Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, За даними аналітичного центру, з квітня Росія атакувала понад 200 українських автозаправок
"Намотуйте пальне і вирушайте геть", – застерігає водіїв голова Харкова, другого за розміром міста України.
24 серпня дві паливні станції в Харкові стали цілями російських дронів. Міська влада повідомляє про двох поранених. Минулого тижня внаслідок іншої атаки на автозаправну станцію біля Кривого Рогу загинули троє осіб.
Російські збройні сили розпочали систематичні атаки на цивільні паливні станції, використовуючи безпілотники та ракети, з квітня поточного року, хоча поодинокі напади траплялися з самого початку повномасштабного вторгнення. Переважна більшість ударів припадає на АЗС в регіонах, що межують з лінією фронту, проте багато ударів вже зафіксовано у прикордонних з Росією Київській та Чернігівській областях, а також у Полтавській та на захід від Києва, у Житомирській області.
15 липня Росія вперше здійснила атаку на АЗС глибоко в тилу – поблизу Малина на Житомирщині, за 130 км від Білорусі. Тоді радник міністра оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) припустив, що причиною цього може бути діяльність ретрансляторів у Білорусі, які періодично продовжують задіювати для атак на Україну.
Число подібних ударів неухильно зростає. Лише за останні кілька днів, окрім згаданих вище двох атак у Харкові, було завдано ударів по заправках на Чернігівщині (у Новгород-Сіверському районі 23 серпня) та Полтавщині (24 серпня).
Водночас Росія сама зазнала двох хвиль серйозного дефіциту пального, що охопив майже всі регіони країни. Брак бензину спричинили атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Росія вже давно знищила єдиний нафтопереробний завод на Полтавщині та великі сховища пального по всій Україні. Тепер черга дійшла до дрібних автозаправних станцій.
Загалом Росія здійснила удари щонайменше по 246 автозаправних станціях по всій Україні, повідомляє Олександр Сіренко, аналітик української консалтингової компанії “НафтоРинок”.
Центр інформаційної стійкості, некомерційна організація, яка проводить розслідування на основі відкритих джерел, підтвердив 114 російських ударів по автозаправних станціях лише у липні. У червні, за даними центру, російські військові завдали 66 ударів по АЗС в Україні.
Зважаючи на загрозу, поліція видала спеціальні рекомендації, закликаючи водіїв залишати автозаправні станції під час повітряної тривоги, а за потреби – навіть свої автомобілі.
“Ваш автомобіль можна відремонтувати, але життя повернути неможливо”, – попереджають у поліції Дніпропетровської області.
Шкода від таких атак є величезною, але головне – вони становлять значний ризик для мирного населення. Наприклад, 3 серпня біля Кривого Рогу внаслідок удару по АЗС загинув батько з маленьким сином, а також працівниця заправки.
Автор фото, Олександр Ганжа
Підпис до фото, Заправка біля Кривого Рогу, тут загинули троє цивільних
За словами Сіренка, спочатку атаки здійснювалися за допомогою невеликих дистанційно керованих безпілотників, але згодом Росія почала використовувати більші, дорожчі іранські дрони типу “Шахед”, які завдають значно більшої шкоди.
Вартість одного безпілотника “Шахед” коливається від 20 до 70 тисяч доларів, особливо якщо йдеться про дорожчі модифікації з реактивним двигуном.
Автор фото, ДСНС
Підпис до фото, Всередині АЗС після російської атаки
“Одна автозаправна станція витримала п’ять влучань безпілотників “Шахед”, – розповідає Олександр Сіренко BBC. – Ці безпілотники коштують дорожче, ніж сама автозаправка”.
На низці важливих трас, наприклад на дорозі, що сполучає два великі міста – Харків і Дніпро, – не залишилося жодної діючої АЗС.
Усі заправки знищені навколо селища Опішня, що на Полтавщині.
“Ви бачите стратегію нашого ворога. Вони прагнуть позбавити нас пального”, – каже староста селища Микола Різник. У відео, опублікованому у фейсбуку, він розповідає, що місцева влада почала запасатися пальним: бензин переливають у невеликі ємності та зберігають у різних локаціях.
У Миколаєві місцева жителька, водійка Катерина Стоколя, зазначає, що тепер на АЗС діють суворіші правила – вони не повинні працювати під час повітряної тривоги.
“Тепер усе це враховується, і це не є проблемою. Безпека понад усе. Якщо ви не можете заправитися зараз, заправитеся пізніше. Жодних черг і панічних закупівель”, – повідомила вона BBC.
Стоколя вважає, що мета подібних атак — “тероризувати суспільство, щоб змусити уряд капітулювати або погодитися на невигідні для України умови”.
На підконтрольних Україні територіях частково окупованої Херсонської області майже половина АЗС припинила свою діяльність. Решта зазнають ударів російських дронів “майже щодня”, повідомляє заступник голови обласної адміністрації Олександр Толоконніков.
За повідомленнями, у місті Тростянець на Сумщині, яке налічує майже 20 тисяч мешканців, зруйновано всі автозаправні станції. Місцева влада вирішила роздавати пальне з автоцистерн, які постійно змінюють своє місцезнаходження, щоб мінімізувати ймовірність атаки.
Схоже, українці дослухаються до порад влади.
Олександр Мельничук, керівник відділу стратегічного маркетингу мережі АЗС “БРСМ-Нафта”, зазначає, що водії більше не заходять до магазинів при АЗС.
“Вони заправляють бак і намагаються якнайшвидше вирушити”, – розповідає Олександр Мельничук.
Його компанія втратила вісім автозаправних станцій внаслідок російських атак, ще дві пошкоджені АЗС зараз відновлюють.
Задля захисту клієнтів, “БРСМ-Нафта” зводить бетонні укриття на своїх автозаправках, а також накриває їх сітками від дронів. Крім того, компанія скоротила години роботи та зменшила кількість персоналу на деяких об’єктах.
Про початок накриття заправок спеціальними антидронними сітками заговорила влада багатьох регіонів.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Атаки на АЗС становлять загрозу для життя звичайних людей, однак майже не впливають на паливний ринок України
Проте наразі удари безпілотників не справили істотного впливу на постачання пального. Згідно зі звітом Національного банку України, пошкоджено або знищено 4% автозаправних станцій країни, але це не мало значного впливу на ринок.
“Збільшення продажів у регіонах, розташованих далі від лінії фронту або кордону з Росією, компенсувало втрати продажів на зруйнованих станціях”, – зазначається у звіті.
У Росії, після українських ударів по російських нафтопереробних заводах та іншій інфраструктурі, ситуація кардинально інша.
Внаслідок атак Росія зіткнулася з дефіцитом пального, який спостерігається майже в усіх регіонах. Лояльна до російської влади газета “Известия” минулого тижня повідомила, що бензин доступний лише на 28% російських автозаправок.
На відміну від Росії, Україна не залежить від великих нафтопереробних заводів і паливних сховищ, оскільки імпортує пальне, яке доставляють автоцистернами.
В Україні також багато АЗС різних мереж, тому, якщо одна або кілька з них стають об’єктами атаки в певному районі, водії мають альтернативні варіанти, пояснює Олександр Сіренко.
“Ти матюкаєшся і їдеш далі, на іншу заправку. Ну добре, проїдеш на 10 кілометрів більше, ніж планував, але це не така вже й велика проблема”, – каже він.
За його словами, війна між США та Іраном має більший вплив на ціни на пальне в Україні, ніж російські удари по АЗС. Крім того, зазвичай найважливіші компоненти АЗС, як-от підземні резервуари з бензином і дизельним пальним, залишаються неушкодженими після російських атак.