Краса надає силу для самозахисту та спілкування зі світом.

Фольклористка та співачка Марія Квітка виступить на Bouquet Kyiv Stage з програмою, яка розкриває сучасне звучання української традиції та її здатність єднати людей.

Українська виконавиця та фольклористка Марія Квітка стверджує: народна пісня — це не музейний артефакт, а живе мистецтво, яке може спілкуватися з людьми й сьогодні. Разом із музичним продюсером Ярославом Татарченком (Bunht) митці створюють музичний простір, де автентичний спів, багатоголосся та польові записи гармонійно переплітаються із сучасними музичними тенденціями.

15 серпня о 18:00 в рамках фестивалю Bouquet Kyiv Stage Марія Квітка представить програму, що включатиме як композиції з її попередніх альбомів, так і нові твори, які прозвучать публічно вперше.

Напередодні концерту видання ELLE Україна провело розмову зі співачкою.

ELLE: Ви наголошуєте: народна пісня — це жива субстанція. Якою вона стала для вас після початку повномасштабної війни? Що в ній ви відкрили для себе по-новому?

Марія Квітка: Народна музика завжди була невід’ємною частиною мого життя, з раннього дитинства. Але так, після початку повномасштабної війни, я, мабуть, по-справжньому усвідомила її неймовірну силу. Я зрозуміла, що вона здатна зцілювати, повертати внутрішню стійкість і дарувати особливе, зворушливе відчуття єднання. Завдяки цим пісням ніби відновлюється зв’язок із попередніми поколіннями, з тими людьми, які також переживали втрати, конфлікти й жахливі випробування. Цей зв’язок допомагає мені краще зрозуміти себе і знаходити сили для боротьби та подальшого життя.

ELLE: Тема цьогорічного фестивалю Bouquet Kyiv Stage — «Озброєні красою». Що означає для вас ця концепція? Чи може краса справді виступати як сила, здатна захищати?

Марія Квітка: Для мене «озброєні красою» — це насамперед про те, що ми володіємо знанням про себе. Коли знаєш власну історію, то глибше розумієш, хто ти є і що прагнеш зберегти. Народна пісня допомагає нам повернути власний голос після століть обмежень, русифікації та спроб стерти українську ідентичність. Саме тому вона має й захисну функцію: робить нас менш вразливими до пропаганди, маніпуляцій та нав’язування чужої культури. Крім того, через музику та мистецтво загалом, ми можемо комунікувати зі світом: розвінчувати міфи про Україну, демонструвати глибину нашої культури та її багатовікові традиції. І в цьому теж полягає велика сила краси. Вона допомагає не лише захищати себе, а й формувати правдиве уявлення про Україну на міжнародній арені.

ELLE: Що особливого ви плануєте представити на концерті фестивалю «Букет», який відбудеться в суботу, 15 серпня, о 18.00?

Марія Квітка: Для мене цей виступ — це нагода поділитися тим, чим я живу і що створюю протягом останніх років. Мені хочеться, щоб глядачі закохалися в народні мелодії, у розкішне українське багатоголосся, щоб вони відчули старовинну пісню як мистецтво, здатне сьогодні зворушувати, зцілювати, тішити та об’єднувати. Між іншим, у програмі, звичайно, прозвучать як уже знайомі нашим слухачам твори, так і новий матеріал, який ми ще ніде не виконували.

ELLE: Ви працюєте з піснями, які існують століттями. Чи є серед них така, що сьогодні звучить так, ніби була написана спеціально про сучасну Україну?

Марія Квітка: Насправді таких пісень чимало, майже всі, що ми виконуємо. Мені важливо співати про те, що я щиро відчуваю і що так чи інакше проживаю сама. Тому випадкових творів у репертуарі немає. У наших альбомах є пісні про кохання, розлуку, життя далеко від дому, є твори про матерів, дружин чи коханих, які чекають на лист, на звістку, на повернення. Вони дуже резонують із тим, що переживаємо ми всі. Мабуть, якби потрібно було вибрати якусь одну, то я б хотіла розповісти про пісню “Кохала”. Її текст я знайшла у збірнику “Пісні Явдохи Зуїхи”. Він був записаний фольклористом Гнатом Танцюрою у 1920-х роках у селі Кущинці Гайсинського району Вінницької області від Явдохи Микитівни. Вона знала понад 1000 народних пісень, і це вражає, адже вона була неписьменною, а отже, зберігала все це лише в пам’яті. Я не знаю і спеціально не досліджувала, як ця пісня звучала в оригіналі, яка там була мелодія. Оригінальним є лише текст, а мелодія сформувалася в процесі створення твору. І мені близьке кожне слово з цієї пісні. Для мене вона про непоправну втрату, про той біль, який ніколи і нічим не загоюється. Сьогодні так багато людей втрачають своїх близьких назавжди…

ELLE: Як вам вдається зробити автентичний спів актуальним для сучасної молоді?

Марія Квітка: Це заслуга мого чудового друга та музичного продюсера Ярослава Татарченка. Велике щастя зустріти такого музиканта і мати можливість творити разом. Ярослав має надзвичайно тонке відчуття гармонії, він чудово розуміє, як надати старовинному звучанню нової форми, не втративши його сутності.

Насправді, ми ніколи не ставили собі за мету “осучаснити” народну пісню. Ми прагнемо її осмислити. Зрозуміти, що вона говорить нам сьогодні, і знайти для неї таку музичну форму, в якій сучасний слухач зможе її сприйняти.

ELLE: Що в нинішні складні часи підтримує вас особисто?

Марія Квітка: Мене зараз підтримує моя родина, мої друзі, мої проєкти і, звісно, любов. А ще мене сильно підтримує усвідомлення того, що до нас існувало багато поколінь українців, які переживали не менш важкі часи. Попри війни, репресії, голод і втрати, вони зберегли для нас пісні, звичаї, обряди та безліч інших скарбів. Тому мені хочеться вірити, що й ми зможемо передати щось наступним поколінням. Можливо, саме це відчуття неперервності тримає мене найбільше. Усі ми зараз переживаємо дуже різний досвід. Проте важливо не відмовлятися від того, що дає кожному з нас відчуття повноти життя. Мені здається, необхідно берегти свою внутрішню опору та віру в Україну.