Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який раніше оголосив про відставку через корупційну справу у керівництві прокуратури, заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Водночас він повідомив, що залишив Україну.
Пізно ввечері 14 вересня пресслужба Генеральної прокуратури спростувала інформацію про вручення підозри керівникам антикорупційних органів, заявивши, що відповідні відмітки в ЄРДР були скасовані.
Президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно звільнити генпрокурора Кравченка, заперечивши тиск на нього. “У цього Генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади”, – зазначив президент. Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив, що Рада голосуватиме за звільнення Кравченка 15 вересня.
Співрозмовник ВВС News Україна в команді президента лаконічно прокоментував дії генпрокурора: “Він зійшов з розуму, це очевидно”.
У НАБУ та САП дії генпрокурора розцінили як “продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи”, підтвердивши, що підозр ніхто не вручав.
“Все це не нормально і максимально шкодить іміджу України у світі”, – заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов.
14 вересня на сайті президента з’явився наказ про відсторонення Кравченка з посади генерального прокурора.
Удар по НАБУ і САП
Директору НАБУ інкримінують підробку документів та фіктивне усиновлення дитини. “Опираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його в підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та у фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді”, – заявив Кравченко, оприлюднивши текст документа про підозру, підписаний 13 вересня.
Раніше у ЗМІ з’являлася інформація про рішення суду 2009 року щодо справи підкупу виборців, в якій нібито фігурував Кривоніс. Тоді суд застосував амністію. Незалежна комісія з питань доброчесності під час відбору директора НАБУ не виявила фактів недоброчесності з боку Кривоноса.
Крім того, генпрокурор оголосив про підозру “близькій особі” керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка. За словами депутата Олексія Гончаренка, йдеться про дружину голови САП. Їй інкримінують незаконний вплив на суддів Вищого антикорупційного суду, надання пропозицій неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації.
“Саме це кримінальне провадження стало тригером і істинною причиною нічного штурму Офісу генпрокурора”, – заявив Кравченко, вважаючи, що антикорупційні органи в рамках операції “Карфаген” намагалися отримати доступ до цих проваджень.
Кравченко закликав Кривоноса і Клименка подати у відставку, а також закликав наступного генпрокурора не зупиняти ці розслідування.
Генпрокурор також заявив, що раніше президент Володимир Зеленський стримував його від ухвалення цих рішень. “Раніше від ухвалення цих рішень мене політично стримував президент. Стримували і самі антикорупціонери, пропонуючи гарантії недоторканності в обмін на відмову від ухвалення підозр”, – сказав він.
Згодом Кравченко підтвердив, що залишив Україну. “Зараз перебуваю у закордонному відрядженні… маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів”, – написав він у Facebook. Як керівник ОГП, Руслан Кравченко має повноваження самостійно підписувати собі накази про відрядження.
Ранкову заяву Кравченка поширила сторінка офісу генпрокурора, а всі подальші – виключно на його особистій сторінці.
Відповідь НАБУ і САП
У спільній заяві НАБУ та САП дії Кравченка назвали “продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи”. “НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі. Ми діємо виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи. Станом на зараз жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено”, – йдеться у заяві.
НАБУ також заперечило вилучення кримінальних проваджень проти керівництва антикорупційних органів під час обшуків у генпрокуратурі. “Відтак заяви Генерального прокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер. Окремо наголошуємо, що НАБУ і САП ніколи не пропонували і не вимагали жодної “недоторканності” для будь-кого”, – зазначено в заяві.
Нагадаємо, у липні 2025 року Верховна Рада з подання президента підпорядкувала САП генпрокурору, фактично руйнуючи антикорупційну незалежну вертикаль. Пізніше, під тиском Заходу, закон скасували, а НАБУ і САП повернули незалежність.
Тоді генпрокурора Кравченка називали одним із виконавців схеми знищення незалежності антикорупційних органів.
Карфаген – корупція у верхівці прокуратури
На початку вересня антикорупційні органи заявили про операцію “Карфаген” щодо корупції в генпрокуратурі. Був затриманий прокурор Сергій Кропива, проведено обшуки в кабінеті генпрокурора Руслана Кравченка. ВАКС арештував Кропиву за підозрою у “кришуванні” кол-центрів.
На тлі цього скандалу Кравченко подав у відставку, адже на записах було видно, що Кропива був близькою до нього особою і навіть робив ремонт у будинку генпрокурора. Для звільнення генпрокурора потрібне рішення Верховної Ради.