Коли фінанси трансформуються у візуальний код нашої незламності, це говорить про надзвичайно багато
Направляючись сьогодні на брифінг до Національного банку, не лише я, автор цих рядків, але й усі присутні журналісти відчували певну інтригу. Пресслужба НБУ загадково натякала на дуже цікаві та значущі новини, пов’язані з готівкою. І десь підсвідомо профільні репортери вже здогадувалися, що мова піде про якусь нову банкноту. Лише щодо номіналу точилися непевні дискусії.
КОД НАЦІЇ ВІД МОНЕТНО-БАНКНОТНОГО ДВОРУ
Додаткову атмосферу таємничості створювали численні поважні гості, які зібралися біля входу до Нацбанку. Вже в залі, спостерігаючи за великою кількістю людей, ставало зрозуміло, що відбувається щось виняткове.
Андрій Пишний
Очікування виправдалися. В урочистій обстановці голова Національного банку України Андрій Пишний анонсував розширення номінального ряду національної валюти новою банкнотою вартістю 2000 гривень. У присутності голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та заступниці керівника Офісу Президента України Олени Ковальської, він разом із профільним заступником “засвідчив” (підписав) перший друкований аркуш майбутніх грошей, які увійдуть в обіг уже з 4 вересня цього року.
Особливо варто відзначити, що “обличчям” банкноти став Василь Стус – видатний український поет-шістдесятник, герой національного дисидентського руху та борець за незалежність України у ХХ столітті.
Як підкреслив Пишний, вперше в Україні впроваджено купюру, присвячену видатному, по суті, сучаснику, який став уособленням непохитності українського духу, втіленням особистої відповідальності перед народом, державою та прийдешніми поколіннями.
“Нова банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, але й усіх його однодумців та дух тієї епохи українського морального опору. На ній немає жодного випадкового елемента, її можна сприймати як книгу”, – зазначив Андрій Пишний.
Дійсно, при уважному розгляді можна виявити багато цікавого та глибокого. Голова НБУ майже годину розповідав і пояснював значення елементів дизайну нової купюри, які, за його словами, є зашифрованим візуальним кодом нашої стійкості.
Наприклад, образ сокола-борсука, запозичений з легендарного маріупольського панно іншої відомої дисидентки, знищеної радянською системою, Алли Горської. Борсук, як відомо, це птах, який може залишатися на одному місці, незважаючи на найсильніші пориви вітру. Це доволі символічно для нашого часу, чи не так?
“Це надзвичайно влучна метафора шістдесятників. Вони протистояли системі, яка здавалася всесильною. Це покоління не мало держави та захисту, але володіло внутрішньою свободою. Саме ця внутрішня свобода стала фундаментом майбутньої незалежності України”, – наголосив Пишний.
…У той момент, коли Пишний, продовжуючи символічну галерею, заговорив про інший твір Горської, використаний у дизайні нової купюри, у вашої покірної слуги забракло слів. Адже на новій банкноті знайшлося місце для чогось особисто дуже-дуже рідного: мозаїки “Птах” Алли Горської, яка “живе” на фронтоні ресторану “Супій” у невеликому селі Гельмязів на Черкащині, звідки родом авторка. Про цю останню спільну монументальну роботу подружнього тандему Алли Горської та Віктора Зарецького «Укрінформ» детально писав.
На купюрі ж білий стилізований супійський птах – це символ перерваного польоту та чистого, незламного творчого духу, який не змогла зламати навіть тоталітарна система.
На зворотному боці купюри – усім відоме зображення будівлі філологічного факультету нині, на жаль, окупованого Донецького національного університету ім. Стуса – як символ того, що втрачене рано чи пізно обов’язково повернеться. “І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве”, – підкреслено цитатою з вірша Василя Стуса, написаного ним в ув’язненні.
Дата введення нової банкноти в обіг також обрана не випадково. “Саме 4 вересня 1965 року, під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна», Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в СРСР відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув в ув’язненні у таборі особливого режиму”, – пояснив голова НБУ.
НОВА “ТИСЯЧНА” КУПЮРА – ПРИХОВАНА ІНФЛЯЦІЯ? АНІТРОХИ!
Символізм – це добре, але наших читачів, ймовірно, не в останню чергу цікавлять економічні чинники, що призвели до появи банкноти номіналом 2000 гривень. І чи не ховається за цим якась прихована економічна проблема.
Як пояснив Андрій Пишний, по-перше, з моменту введення банкноти 1000 гривень у 2019 році середньомісячна заробітна плата в Україні зросла втричі, а рівень цін, розрахований за індексом інфляції, – вдвічі. Це створило потребу в більшій кількості готівки, адже, якщо після введення банкноти 1000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою було достатньо 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього знадобиться понад 30 банкнот номіналом 1000 грн.
По-друге, обсяг готівки в обігу збільшився більш ніж удвічі – з майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 1 липня 2026 року.
Підвищений попит на готівку був зумовлений, за словами Пишного, зокрема, потребами воєнного часу. “Стійкість фінансової системи забезпечується не лише доступністю та безперебійною роботою безготівкової інфраструктури, а й зручним доступом до захищеної готівки. Наприклад, коли мешканці прифронтових громад мають можливість здійснювати розрахунки навіть там, де немає стабільного зв’язку”, – зазначив голова НБУ.
По-третє, відбулися зміни у структурі готівки в обігу. Наразі частка банкнот номіналом 1000 гривень, за даними НБУ, за сумою вже перевищує 55%. У світовій практиці центральних банків це свідчить про необхідність введення банкноти вищого номіналу.
Отже, нова купюра – це не ознака девальвації чи інфляції, і тим більше не ознака можливої прихованої емісії грошей. Це потреба готівкового обігу, обсяги та структура якого залишаються стабільними. “Нові банкноти надходитимуть в обіг виключно за рахунок обміну на безготівкові кошти або обміну на банкноти інших номіналів. Тобто грошей в обігу більше не стане, тому і впливу на інфляцію не буде”, – запевнили в Нацбанку.
Що ж, звикнемо до нової 2000-ої “стусівки” в гаманцях. І щоб у кожному українському гаманці, попри все, вони не виводилися…
Оксана Поліщук, Київ
Фото: Євген Котенко / Укрінформ