Фільм Наталки Ворожбит, розповідь про молоду квір-пару та короткометражна стрічка про важкий життєвий вибір
Від 5 до 15 серпня проходитиме 79-й Міжнародний кінофестиваль у Локарно. Вперше він був організований 1946 року, що робить його одним із найдавніших кінофорумів світу, поряд із Венеційським, Каннським та фестивалем у Карлових Варах. Цього року до програми включено українські стрічки. Розповідаємо про три фільми, які представлятимуть Україну на фестивалі в Локарно.
I Rarely Wake Up Dreaming
Стрічка «Я рідко прокидаюсь мріючи» є результатом копродукції України та Німеччини. В центрі оповіді — історія Олі та Олега, молодої української квір-пари, чий зв’язок опиняється під загрозою, коли гендерний перехід одного з партнерів збігається з повномасштабним вторгненням Росії. Поки війна ставить під сумнів і переосмислює межі маскулінності та фемінності, герої намагаються зберегти свої стосунки та самих себе.
Кадр із фільму «Я рідко прокидаюсь мріючи»
Головні ролі втілили молоді непрофесійні виконавці — український фахівець з нейроінклюзії Маркус Брайт і журналістка Таня Миронишена. У другорядних ролях знялися Ірина Мак, Віктор Жданов та Олександр Рудинський. Сценарій до стрічки написала українська авторка Анна Мєлікова — дружина режисерки Ізабель Штеверт, яка також є відбірницею Берлінале.
«Натхненні історією наших українських друзів та їхнім досвідом гендерного переходу, ми досліджуємо, як війна неминуче проникає в повсякденне життя. Зіставляючи дві глибокі трансформації — одну добровільну, іншу нав’язану, — ми розмірковуємо над тим, що відбувається з ідентичністю людини в екстремальних умовах», — діляться думками режисерка Ізабель Штеверта та сценаристка Анна Мєлікова.
Кадр із фільму «Я рідко прокидаюсь мріючи»
«Демони»
У конкурсі Cineasti del Presente («Кінематографісти сьогодення») буде представлено нову роботу Наталки Ворожбит «Демони». Фільм створено в українсько-польській копродукції. У ньому задіяні Руслана Писанка, Олексій Мітін, Тетяна Степанова, Руслан Гармаш і Микола Пономаренко.
В основі картини — однойменна п’єса 2005 року, яка висвітлює співзалежні стосунки України та Росії. За сюжетом, росіянин-бродяга, який видає себе за письменника, опиняється в українському селі на Полтавщині на початку 1990-х. Там він знайомиться з Ніною — місцевою мешканкою, яка давно живе без чоловіка. Між ними зароджуються стосунки, що переростають у тривалий токсичний зв’язок.
Кадр із фільму «Демони»
Фільм став останньою роботою Руслани Писанки і ще до прем’єри встиг здобути репутацію «містичної» стрічки.
«Руслана була надзвичайно талановитою, глибокою актрисою і справжньою зіркою, якій за життя, на жаль, не вдалося повністю розкрити свій потенціал. Мені здається, що в “Демонах” нам вдалося зафіксувати на екрані справжній масштаб її акторської натури. Я переконана, що, якби не її передчасна смерть, попереду на неї чекала б велика драматична кар’єра. Нам неймовірно пощастило, що саме вона зіграла Ніну», – зазначає Наталка Ворожбит.
Кадр із фільму «Демони»
Another Day in the Metal Box
У межах конкурсу короткометражних фільмів Pardi di Domani буде представлено стрічку Гліба Фельдмана «Ще один день у металевій коробці».
Фільм розповідає про чоловіка, який знаходить загадковий предмет у покинутому цеху. Ця знахідка спонукає його зробити складний життєвий вибір: залишитися в зоні комфорту чи наважитися втілити мрію, на яку він раніше не наважувався. Головні ролі виконали Борис Савенко, Надія Карпова та Віталій Бобух.
«Цей фільм був знятий з величезною самовіддачею, турботою, звісно, не без труднощів, та з любов’ю українською командою, яка по-справжньому вклала в нього частинку себе», — йдеться на сторінці проєкту.
Кадр із фільму «Ще один день у металевій коробці»
За даними порталу: elle.ua