Росія запустила найбільший з часів СРСР нафтовий мегапроєкт на Таймирі
Росія розпочала комерційний експорт нафти з найбільшого з часів розпаду СРСР кластера родовищ “Восток Ойл”. Перші партії сировини відправлено танкерами льодового класу через Північний морський шлях до Азії.
“Роснефть” розпочала завантаження чотирьох спецтанкерів льодового класу на терміналі “Бухта Сєвєр”. Вони вивезуть першу нафту з нових родовищ до Азії.
Танкер класу Aframax Akademik Gubkin і судно класу Panamax Valentin Pikul вже прийняли нафту після того, як 5 вересня Володимир Путін офіційно оголосив про запуск проєкту. Ще два танкери Aframax – Vladimir Monomakh та Vladimir Vinogradov, очікують на завантаження найближчими днями, згідно з даними відстеження суден LSEG.
На початковому етапі обсяг експорту становитиме 150 тисяч барелів на добу, однак до 2030 року цей показник планують збільшити до 1 мільйона барелів.
Кластер “Восток Ойл” об’єднує понад 13 родовищ на Таймирі та у Східному Сибіру із запасами близько 51 мільярда барелів. За даними “Роснедр”, це приблизно п’ята частина всіх розвіданих нафтових покладів Росії (220 млрд барелів), а загальний потенціал видобутку оцінюють у 2 мільйони барелів на добу.
Масштаби роблять “Восток Ойл” найбільшим нафтовим проєктом країни з часів розпаду СРСР. Щоб забезпечити його реалізацію, очільник “Роснефти” Ігор Сєчін виторгував у Путіна масштабні податкові пільги на 2,6 трильйона рублів.
“Інших родовищ із подібною ресурсною базою в Росії не залишилося. У 2017 році “Роснедра” продали останнє велике родовище з нерозподіленого фонду надр — Ергінське в Ханти-Мансійському автономному окрузі із запасами близько 100 млн тонн (його також придбала “Роснефть”). Відкриті в наступні роки поклади належали переважно до категорії “дрібних” та “дуже дрібних””.
Віддаленість проєкту від зони бойових дій стала для РФ стратегічною перевагою. Арктичний термінал розташований на відстані понад 3 000 кілометрів від кордону з Україною та дає росіянам змогу безпечно транспортувати нафту на азійські ринки через Північний морський шлях в умовах, коли удари по портовій інфраструктурі Чорного й Балтійського морів у кілька разів підвищили операційні ризики.
Передісторія:
- Полярні родовища були відкриті ще за часів Радянського Союзу, але в 1990-х роках їх фактично законсервували. У 2019 році “Роснефть” дала проєкту нове життя, залучивши до нього масштабні іноземні інвестиції.
- У 2020 та 2021 роках частки у “Восток Ойл” придбали міжнародні трейдери Trafigura та консорціум за участю компанії Vitol. Однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році західні партнери, включно з нафтовим гігантом BP, розпродали свої активи та покинули проєкт.
- Через західні санкції та відтік капіталу “Роснефть” була змушена на кілька років відкласти початкові плани із запуску видобутку та експорту. У січні 2025 року Міністерство фінансів США запровадило прямі блокувальні санкції проти компанії “Восток Ойл” та її оператора “РН-Ванкор”, додатково обмеживши доступ проєкту до міжнародних ринків.
За даними порталу: epravda.com.ua