Питання щодо призначення очільників НАК "Нафтогаз України" та НАЕК "Енергоатом" потребує виносу на засідання Ради національної безпеки та оборони, якщо виникають труднощі з їх вирішенням на урядовому рівні та з боку наглядових рад, наголошує Володимир Омельченко, директор програм з питань енергетики та інфраструктури Центру Разумкова.
"Необхідно якнайшвидше здійснити наступні кроки: по-перше, провести відкриті конкурси для відбору професійних та незалежних лідерів з бездоганною репутацією; по-друге, надати керівникам компаній повний обсяг повноважень для оперативного реагування на виклики воєнного часу; по-третє, у випадку, якщо питання кадрової визначеності не знаходить вирішення на рівні Кабінету Міністрів України та наглядових рад – негайно передати його на розгляд РНБО", – зазначив Омельченко у своїй публікації у Facebook у вівторок.
Він звернув увагу на той факт, що за півтора місяця до початку опалювального сезону, дві з трьох ключових державних енергетичних підприємств України (крім згаданих вище компаній, також ідеться про НЕК "Укренерго") продовжують функціонувати під керівництвом тимчасових виконувачів обов’язків.
За його словами, в умовах війни статус "в.о." не може розглядатися як формальність, оскільки він перешкоджає стратегічному плануванню та прийняттю оперативних рішень, залученню фінансування та веденню переговорів з міжнародними партнерами та кредиторами. Омельченко також вважає, що щоденні завдання, пов’язані з ремонтами, запасанням газу, захистом інфраструктури та реагуванням на обстріли, вимагають чіткої персональної відповідальності.
Експерт підкреслив, що найбільш складною залишається ситуація навколо "Нафтогазу", від ефективності якого залежать обсяги видобутку та імпорту газу, наповнення підземних сховищ та забезпечення стабільного теплопостачання.
Зі свого боку, народна депутатка та членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики Інна Совсун, у коментарі інтернет-виданню "Енергореформа", висловила думку, що "Нафтогаз" є однією з найбільших державних компаній України з річним доходом у 270 мільярдів гривень, тому рішення щодо її топменеджменту не повинні залежати "від одноосібної політичної волі президента чи будь-якого іншого посадовця".
"У цьому і полягає суть корпоративного управління: держава реалізує свої права як акціонер через встановлені механізми, а незалежні члени наглядової ради повинні гарантувати ефективність рішень та захищати компанію від політичного втручання. Саме конкурсний відбір голови правління з остаточним рішенням наглядової ради, а не президента, є стандартною процедурою", – підкреслила вона.
Щодо можливості призначення на посаду керівника "Нафтогазу" колишньої прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, Совсун зазначила, що їй невідомо про остаточне політичне рішення щодо такого призначення.
"Затримка може свідчити як про відсутність такого рішення, так і про необхідність дотримання формальних корпоративних процедур", – пояснила народна обраниця.
За словами Совсун, безсумнівно, Свириденко має значний досвід у міжнародних переговорах та залученні зовнішнього фінансування, що є важливим для "Нафтогазу" в умовах постійних російських атак. Однак, водночас, вона зауважила, що управління такою компанією потребує не лише політичного впливу та зв’язків з міжнародними партнерами.
"Нафтогаз" контролює понад 80% видобутку та постачання газу в Україні, тому його керівництво відповідає за складний комплекс спеціалізованих завдань: видобуток та імпорт газу, наповнення підземних сховищ, стабільне постачання ресурсу населенню та теплокомуненерго, фінансову стійкість компанії та належні розрахунки на газовому ринку. Відтак, кандидатуру слід оцінювати з точки зору відповідності її компетенцій цим завданням", – зазначила вона.
При цьому вона наголосила, що для неї головним є питання не прізвища потенційного керівника, а способу управління державою своїми ключовими підприємствами, оскільки дотримання стандартів корпоративного управління ОЕСР є складовою євроінтеграційних зобов’язань України та домовленостей із міжнародними партнерами, які надають фінансування.
"Ключовим питанням є те, чи відбудеться справді конкурентний відбір, чи матиме наглядова рада свободу від політичного тиску під час прийняття рішення, і чи працюватиме майбутнє керівництво в інтересах компанії та українського суспільства, а не задля збереження політично лояльної "команди", – акцентувала народна депутатка.
Як повідомлялося раніше, за прогнозом першого віце-прем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, НАЕК "Енергоатом" отримає нового голову правління та оновлений склад виконавчого органу не пізніше жовтня поточного року за результатами конкурсу, термін подання документів на який завершився 31 липня 2026 року.
Стосовно НАК "Нафтогаз України", на посаду керівника якої глава держави Володимир Зеленський запропонував призначити екс-прем’єр-міністерку України Юлію Свириденко, то координатор сектору "Енергетика та клімат" Ukraine Facility Platform та експерт у сфері корпоративного управління Олександр Візір тиждень тому в коментарі "Енергореформі" зазначав, що, найімовірніше, тривають переговори з незалежними членами наглядової ради (НР) компанії, яка має повноваження призначати голову правління або виконувача його обов’язків.
Зі свого боку, екс-членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Ольга Бабій у коментарі "Енергореформі" зазначала, що Юлія Свириденко "для "Нафтогазу" – ідеальне рішення", і висловила здивування з приводу її призначення.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час години запитань до уряду у Верховній Раді 21 серпня зазначив, що вважає оптимальним варіантом, якби нового голову правління НАК "Нафтогаз України" призначили після завершення осінньо-зимового періоду 2026/27 років.