які завдання виконуватимуть ШІ-агенти
Source: delo.ua