Автор фото, Peter Dejong/AFP via Getty Images
Підпис до фото, Колишній командувач військ боснійських сербів Ратко Младич під час оголошення рішення суду за апеляцією на вирок у справі про геноцид, 8 червня 2021 року, Гаага
Колишній голова головного штабу армії боснійських сербів Ратко Младич, засуджений за геноцид, пішов з життя в установі ув’язнення ООН у Гаазі. Відомості про його смерть були підтверджені речником ООН.
84-річний Младич відбував вирок довічного ув’язнення.
У квітні його захисники подали запит на дострокове звільнення, аргументуючи це погіршенням стану здоров’я.
Младич перебував у тюремному госпіталі два роки, був прикутий до ліжка або користувався інвалідним візком.
За словами захисту, після “медичного інциденту” (ймовірно, інсульту), який стався під час відеозв’язку з його сином Дарко, стан Младича суттєво погіршився: зокрема, він утратив здатність чітко висловлюватися, в тому числі під час спілкування з медичними працівниками.
“Младич потребує безперервного медичного спостереження та діагностичних процедур, яких він не отримує або не може отримати в умовах тюремної лікарні, але які могли б бути надані в Сербії для полегшення його страждань, покращення якості життя та забезпечення гідного завершення життя”, – йшлося у клопотанні адвокатів.
Відпустити Младича також просив міністр юстиції Сербії Ненад Вуїч.
Ратко Младич у період з 1992 по 1995 роки обіймав посаду начальника штабу армії Республіки Сербської.
26 травня 2011 року його заарештували в Сербії та передали владі в Гаазі.
22 листопада 2017 року Гаазький трибунал виніс йому вирок довічного позбавлення волі за обвинуваченнями у скоєнні воєнних злочинів під час громадянської війни в Боснії та Герцеговині 1992-1995 років.
У червні 2021 року Младич програв апеляційний розгляд щодо вироку 2017 року, який стосувався звинувачень у геноциді, воєнних злочинах та злочинах проти людяності.
У 1995 році, як встановив Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, підрозділи армії Республіки Сербської під його командуванням ліквідували близько 8 000 боснійських мусульман у Сребрениці.
Після цих подій Младича охрестили “м’ясником Боснії”.
Крім того, Младича звинувачують у тому, що під час тривалої облоги Сараєва, яка тривала майже чотири роки (з квітня 1992 року до кінця лютого 1996 року), сербські формування навмисно здійснювали вбивства цивільних осіб, у тому числі з використанням снайперської зброї.
У 2010 році було виявлено особисті щоденники Младича, в яких, за інформацією видання Repubblica, він зазначав, що його пріоритетним завданням є усунення мусульманського населення.
Трибунал визнав його винним у геноциді, воєнних злочинах та злочинах проти людяності.
Младич не визнав своєї провини, заявивши, що “захищав свій народ”.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Ратко Младич (ліворуч) та Радован Караджич
Хто такий Радко Младич
Ратко Младич народився у 1942 році в боснійському селищі Каліновік.
Він виріс у Югославії, за часів правління Тіто, і став офіцером Югославської народної армії.
У 1991 році, коли почався розпад федеративної Югославії, його було направлено командувати 9-м корпусом югославської армії, який протистояв хорватським військовим у районі міста Кнін.
Пізніше він перебрав на себе командування Другим військовим округом югославського війська, що дислокувався в столиці Боснії, Сараєво.
У травні 1992 року асамблея боснійських сербів ухвалила рішення про створення армії боснійських сербів, призначивши генерала Младича її керівником.
Саме його вважають головним організатором блокади Сараєва, а в 1995 році він керував сербським наступом на Сребреницю, анклав під захистом ООН.
Це вторгнення призвело до наймасовішого вбивства на території Європи з часів завершення Другої світової війни.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Ратко Младич у 1995 році
Сили боснійських сербів оточили анклав, куди від бойових дій на північному сході Боснії втекли десятки тисяч мирних жителів.
Сербські війська протягом п’яти днів вели артилерійські обстріли та ракетні атаки на Сребреницю, після чого генерал Младич, у супроводі сербських тележурналістів, захопив місто.
Наступного дня до міста було доставлено автобуси, якими жінок та дітей зі Сребрениці вивезли на територію, контрольовану мусульманами. Чоловіків та юнаків віком від 12 до 77 років залишили для “допитів щодо можливих воєнних злочинів”.
Через п’ять днів після захоплення Сребрениці силами боснійських сербів, було вбито понад 7500 мусульман.
Однак, після завершення війни в Боснії, генерал Младич повернувся до Белграда, користуючись відкритою підтримкою президента Мілошевича.
Спочатку Младич не переховувався: відвідував громадські місця, відвідував дорогі ресторани та навіть ходив на футбольні матчі. Це припинилося після арешту Мілошевича.
Згідно з деякими джерелами, він переховувався у своєму бункері часів війни поблизу Сараєва або втік до Чорногорії.
Інші джерела стверджували, що він залишався в околицях Бєлграда. Колишній головний прокурор трибуналу ООН Карла дель Понте у лютому 2004 року заявила, що обидва сербські обвинувачені у воєнних злочинах – Караджич та Младич – перебували в столиці.
Зрештою, у 2011 році його виявили та заарештували в домі його кузена на півночі Сербії.