Останніми тижнями літні вихідні ознаменувалися появою великої кількості реактивних російських ударних дронів над Києвом та іншими українськими містами. Ці реактивні дрони змогли трансформувати повітряну війну, надавши Москві стратегічну ініціативу та змусивши українських розробників оборонних технологій шукати нові рішення.
Звісно, це не зовсім нова загроза. Росія застосовує ударні дрони проти українських міст та цивільної інфраструктури з початкових етапів повномасштабного вторгнення. Перше покоління російських пропелерних дронів спочатку становило значну проблему для України, але протягом 2025 року екіпажі протиповітряної оборони навчилися протидіяти їм за допомогою вітчизняних дронів-перехоплювачів.
Повітряні дронні перегони зараз входять у нову фазу, де Росія має стратегічну перевагу. Президент України Володимир Зеленський визнав наприкінці вересня, що хоча Україна змогла перехопити близько 90% російських пропелерних дронів, країні вдається зупинити лише трохи більше половини нових моделей з реактивними двигунами.
Російські реактивні дрони вдвічі швидші за своїх попередників і мають низку додаткових технологічних удосконалень, які покращують навігацію та точність, водночас значно ускладнюючи їх перехоплення. Нещодавній український аналіз збитих реактивних дронів показав, що вони містять численні іноземні компоненти з таких країн, як Китай, Німеччина та Сполучені Штати.
Кремль використовує свою поточну перевагу в повітрі для цілодобових атак на Київ, спрямованих на максимальне порушення повсякденного життя та унеможливлення життя в українській столиці. Авіаудари відбуваються протягом дня по всьому місту, а серед нещодавніх цілей були школи, лікарні, житлові будинки, бізнес-центри, заправки, супермаркети, інтернет-хаби та мости через Дніпро.
Поки Україна поспішає розробити відповідні перехоплювачі та масштабувати виробництво, країна наразі покладається на свій парк винищувачів для збиття реактивних дронів за допомогою ракет класу “повітря-повітря” або бортових гармат. Цей підхід працює, але є надто дорогим, щоб бути життєздатним довгостроковим варіантом. Гостро потребують більш економічно ефективних рішень, особливо враховуючи, що Росія, як очікується, значно розширить виробництво реактивних дронів протягом наступного року.
Ймовірно, буде неможливо завдати ударів по виробничих майданчиках. Український аналіз останніх супутникових знімків вказує на те, що Росія дотримується іранської моделі та переносить виробництво дронів під землю. Це ще більше обмежить здатність України розривати виробничі цикли або знищувати реактивні дрони до їх розгортання.
Поява російського парку реактивних дронів становить серйозну та зростаючу загрозу безпеці для всієї України. Це також створює потенційні геополітичні виклики для країни, оскільки Київ прагне зміцнити свою зростаючу репутацію військового новатора та позиціонувати себе як партнера з безпеки, а не одержувача допомоги.
На початку 2026 року Україна відреагувала на спалах бойових дій на Близькому Сході, запропонувавши допомогу Об’єднаним Арабським Еміратам, Саудівській Аравії, Катару, Кувейту та Йорданії у збитті іранських дронів. Це призвело до підписання угод про безпеку з низкою країн Перської затоки, підкреслюючи цінність неперевершеного досвіду України у війні дронів. Однак російські реактивні дрони тепер можуть зробити цей козир застарілим.
Країни регіону Перської затоки уважно стежать за розвитком подій у небі над Києвом. Оскільки переговори між Вашингтоном і Тегераном ще не дали результату, можливе відновлення бойових дій на Близькому Сході. Хоча немає жодних доказів того, що Кремль ділився технологіями реактивних дронів з Іраном, цей канал добре налагоджений.
Україна стверджує, що Росія вже передала плани реактивних дронів Північній Кореї. Виходячи з минулого досвіду, було б розумно припустити, що іранці також незабаром отримають необхідну інформацію для модернізації своєї вітчизняної програми та розгортання нового покоління реактивних дронів. Дрони “Шахед”, які Росія спочатку використовувала для атак на Україну, були розроблені та вироблені в Ірані. Потім Тегеран погодився надати Москві необхідні креслення, що уможливило великомасштабне внутрішнє виробництво в Росії.
Російські та іранські військові технології рухаються в обох напрямках. Financial Times нещодавно повідомила, що Москва допомагає Тегерану розробляти надзвукову крилату ракету з 2023 року. Оскільки російська та іранська економіки значно обтяжені міжнародними санкціями, обмін військовими знаннями має сенс для обох країн. Вони також ідеологічно зближені та поділяють спільне прагнення підірвати західний світовий порядок.
Зіткнувшись із цілком реальною перспективою нових іранських атак, країни Перської затоки мають вагомі підстави підтримувати українські оборонні технологічні компанії у їхніх зусиллях протидіяти російським реактивним дронам. Це має призвести до інвестицій у спільну розробку та виробництво нових українських перехоплювачів.
Європа також має очевидний інтерес у ефективних контрзаходах для нейтралізації російської загрози реактивних дронів, як і Сполучені Штати, Канада, Японія та багато інших. Усі ці країни повинні розглядати допомогу Україні у відновленні ініціативи в повітряній війні як питання національної безпеки, а не міжнародної допомоги.
Окрім посиленої підтримки України, заходи санкцій та експортний контроль можуть бути впроваджені з більшою ретельністю та потенційно поширені на китайських виробників авіаційних двигунів, а також на торгових посередників. Подальші кроки можуть бути спрямовані на ланцюги постачання та банки, залучені до торгівлі товарами подвійного призначення між Росією, Іраном та Китаєм. Авторитарні союзники Москви вже тісно співпрацюють; партнери України також повинні діяти подібним чином, якщо хочуть не відставати в сучасній високотехнологічній гонці озброєнь.
Російське вторгнення в Україну широко визнається як переломна подія для глобальної безпеки, що переосмислює спосіб ведення сучасних воєн. Інновації з’являються невпинно, формуючи поле бою та створюючи нові військові реалії, які матимуть резонанс далеко за межами кордонів України.
Російські реактивні дрони наразі тероризують цивільне населення України та порушують повсякденне життя мільйонів людей. Це лише питання часу, коли інші також зіткнуться з цією загрозою. Розробка ефективних рішень зараз у партнерстві з Україною дозволить союзникам Києва модернізувати власну оборону в очікуванні майбутніх викликів.
Леонід Баратц – журналіст-розслідувач та кореспондент з Близького Сходу українського національного телебачення та радіо, який також пише для ізраїльської медіагрупи BeSheva, висвітлюючи дипломатію та безпеку в регіоні.
Подальше читання
UkraineAlert 10 вересня 2026
Ескалація бомбардувань Росії тероризує українських школярів
Ескалація бомбардувань українських міст Росією тероризує ціле покоління українських школярів, яких позбавляють можливості відвідувати заняття або змушують проводити дні в бомбосховищах, пише Шелбі Мегід.
Гражданське суспільствоКонфлікт
UkraineAlert 1 жовтня 2026
Путін прагне зламати Україну, тероризуючи цивільне населення
Оскільки російська армія не може перемогти Україну на полі бою, Путін вдається до терористичних тактик і використовує балістичні ракети та реактивні дрони, намагаючись залякати цивільне населення України до покори, пише Пітер Дікінсон.
КонфліктДрони
UkraineAlert 29 вересня 2026
Інноваційний роботний наступ України перевернув рік російських завоювань
Надії президента Росії Володимира Путіна на захоплення регіону Донбас на сході України були завдані серйозного удару за останні місяці завдяки інноваційному українському наступу, який повернув понад рік російських територіальних завоювань, пише Девід Кіріченко.
КонфліктОборонна промисловість
Погляди, висловлені в UkraineAlert, належать виключно авторам і не обов’язково відображають погляди Atlantic Council, його співробітників або його прихильників.
UkraineAlert – це комплексне онлайн-видання, яке регулярно надає новини та аналітику про розвиток подій у політиці, економіці, громадянському суспільстві та культурі України.
Місія Eurasia Center полягає в посиленні трансатлантичного співробітництва у сприянні стабільності, демократичних цінностей та процвітання в Євразії, від Східної Європи та Туреччини на заході до Кавказу, Росії та Центральної Азії на сході.
Дізнатися більшеКонфліктОборонні технологіїДрони Європейський СоюзЗахист інфраструктуриІранРосіяКраїни Перської затокиУкраїнаСполучені Штати
Фото: Над містом здіймається дим під час удару російського реактивного дрона, на тлі російської атаки на Україну, в Києві, Україна. 8 жовтня 2026 року. (REUTERS/Анна Войтенко)
Оригінал статті: www.atlanticcouncil.org