Автор фото, Marek Antoni Iwanczuk/NurPhoto/Getty Images
Підпис до фото, 1 серпня у Варшаві пройшов марш з нагоди річниці Варшавського повстання 1944 року
У Польщі зафіксовано щонайменше два серйозні інциденти з нападами на українців; польський волонтер Марек Русек-Вольський загинув у Харкові під час евакуації цивільних; експрем’єр Матеуш Моравецький формує власну політичну силу, яка, ймовірно, займе більш помірковану позицію щодо українців.
BBC News Україна підсумовує найважливіші події у Польщі за минулий тиждень.
Польський волонтер загинув у Харкові
Автор фото, Razem dla Ukrainy
Підпис до фото, Марек Русек-Вольський загинув від влучання російського безпілотника у Харкові
У вівторок, 4 липня, МЗС Польщі повідомило про загибель волонтера, громадянина Польщі Марека Русека-Вольського у Харкові.
Чоловік здійснював діяльність у районі Харкова, зокрема займався евакуацією цивільного населення з прифронтових територій.
Згідно з інформацією, опублікованою на сторінці групи "Разом для України", адміністратором якої він був, волонтер загинув 27 липня внаслідок удару російського дрона.
Автор фото, Razem dla Ukrainy
Підпис до фото, "Ця пані впізнала мене й зупинила автомобіль. Виявилося, що я допомагав їй рік тому. Мені було дуже приємно, що люди пам'ятають", – писав польський волонтер
Русек-Вольський також займався доставкою гуманітарної допомоги, надавав підтримку прифронтовим медичним установам та вивозив тіла загиблих цивільних. Він вів сторінку "Razem dla Ukrainy" ("Разом для України") у Facebook, де ділився історіями зі своїх гуманітарних місій.
Минулої осені польський волонтер провів в Україні шість тижнів. За цей час, за його підрахунками, він евакуював понад 90 осіб, переважно літніх людей, доставив понад 90 тварин і роздав гуманітарну допомогу понад 350 мешканцям.
На початку липня він знову вирушив до України. До цієї поїздки готувався кілька місяців, плануючи провести там три місяці.
"Він віддавав свій час, сили та власні кошти на допомогу Україні. Робив те, що підказували йому розум, серце і совість. Він став на світлий бік і заплатив за це найвищу ціну", – зазначив польський волонтер Томаш Сікора.
Церемонія прощання з Мареком Русеком-Вольським запланована на п’ятницю у Києві.
Можливе призначення нового посла України в Польщі
У понеділок, 3-го серпня, президент Володимир Зеленський, оголошуючи чергові кадрові зміни, повідомив про можливе призначення посла України в Польщі Василя Боднара на посаду заступника міністра закордонних справ.
Сам Боднар поки що не коментував цю інформацію.
Водночас польське інформаційне агентство PAP, посилаючись на власні джерела, назвало імена потенційних кандидатів на посаду нового посла України в Польщі. За даними співрозмовників PAP, серед них — Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу президента, та чинний заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко.
Напередодні оголошення Зеленським про кадрові перестановки, Верещук зустрілася з заступником міністра закордонних справ Польщі Марціном Босацьким.
Ця зустріч, яку вона назвала "продуктивною", була спрямована на "посилення українсько-польського партнерства". Верещук та Босацький обговорили питання історичної пам’яті та інші проблеми, що хвилюють українську громаду в Польщі.
"Захист прав та законних інтересів українців за кордоном перебуває під особливим контролем Президента Володимира Зеленського", – зазначила Верещук.
Автор фото, Ірина Верещук/Telegram
Підпис до фото, Павел Коваль і Ірина Верещук
3 серпня заступниця голови ОП зустрілася з Павлом Ковалем, депутатом польського парламенту, який очолює комітет Сейму у закордонних справах, Раду з питань співпраці з Україною та є уповноваженим прем’єра Польщі з питань відбудови України.
"Обговорили два ключові напрями співпраці: налагодження системного діалогу між істориками України та Польщі щодо питань національної пам’яті, залучення польських інвестицій до відбудови та розвитку України", – повідомила Верещук.
На даний момент послом України в Польщі залишається Василь Боднар. Він був призначений на цю посаду у липні 2024 року, змінивши Василя Зварича. Раніше, з 2021 по 2024 рік, Боднар обіймав посаду посла України в Туреччині, а до 2021 року був заступником міністра закордонних справ за каденцій Павла Клімкіна, Вадима Пристайка та Дмитра Кулеби.
Інциденти з нападами на українців
Минулого тижня Польщу та Україну стурбували щонайменше два жорстокі напади на українців.
1 серпня стало відомо про напад у Гданську на 39-річну Аллу Кондратенко, яка приїхала до Польщі з дитиною 5 років тому. Жінка поверталася додому і записувала голосове повідомлення українською, коли помітила поруч літнього чоловіка, схожого на безхатька.
Раптом жінка відчула два удари. Алла почала спускатися сходами, кличучи на допомогу. Вона була вся в крові.
На допомогу жінці прийшли троє чоловіків з боксерського клубу – місцеві поляки.
За інформацією поліції, невідомий чоловік двічі вдарив жінку по потилиці дерев’яною палицею, після чого втік. Постраждала була доставлена до лікарні, де їй наклали шви на голову. Згодом нападника було затримано.
- У Польщі чоловік напав на українку. Жінка записувала голосове повідомлення українською мовою
Автор фото, Фото із соцмереж
Підпис до фото, Постраждала українка в Гдині
Лише за два дні генеральне консульство України у Вроцлаві повідомило про напад на українців у місті Кожухув Любуського воєводства. Дипломати опублікували фотографії, на яких видно трьох закривавлених людей зі слідами побоїв.
Того вечора, як з’ясувало видання inPoland.net.pl, троє українців – 37-річний Володимир, 32-річний Василь та 28-річна Аделіна – відпочивали біля припаркованого автомобіля. У машині, за їхніми словами, звучала різна музика – українська, польська та зарубіжна.
Як розповів Василь, повз компанію проходив чоловік, який звернув увагу на музику. Між ним та Володимиром виникла словесна суперечка.
Пізніше, як стверджують потерпілі, до них підійшли троє молодих чоловіків і без жодних слів почали бити українців.
"Аделіні розбили голову. Володі також розбили голову, розсікли губу. Мені дісталося менше, бо я намагався захиститися від ударів", – поділився Василь.
Польська поліція стверджує, що напад стався через музику, а не національність.
- Трьох українців побили до крові в Польщі через музику. Поліція надала деталі інциденту
Автор фото, Генеральне консульство України у Вроцлаві
Посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю “Європейській правді” визнав, що ставлення поляків до українців дійсно дещо погіршилося.
"Однак стверджувати, що більшість польського суспільства негативно ставиться до українців або України, було б некоректно", – зазначив він, додавши, що заяви про можливі погроми проти українців є перебільшеними.
"Я вважаю, що це перебільшення. Це робиться навмисно для розпалювання громадської думки. Немає жодних ознак масових виступів проти українців", – заявив Боднар.
Проте, з наближенням парламентських виборів (які відбудуться у 2027 році), за словами посла, політичні партії можуть скористатися "будь-якою ситуацією та організувати будь-які виступи, наприклад, за участю футбольних хуліганів".
- Розкол у польській партії "Право і справедливість". Які наслідки для України?
Водночас, згідно з даними головної комендатури поліції, кількість нападів на українців у Польщі зростає. Видання Rzeczpospolita наводить статистику: у 2024 році громадяни України, які перебували в Польщі, подали 267 заяв про злочини на ґрунті ненависті. У 2025 році таких звернень було дещо більше – 275.
Натомість у 2026 році лише за перше півріччя було подано 180 таких заяв. Це свідчить про те, що якщо поточна тенденція збережеться, до кінця року кількість подібних випадків може сягнути 360 – це на 35% більше порівняно з 2024 роком. Варто зазначити, що ця статистика відображає лише випадки, про які відомо поліції, тому реальні масштаби агресії можуть бути значно вищими.
Передвиборча боротьба та барбекю з Моравецьким
Автор фото, Marek Antoni Iwanczuk/NurPhoto/Getty Images
Підпис до фото, Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький грає в настільний теніс під час вечірки-барбекю "Rozwój+Wy" ("Розвиток+Ви"). Варшава, 31 липня
Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, схоже, наслідує приклад Володимира Зеленського: подібно до того, як президент України у 2021 році запрошував журналістів на барбекю, Моравецький організував подібний захід для своїх прихильників в останню п’ятницю липня.
За два дні до цього, 29 липня, він та його соратники з партії "Право і справедливість" (ПіС) оголосили про створення нової парламентської фракції "Розвиток Плюс". Це сталося на тлі розбіжностей між ним та лідером партії Ярославом Качинським.
- Розкол у польській партії "Право і справедливість". Які наслідки для України?
Після тривалих переговорів, 24 липня Ярослав Качинський повідомив, що близько 30 членів партії подали у відставку.
29 липня Моравецький та його прихильники офіційно оголосили про формування власного парламентського клубу "Розвиток Плюс" (пол. "Rozwój Plus"), до якого увійшли 40 депутатів та один сенатор.
Вечірка з настільним тенісом, барбекю та конференціями, організована 31 липня для сотень гостей, мала символізувати інноваційний підхід депутатів, які називають себе "державниками", "реформаторами" та "візіонерами".
Деякі оглядачі вважають, що серед представників "Розвитку Плюс" є чимало політиків, які виступали проти антиукраїнського повороту у політиці "Права і справедливості". Зокрема, колишній речник Моравецького Пьотр Мюллер публічно розкритикував двох найбільш радикальних представників партії, Даріуша Матецького та Яцека Курського, зазначивши, що вони "прагнуть зруйнувати всі мости співпраці" з Україною.
Однак багато аналітиків переконані, що "проукраїнська" (або, принаймні, більш поміркована) позиція фракції Моравецького є виявом прагматизму. З одного боку, існує запит на таку політику навіть серед правого електорату, а з іншого – близько 1,5 мільйона українців роблять значний внесок в економіку Польщі.
Водночас, як зазначає журналіст газети Wyborcza Аркадіуш Грущинський, політичну програму Моравецького та його прихильників можна охарактеризувати як поєднання нових технологій, радикального консерватизму та націоналізації промисловості.
На його думку, небезпеку, "яку несе поєднання цих сфер", демонструє проєкт мобільного застосунку, який планувалося встановити на телефоні кожного мігранта, що перебуває на території Польщі.
Автор фото, Attila Husejnow/SOPA Images/LightRocket/Getty Images
Підпис до фото, Донедавна Моравецького (за трибуною) вважали спадкоємцем Качинського (перший ряд, у центрі)
Розроблений молодими прихильниками Моравецького застосунок, як зазначає Wyborcza, мав би навчати іноземців польської мови, а також фіксувати всі штрафи, правопорушення та злочини. Накопичення таких порушень могло б стати підставою для депортації. Крім того, кожен підприємець міг би перевірити історію мігранта та його затребуваність польською економікою.
Згідно з останнім соціологічним опитуванням, нова політична сила має потенціал здобути 7,8% голосів виборців на майбутніх виборах. Загалом, праві партії наразі можуть розраховувати на 48,5% підтримки, тоді як центристська "Громадянська коаліція" – на 27,5%, а ліві сили – на 7,6%.