Осад займає простір, призначений для води, створюючи додатковий тиск на конструкції, які не були розраховані на великі обсяги піску та мулу. Оскільки водосховище заповнюється цим матеріалом замість води, замулені водосховища становлять серйозну загрозу для водозабезпечення та безпеки людей, які живуть поблизу них або нижче за течією. Зі зміною клімату вчені очікують, що ця проблема буде посилюватися.
Замулення гребель – це не суто американська проблема. Дощ зносить ґрунт зі схилів у річки. Зазвичай цей осад подорожує річковою системою, формуючи течію, створюючи середовища існування та захищаючи прибережні водно-болотні угіддя і гирла річок від ерозії. У багатьох частинах світу цей осад також є життєво важливим природним добривом для сільськогосподарських культур. Але після будівництва греблі цей осад може накопичуватися у водосховищі.
Нове дослідження, яке включає менші водосховища, представило більш деталізовану та тривожну картину. У дослідженні, опублікованому 5 червня в журналі Nature Sustainability, дослідники оцінили стан замулення водосховищ у всьому світі. Вони розглянули понад 550 000 водосховищ, більшість з яких мали площу менше 1 квадратного кілометра. Вони виявили, що майже кожне п’яте водосховище у світі перебуває під високим ризиком заповнення осадом.
Де це проблема в США?
Ситуація із замуленням гребель, ймовірно, погіршиться зі зміною клімату, заявили дослідники. Через зміну клімату буде більше екстремальних погодних явищ, таких як посухи та лісові пожежі, що призведе до збільшення кількості осаду у водозборах. Греблі розроблені для протистояння тиску води, а не осаду, який чинить більший тиск на стіни греблі. Крім того, у сейсмічно активних зонах осад вібрує з іншою частотою, ніж бетон греблі, що створює додатковий вплив на конструкцію. Додатково, греблі просто старіють.
Що можна зробити?
