Куба зіткнулася з серйозним енергетичним дефіцитом після того, як уряд повідомив про повну вичерпаність запасів дизельного пального та мазуту. В умовах загальнонаціональної нестачі посилилися відключення електроенергії, а в столиці Гавані спалахнули нічні протестні акції.
Про це інформує Financial Times.
Енергетична ситуація на Кубі стрімко погіршилася слідом за заявою міністра енергетики про відсутність дизельного пального та мазуту. Оскільки саме ці ресурси є ключовими для роботи електростанцій, їхній дефіцит фактично призвів до паралічу енергетичної системи країни.
За даними урядовців, країна не має жодних резервів, а енергетична криза вже спричиняє значні перебої з електропостачанням — у певних регіонах світло відсутнє до 20–22 годин на добу. Ситуацію ускладнює застаріла інфраструктура електростанцій, які часто виходять з ладу.
У столиці Гавані вночі спостерігалися протести: мешканці виходили на вулиці, стукали каструлями та перекривали рух. Надходили повідомлення про конфлікти з правоохоронцями.
Влада пояснює кризу тривалим дефіцитом постачання нафти, санкційним тиском США та раптовим скороченням імпорту енергоносіїв із Венесуели, яка раніше була основним постачальником. Часткові поставки з інших держав, зокрема Росії, не спромоглися стабілізувати становище.
Президент Мігель Діас-Канель охарактеризував ситуацію як "надзвичайно напружену" та поклав відповідальність на зовнішній тиск з боку США, тоді як Вашингтон вказує на внутрішню політичну кризу в кубинській системі.
Інформація про "плани" Трампа стосовно Куби
30 січня президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав розпорядження про запровадження надзвичайного стану щодо Куби. Він обґрунтував це тим, що дії кубинського уряду становлять "надзвичайну загрозу" національній безпеці та зовнішній політиці США. За його твердженням, Гавана підтримує "ворожі держави та терористичні угруповання" — РФ, Китай, Іран, ХАМАС і Хезболлу.
У кубинському уряді заявили, що Сполучені Штати "становлять загрозу" для країни та оголосили "міжнародний надзвичайний стан".
6 березня Трамп висловив думку, що кубинський уряд "скоро впаде" та "прагне укласти угоду" з ним. Крім того, Трамп планує призначити державного секретаря США Марко Рубіо куратором Куби.
Трамп намагається повалити комуністичний режим на Кубі. Він звинувачує кубинську владу у "тероризмі" та "експорті наркотиків" до США, а також у підтримці "антиамериканських настроїв" у регіоні.
10 березня Трамп заявив, що кубинська влада має два варіанти: погодитися на зміну режиму за підтримки США або відмовитися, проте, за його словами, результат для країни буде однаковим.
"Це може бути дружнє поглинання. А може й ні. Це не має значення, тому що вони вже на останньому подиху. У них немає енергії. У них немає грошей", — зазначив Трамп, додавши, що Куба переживає глибоку економічну та гуманітарну кризу.
Водночас він повідомив, що представники кубинського уряду звернулися до США через складну економічну ситуацію в країні, і між Вашингтоном та Гаваною вже ведуться переговори щодо можливого розвитку подій.
13 березня сенатори-демократи внесли резолюцію, яка має на меті заборонити президентові Дональду Трампу використовувати військову силу проти Куби без попереднього дозволу Конгресу США.
16 березня під час виступу в Овальному кабінеті Трамп назвав Кубу "дуже ослабленою державою" та заявив, що йому випаде "честь захопити Кубу". Коли журналіст попросив уточнити значення слова "захопити", Трамп пояснив:
"Захопити Кубу в тій чи іншій формі. Я маю на увазі, незалежно від того, чи я її визволю, чи захоплю — думаю, я можу зробити з нею все, що захочу", — сказав він.
Президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що його уряд усвідомлює ймовірність нападу на Кубу і готується до оборони.
Source: suspilne.media