Довгий час антропоморфні роботи були радше вражаючим показом майбутніх технологій, ніж чимось по-справжньому поширеним чи практичним. Саме американські компанії протягом багатьох років формували це майбутнє: вкладаючи мільярди доларів у дослідження, створюючи найскладніші системи пересування та навчаючи роботів взаємодіяти зі світом.
Сьогодні сфера роботів-гуманоїдів переживає чергову фазу трансформацій. Tesla розробляє робота Optimus, Figure AI обіцяє універсальних робочих роботів, Agility Robotics вже випробовує своїх роботів на складах, а 1X Technologies працює над більш “домашнім” застосуванням. Фактично, у США розпочалися нові змагання у сфері робототехніки.
Але паралельно з цим Китай робить те, що вже неодноразово змінювало цілі ринки: перетворює складну технологію на масовий продукт. Китайські компанії, такі як Unitree Robotics, випускають більш доступних роботів, оптимізують виробництво та використовують ту саму перевагу, яка дозволила країні домінувати у виробництві смартфонів, дронів та електромобілів – величезну промислову інфраструктуру.
Від Boston Dynamics до нової хвилі гуманоїдних роботів
Ще задовго до нинішнього буму саме Boston Dynamics стала уособленням робототехніки майбутнього. Їхній робот Atlas роками виглядав як машина з наукової фантастики: він виконував сальто, долав перешкоди, бігав і рухався з грацією, яка раніше здавалася неможливою для машин. Перші версії Atlas, представлені у 2013 році, створювалися для DARPA – американського агентства оборонних досліджень.
Відео від Boston Dynamics ставали вірусними ще до того, як навколо штучного інтелекту почався нинішній ажіотаж. Для багатьох саме Atlas став першим роботом, який виглядав не як незграбна машина, а як щось справді живе. У 2024 році компанія навіть відмовилася від гідравліки та представила нову повністю електричну версію Atlas, яка здатна рухатися способами, недоступними навіть людям – наприклад, майже повністю обертати тулуб.
Але проблема Boston Dynamics полягала в тому, що їхні роботи були технологічним дивом, а не продуктом для масового ринку. Вони залишалися надзвичайно дорогими, складними та орієнтованими скоріше на демонстрацію можливостей, ніж на щоденне використання.
З іншого боку, Tesla розглядає роботів як потенційний продукт для масового ринку. Їхній робот-гуманоїд Optimus створюється для виконання повторюваної роботи на заводах та складах. Tesla використовує технології, які вже розроблялися для автопілота їхніх автомобілів: камери, комп’ютерний зір та нейронні мережі. Ілон Маск взагалі вважає людиноподібних роботів одним із найважливіших майбутніх ринків для компанії. Головну ставку Tesla робить на здатність виробляти андроїдів у великих масштабах завдяки досвіду автомобільного виробництва.
Досить впевнено на ринок вийшла Figure AI. Стартап, заснований лише у 2022 році, дуже швидко став одним із найгучніших імен у сучасній робототехніці. Figure AI орієнтується на універсального гуманоїдного робота для фізичної праці. У компанії фактично говорять про створення “фізичного AI” – системи, яка зможе виконувати широкий спектр людських завдань після навчання на великих масивах даних. Саме Figure AI часто називають одним із головних конкурентів Tesla у гонці роботів.
Практичний підхід демонструє Agility Robotics. Їхній робот Digit вже тестується на складах та в логістиці. На відміну від більшості гуманоїдних роботів, Digit має незвичайну конструкцію ніг з колінами, що згинаються назад – дизайн, який нагадує лапи птахів. Але це зроблено не заради футуристичного вигляду: така конструкція допомагає роботу краще переносити коробки та пересуватися складськими приміщеннями. Якщо Boston Dynamics продає “майбутнє”, то Agility Robotics намагається продавати конкретну автоматизацію вже сьогодні.
Окремий напрямок розвиває норвезько-американська компанія 1X Technologies, яку підтримує OpenAI. На відміну від більшості конкурентів, компанія зосередилася на використанні роботів у повсякденному житті. Їхній робот Neo створювався для роботи поруч з людьми у звичайному середовищі. Компанія відкрито говорить про частково дистанційне керування людиною. Це менш ефектно з маркетингового погляду, але добре показує, наскільки складним насправді є завдання створення повністю автономного людиноподібного робота. На офіційному сайті компанії вартість Neo зазначена $20 тис., а також доступна модель підписки – $499 на місяць.
Головна перевага Китаю у виробничих потужностях
Якщо американські компанії сьогодні змагаються за те, хто створить найінтелектуальнішого гуманоїдного робота, то Китай грає в іншу гру. Його головна перевага – не окремі роботи й навіть не штучний інтелект. Головна перевага Китаю – це виробничі потужності.
Китай має те, чого часто бракує американським компаніям: величезні фабрики, більш доступне виробництво, налагоджені ланцюги постачання та швидкість масштабування. Батареї, двигуни, камери, сенсори, електроніка – усе це вже масово виробляється всередині країни. У результаті китайські компанії можуть створювати роботів швидше та дешевше за конкурентів.
Найкраще це видно на прикладі Unitree Robotics. Компанія починала з чотириногих роботів, яких часто порівнювали з роботами-собаками Boston Dynamics, але швидко перейшла й до гуманоїдних моделей. Їхній робот Unitree G1 став одним із перших китайських людиноподібних роботів, який активно просувається як відносно доступний продукт для розробників та компаній. На відміну від багатьох американських конкурентів, Unitree робить акцент на низьку вартість та швидке оновлення моделей. Вартість Unitree G1 стартує приблизно від $13,5 тис., це у рази дешевше за багатьох західних конкурентів.
Ще один великий гравець на ринку – UBTECH. Компанія вже багато років працює у сфері робототехніки та активно співпрацює з китайськими автовиробниками та промисловістю. Їхні роботи Walker створюються як помічники для фабрик, сервісів та бізнесу. На відміну від багатьох стартапів, UBTECH вже має досвід масового виробництва роботів для комерційного сектора.
У робототехніку поступово входять і великі технологічні корпорації. Xiaomi представила свого людиноподібного робота CyberOne ще у 2022 році. Хоча проєкт поки виглядає радше як вдалий прототип, але сам факт участі Xiaomi демонструє, що китайські техногіганти починають розглядати роботів так само, як колись смартфони чи електромобілі – як майбутній масовий ринок.
Окрім згаданих вище, у Китаї швидко зростають і десятки менш відомих компаній: EngineAI, Fourier Intelligence, RobotEra та інші. Багато з них з’явилися буквально за останні кілька років, але вже демонструють людиноподібних роботів, які зовні дедалі менше поступаються американським аналогам.
Дві різні стратегії: США створюють технології, Китай масштабує їх
Сучасна робототехніка – це значно більше, ніж просто роботи-гуманоїди. Більшість компаній роками розвивали промислову автоматизацію, складські системи, роботизовані маніпулятори, роботів-собак тощо. Саме на цих технологіях індустрія накопичувала досвід у механіці, сенсорах, балансі та автономному русі ще до нинішнього буму людиноподібних роботів.
Наприклад, Boston Dynamics прославилася не лише Atlas, а й роботом-собакою Spot та складським роботом Stretch. Unitree Robotics теж починала саме з чотириногих роботів, а Xiaomi ще до CyberOne представила робота-собаку CyberDog. Для багатьох компаній гуманоїдні роботи стали не стартовою точкою, а наступним етапом розвитку робототехніки.
У перегонах гуманоїдних роботів США та Китай фактично обирають дві різні моделі розвитку. Але американські компанії переважно концентруються на проривних технологіях. Boston Dynamics роками вдосконалювала механіку руху, Tesla ж намагається поєднати роботів з власними AI-системами. У центрі американського підходу – складні технології, автономність та спроба створити досконалого робота.
Китайський підхід значно прагматичніший. Замість того, щоб роками доводити технологію до ідеалу, китайські компанії намагаються якнайшвидше вивести продукт на ринок, здешевити виробництво та почати масштабування. Якщо американські компанії часто виглядають як інженерні лабораторії, то китайські – як виробничі цехи.
Саме тому китайські роботи-гуманоїди часто програють американським у складності чи ефектності, але можуть вигравати у швидкості розвитку та ціні.
І ця історія дуже нагадує те, що сталося раніше з електромобілями. Свого часу саме Tesla фактично перетворила електромобілі з нішевого продукту на масову технологію майбутнього. Але поки Tesla створювала революційний продукт, Китай будував фабрики, інвестував у батареї та налаштовував виробничі ланцюги навколо виробництва електромобілів. У результаті китайські компанії на кшталт NIO та XPeng змогли не лише наздогнати конкурентів, а й почати активно конкурувати на глобальному ринку. Трохи раніше майже те саме відбулося і на ринку смартфонів.
І саме тут виникає, можливо, найважливіше питання: хто першим зможе перетворити роботів-гуманоїдів з вражаючої технології на справді масовий продукт? Сучасні моделі все ще залишаються переважно дорогими демонстраціями або пілотними проєктами для бізнесу, але індустрія швидко рухається до того моменту, коли людиноподібні роботи стануть таким самим пристроєм, який можна буде придбати в магазині чи салоні, як смартфон чи автомобіль.
Робототехніка наближається до моменту, який може визначити наступні десятиліття розвитку технологічної індустрії. США все ще задають темп у сфері ШІ та автономності, тоді як Китай дедалі активніше перетворює ці технології на масштабну виробничу інфраструктуру з розумною собівартістю.
Історія технологій вже демонструвала подібний сценарій з іншими гаджетами: інновація не завжди гарантує домінування на ринку. В епоху масового виробництва вирішальним часто стає не лише те, хто створив технологію першим, а й те, хто зміг зробити її доступною для всього світу.
Джерело новини: mezha.ua