Путін планує посилити атаки на Україну, щоб випробувати її стійкість та рішучість союзників, повідомляє Bloomberg з посиланням на європейських посадовців, обізнаних із ситуацією.
Ці плани виникають на тлі спроб відновити мирні переговори між Україною та Росією за участі Сполучених Штатів.
Водночас, за словами чиновників, які побажали залишитися анонімними, посланці президента Дональда Трампа Джаред Кушнер та Стів Віткофф не досягли прогресу під час переговорів у Москві та Києві на вихідних.
Чиновники зазначають, що Путін не виявляє ознак пом’якшення своєї позиції. Він прагне отримати контроль над усією Донецькою областю в рамках будь-якої угоди про припинення війни.
Україна також не демонструє готовності змінити свою позицію щодо Донбасу. На пресконференції з Віткоффом і Кушнером Володимир Зеленський заявив, що “питання Донбасу – це питання всієї цієї війни”.
Напередодні Путін і Трамп обговорювали телефоном результати візиту американських посланців. Радник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков назвав розмову “конструктивною та досить відвертою” і повідомив про домовленість підтримувати контакт.
Володимир Зеленський зазначив, що посланці привезли до Києва “кілька” слушних ідей. Він відмовився розкривати деталі, пояснивши, що Київ домовився з Вашингтоном ґрунтовно опрацювати їх перед публікацією.
Президент України висловив сподівання зустрітися з Трампом наприкінці вересня, згідно з аудіоповідомленням, надісланим журналістам.
За словами Зеленського, переговори з США та європейськими союзниками продовжаться на рівні радників з національної безпеки. Україна також прагне провести тристоронні переговори з Вашингтоном і Москвою восени.
План ескалації
За словами одного зі співрозмовників Bloomberg, план Росії на найближчі шість місяців передбачає посилення ударів по українській енергетичній та опалювальній інфраструктурі з метою зробити життя цивільного населення нестерпним.
Москва також планує активізувати гібридні атаки та політичне втручання в Європі, щоб підірвати підтримку Києва.
Чиновники, з якими спілкувався Bloomberg, стверджують, що Путін не має наміру пом’якшувати свою позицію, незважаючи на нещодавні сигнали Вашингтона Москві про необхідність нових ідей для відновлення мирних переговорів, які зайшли в глухий кут.
Співрозмовник Bloomberg припускає, що кремлівський лідер розраховує посилити свою переговорну позицію до весни.
Інший співрозмовник вважає, що серйозні переговори малоймовірні щонайменше до наступного року.
За словами співрозмовника видання, Путін використав візит американських посланців, щоб продемонструвати свою силу всередині країни напередодні парламентських виборів до Державної думи, які відбудуться 18–20 вересня.
Видання також зазначає, що перед зустріччю в Кремлі Путін змусив американську делегацію чекати до вечора. Віткофф і Кушнер тим часом кілька годин обідали з посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим у дорогому ресторані в центрі Москви.
Володимир Зеленський розповів Axios, що США вивчають можливості деескалації на зимовий період, які могли б створити умови для ширших переговорів.
Український лідер заявив, що навіть якщо Путін не прагне деескалації, адміністрація Трампа може змусити його до цього під тиском.
Серед можливих кроків деескалації, які обговорювали в Києві, Зеленський назвав “ідеї” щодо енергетики, зернових поставок, а також експорту нафти й газу.
За його словами, вересень і жовтень можуть стати “вікном” для дипломатії перед початком важкої зими.
Водночас, менш ніж за пів доби після завершення переговорів у Києві, Росія відновила безперервні атаки по Україні дронами і ракетами.
Наступ на Донбасі
За будь-якої угоди про припинення війни російський президент хоче встановити контроль над усією Донецькою областю, пише Bloomberg.
Україна неодноразово відкидала вимогу передати Росії “укріплений пояс міст” у цьому регіоні, який російські війська не змогли захопити за роки боїв, що тривають з 2014 року.
Натомість Київ запропонував припинити війну по нинішній лінії фронту, щоб створити умови для переговорів.
Росія планує посилити наступ у напрямку Слов’янська та Краматорська в найближчі місяці, повідомляє Reuters.
Один із ключових експертів, на якого посилається агентство, Майкл Кофман з Carnegie Endowment for International Peace, вважає, що вересень і жовтень можуть стати періодом найінтенсивніших боїв цього року.
Російські війська, маючи перевагу в чисельності, поступово наближаються до так званого “поясу фортець” – Слов’янська і Краматорська та низки укріплених місць між ними.
Російська армія перебуває менш ніж за 15 км від Слов’янська і Краматорська. Обидва міста зазнають дедалі інтенсивніших атак дронами та керованими авіабомбами.
Тристоронні переговори?
Найближчим часом представники України, США та Європи зустрінуться на рівні радників з питань національної безпеки, щоб підготувати можливу нову тристоронню зустріч України, США та Росії, заявив Зеленський на брифінгу в неділю.
8 вересня він уточнив, що тристороння зустріч може відбутися в Об’єднаних Арабських Еміратах, Швейцарії, Туреччині або іншій країні.
“У нас є досвід, є запрошення від різних країн”, – сказав Зеленський у відповіді на запитання журналістів, поширеній його пресслужбою.
Серед питань, які можуть обговорюватися на зустрічі, він назвав енергетику і зерно, а також гуманітарні питання, передусім обмін військовополоненими.
Москва також очікує на відновлення тристоронніх переговорів з Україною та США і залишається відкритою до врегулювання війни, заявив у вівторок речник Кремля Дмитро Пєсков.
Окремо Зеленський заявив, що планує зустрітися з Трампом наприкінці вересня. Однією з ключових тем має стати зимовий пакет військової допомоги, зокрема посилення ППО.
Утім, як підсумовує Bloomberg, тристоронні переговори між представниками США, Росії та України, навіть якщо і відновляться, навряд чи суттєво вплинуть на перспективи мирної угоди.