Підпис до фото, Річард Дайсон (ліворуч) зник безвісти у 2019 році, а Крістофера Райта (праворуч) у липні цього року визнали винним у його вбивстві
Коли у липні 2025 року детектив Том Раян натрапив у щоденнику на запис про старий причіп для худоби, він усвідомив, що нарешті розкрив справу про вбивство чоловіка, який зник шість років тому.
Річард Дайсон зник безслідно у листопаді 2019 року. Востаннє його бачили живим 17 листопада. Через вісім днів, після того, як він не з’явився на зустріч із донькою Бетані, його оголосили зниклим.
"З усього, що ми знали, він був дбайливим батьком і регулярно підтримував контакт зі своєю донькою Бетані, якій, наскільки я пам’ятаю, було 19 років. Така поведінка була для нього абсолютно незвичайною", – згадував Раян.
"Було зрозуміло, що він просто зник із Землі".
На той час Річарду було 55 років. Він мешкав у своєму автомобілі на території ферми Крістофера Райта на Шеффілд-роуд у Барнслі, допомагаючи з дрібними господарськими справами.
Поліція провела обшук на фермі, але, крім колекції нелегальної зброї, що належала Райту, не виявила нічого підозрілого. Слідів Річарда також не було знайдено.
Однак його телефон показав, що він так і не покинув територію ферми.
За словами Раяна, з самого початку поліція припускала, що Річарда вбили, і що Райт та його друг дитинства Карл Швальбе могли бути причетні.
"Ми підозрювали їхню причетність, але довести вбивство без тіла надзвичайно складно", – зазначив детектив.
28 липня 73-річного Райта та 72-річного Швальбе визнали винними у причетності до зникнення та вбивства Річарда. Це поклало край шестирічному очікуванню відповідей для його родини.
Під час слухань щодо вироку в суді Шеффілда у четвер Райта засудили до 35 років ув’язнення за вбивство, а Швальбе отримав три роки за перешкоджання правосуддю.
Але як поліції врешті-решт вдалося їх викрити?
Автор фото, South Yorkshire Police
Підпис до фото, Річарда Дайсона зафіксувала камера спостереження на автозаправці за день до його зникнення
Майже шість років минуло, коли Раян знову переглянув записи з телефону, пов’язані зі справою.
Серед кількох дзвінків, здійснених Райтом, його увагу привернув один – до Ієна Оллереншоу 20 листопада 2019 року.
"Я поїхав до будинку Ієна і запитав його: "Чи можете ви хоч якось пригадати той телефонний дзвінок, який отримали понад шість років тому?". Чесно кажучи, я очікував, що він скаже "ні", – розповів детектив.
Але фермер, який живе на фермі Олдертвейт, приблизно за півтора кілометри від котеджу Парксайд, пам’ятав цю розмову.
Ще більш вражаючим було те, що він дістав шкіряний щоденник за 2019 рік, де записав, що Райт заїжджав до нього, щоб залишити старий причіп.
"Щойно Ієн сказав, що пам’ятає дзвінок і що "причіп досі тут, хочете поїхати подивитися?" – у цей момент я зрозумів, що знайшов Річарда", – сказав детектив Раян.
Фермер повідомив, що причіп роками стояв замкнений і недоторканий у кутку поля.
На момент, коли детектив Раян його знайшов, причіп уже частково приховували зарості кущів і висока трава.
Автор фото, Crown Prosecution Service
Підпис до фото, Тіло Річарда Дайсона знайшли всередині старого причепа для перевезення худоби на фермі в Барнслі
Більша частина причепа була порожньою, але приблизно третина простору від підлоги до стелі була заповнена різним мотлохом.
І саме там, у кутку, накритий дитячою пелюшкою, стояв синій контейнер.
"Контейнер був заповнений бетоном, але з нього чітко виступали людські кістки", – повідомив детектив Раян.
Подальше судово-медичне дослідження підтвердило, що останки належали Річарду. З’ясувалося, що його застрелили з дробовика, а потім тіло розчленували, помістили в контейнер і залили бетоном.
Пізніше присяжні дізналися, що у 1970-х роках Райт протягом кількох років працював м’ясником.
Поруч з останками Річарда поліція знайшла ще одну важливу знахідку, яка допомогла притягнути винного до відповідальності, – посвідчення особи на ім’я Крістофера Райта.
Того ж дня Райта і Швальбе заарештували.
Автор фото, Crown Prosecution Service
Підпис до фото, Посвідчення особи Крістофера Райта поліція знайшла всередині причепа
З 2019 по 2023 рік поліція витратила понад 286 годин на обшуки котеджу Парксайд.
Але те, що правоохоронці виявили під час обшуків у 2025 році, значно перевершило всі попередні знахідки.
Замість кількох одиниць зброї, які виявляли раніше, поліцейські знайшли цілий арсенал: десятки рушниць і пістолетів, тисячі набоїв, мечі, від 30 до 40 сокир, кинджали, арбалети й навіть розтяжки.
"Очевидно, що ця людина захоплюється зброєю", – зазначив детектив Раян.
"Це найбільша кількість зброї, яку мені коли-небудь доводилося бачити в чиємусь будинку. У нього було стільки зброї, скільки вистачило б, щоб озброїти цілу армію".
Автор фото, Crown Prosecution Service
Підпис до фото, Поліція знайшла на території маєтку Райта велику кількість вогнепальної зброї та іншого озброєння
Записи з камер відеоспостереження, які зафіксували останні пересування Річарда 17 листопада 2019 року, додатково підтвердили те, що поліція вже знала: саме Райт був останньою людиною, яка бачила його живим.
Камери зафіксували, як Річард повернувся на ферму Райта незадовго після 23:00 за місцевим часом.
Приблизно через 20 хвилин Райт зателефонував своєму другу Швальбе. Перший дзвінок залишився без відповіді, але за кілька хвилин пролунав другий, який тривав лише кілька секунд.
Невдовзі після цього камери зафіксували автомобіль Швальбе, який прямував у бік ферми Райта.
"Скільки саме Швальбе фізично допомагав Райту, не знає ніхто, крім цих двох чоловіків", – сказав Раян.
"Але відомо, що протягом останніх семи років Швальбе міг будь-якої миті допомогти припинити страждання родини Річарда, але він вирішив цього не робити".
Через три дні після зникнення Річарда банківські операції показали, що Райт поїхав до магазину будівельних матеріалів Allendale Building Supplies у Хойленді.
Хоча це так і не вдалося довести, слідство припускало, що він міг поїхати туди, щоб придбати цемент.
Автор фото, South Yorkshire Police
Підпис до фото, Фатальний запис у щоденнику Ієна Оллереншоу
Задовго до початку суду над Райтом і Швальбе прокурори прогнозували, що Райт спробує стверджувати: за зникненням і вбивством Річарда стояла інша людина.
Однак старша прокурорка Джеймі Бартон заявила, що розслідування від самого початку послідовно вказувало лише в одному напрямку.
"Усі сліди вели до пана Райта і пана Швальбе", – зазначила вона.
Водночас вона підкреслила, що шестирічний проміжок між зникненням Річарда та виявленням його тіла обмежив кількість судових доказів для слідства. Також погіршилася якість записів із камер спостереження та зменшився обсяг даних із мобільних телефонів.
Навіть знаряддя вбивства не вдалося знайти – жодна зі зброї, вилученої під час обшуків, не була пов’язана зі смертельними травмами Річарда.
Хоча прокурорам не потрібно було доводити мотив убивства, Бартон заявила, що детективи знайшли докази, які підтверджували давні чутки: нібито Річард вкрав щось у Райта, і саме тому Райт його вбив.
"Це лише припущення слідства, ми не можемо бути в цьому впевнені, але це один із факторів, що має значення", – сказала вона.
Автор фото, BBC/Victoria Scheer
Підпис до фото, Детектив Том Раян назвав запис у щоденнику "переломним моментом" у справі
Під час судового процесу присяжним відтворили прихований запис розмови між двома чоловіками біля поліцейської дільниці в Барнслі.
На записі чути, як Райт вибачається перед своїм другом за те, що втягнув його у неприємності, а Швальбе каже, що хотів би ніколи не приїжджати тієї ночі на ферму.
На іншому записі чути, як Райт молиться.
"Він говорив щось на кшталт: "Я зробив лише те, що мав зробити, щоб вижити. Вони вкусили руку, яка їх годувала. Сподіваюся, поліція не знайде мою зброю", – розповів Раян.
Автор фото, South Yorkshire Police
Підпис до фото, Крістофер Райт (ліворуч) попросив свого друга дитинства Карла Швальбе (праворуч) допомогти йому сховати тіло Річарда Дайсона
Утім, після шести років без відповідей для родини найважливішими для детективів були не приховані записи розмов, не запис у щоденнику, не причіп для худоби і навіть не знайдена зброя.
"Я думаю, найважливіше те, що донька Річарда тепер знала: з її батьком сталося непоправне", – сказав Раян.
"Вона розуміла, що він, найімовірніше, загинув, бо весь цей час не виходив на зв’язок, але все одно тримаєшся за ці 5% надії, тому що не хочеш у це повірити".
"Дати їй можливість поставити крапку в цій історії було неймовірно важливо. Я сподіваюся, що родина отримає те правосуддя, на яке вона по праву заслуговує".