16 серпня на фестивалі Bouquet Kyiv Stage норвезький композитор, саксофоніст і вокаліст Бендік Гофсет виступить у тандемі з Ігорем Закусом та українськими митцями.
Напередодні виступу один із найшанованіших митців Північної Європи поділився з ELLE Україна своїми міркуваннями про те, чому естетика переважає над жорстокістю, чому людству потрібні «митці без кордонів» і чому саме в часи конфлікту музика здобуває особливої ваги.
Бендік Гофсет, один із найбільш відомих саксофоністів і композиторів Північної Європи, учасник культового гурту Steps Ahead, вже багато років успішно поєднує у своїй творчості елементи джазу, академічної музики та сучасних мистецьких практик. Його твори вирізняються скандинавською стриманістю, простором і витонченою емоційністю, а самого музиканта часто називають «голосом Півночі».
16 серпня о 18:00 в рамках фестивалю Bouquet Kyiv Stage Гофсет вийде на сцену разом із українським бас-гітаристом і композитором Ігорем Закусом та іншими талановитими музикантами з України. Програма Hofseth & Zakus включатиме оригінальні твори обох митців — музику, що гармонійно поєднує скандинавську вишуканість і слов’янську експресію.
ELLE Україна: Цього року тема фестивалю Bouquet Kyiv Stage — «Озброєні красою». Що означає ця ідея для вас, як для митця з Норвегії?
Бендік Гофсет: Протягом століть митці прагнули знайти найпряміший шлях до людського серця. Цей шлях можливий лише за умови глибокої поваги до особистості, яка сприймає ваше мистецтво — чи то слухаючи, чи то споглядаючи.
Війна ж є практично повною протилежністю цьому прагненню. Це відчайдушна й безглузда спроба нав’язати свою волю іншим, демонстрація байдужості до іншої людини. Вона ставить людське життя на другий план, роблячи його лише жертвою чиїхось амбіцій. Тому для мене «озброєні красою» насамперед означає акцент на красі самої людини, а не лише мистецтва. Мистецтво ж є лише майстерністю, яка вчить нас бачити, чути та взаємодіяти з іншими. Ідея створення «Митців без кордонів», за аналогією з «Лікарями без кордонів», давно мені близька. Можливо, якби достатньо митців, музикантів та письменників діяли в зонах конфліктів, вони могли б сприяти формуванню того простору людської довіри, без якого дипломатія та політика не можуть бути по-справжньому дієвими.
ELLE Україна: Джаз завжди асоціювався зі свободою, імпровізацією та діалогом. Чи стають ці цінності ще більш значущими, коли ви виступаєте перед аудиторією, що переживає війну?
Бендік Гофсет: Безсумнівно. Я переконаний, що музика, особливо під час живого виконання, здатна об’єднувати людей у спільному емоційному досвіді. У психології нас вчать вербалізувати свої почуття, класифікувати їх, пояснювати. На концерті ж все відбувається інакше. Ви можете одночасно відчувати радість і сум, надію і страх, ніжність і біль. І це абсолютно природно. Не всі емоції потребують словесного вираження. Саме тому музика створює простір для різноманітності, але водночас — відчуття єдності. Музика нагадує нам про можливість бути собою. І про надзвичайну важливість хоча б на короткий час розділити досвід краси, занурення в неї разом з іншими.
ELLE Україна: У Києві ви виступатимете з Ігорем Закусом та українськими музикантами. Чого ви очікуєте від цієї співпраці?
Бендік Гофсет: Ми з Ігорем Закусом вже мали досвід спільної роботи. Він і музиканти, з якими він співпрацює, — це виконавці світового класу. Україні надзвичайно пощастило мати таких артистів. Їх потрібно цінувати та підтримувати.
ELLE Україна: За час своєї кар’єри ви легко поєднували джаз, академічну музику та сучасні мистецькі практики. Чи помічаєте ви, що сьогодні слухачі стають більш відкритими до музики, яка виходить за межі одного жанру?
Бендік Гофсет: Я створюю музику і виконую її. Я не надаю назв тому, що роблю. Це справа інших — визначати жанри. Я не заперечую жодного визначення, якщо воно не стає інструментом цензури. Якщо ніхто не стверджує: «Ви недостатньо джазовий», «недостатньо поп», «недостатньо академічний», щоб виступати тут чи звучати в ефірі. Музика повинна залишатися вільною.
ELLE Україна: Ви виступали на найпрестижніших майданчиках світу. Чому саме зараз, під час війни, ви погодилися на концерт у Києві?
Бендік Гофсет: Я вже неодноразово виступав разом з Ігорем та іншими українськими музикантами. І щоразу відчував, що тут, в Україні, для музики існує особливий простір, що вона тут дійсно затребувана. Щоб бути відвертим, мої мотиви певною мірою егоїстичні: я граю краще там, де музика має справжнє значення і де люди щиро її відчувають. У багатьох куточках світу музика стає лише фоном для інших подій.
Водночас для мене велика честь висловлювати солідарність з Україною. Мужність, стійкість і сила українців є для мене прикладом. А біль і втрати, які переживає український народ, — це те, що я готовий розділяти разом з вами. Музика, хоча б на час свого звучання, здатна заспокоювати, полегшувати відчуття безглуздості та повертати людині сенс.
Текст: Мирослава Макаревич.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: elle.ua