Автор фото, Getty Images
Національний банк України значно послабив валютні обмеження. Ліміт на придбання безготівкової іноземної валюти збільшено вчетверо, а на зняття готівки та здійснення розрахунків за кордоном з гривневих рахунків – удвічі.
«Ключова мета пом’якшень для населення – це надання підтримки українцям, які наразі перебувають за кордоном, та розширення можливостей для громадян, які проживають в Україні», – зазначили в НБУ в коментарі ВВС News Україна.
Пакет заходів з валютної лібералізації, що набув чинності з 11 серпня, також передбачає зміни для бізнесу та фінансового сектору.
Які саме зміни впроваджуються і чому регулятор пішов на такі кроки?
Що зміниться для фізичних осіб
«Пакет пом’якшень валютних обмежень містить потужну складову, яка полегшує життя українців за кордоном та розширює можливості для громадян, які проживають в Україні», – йдеться у повідомленні НБУ.
Зокрема, запроваджено такі зміни:
- Збільшено ліміт на придбання безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн на місяць (з 50 тис. грн). Водночас у межах цього ліміту можна купувати не тільки валюту, але й банківські метали (у безготівковій формі) та цінні папери іноземних емітентів. «Такі зміни спрямовані на розвиток інвестиційної культури в країні та розширення можливостей населення розміщувати власні кошти в інвестиційних активах», – пояснюють в НБУ.
- Збільшено ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн). В НБУ вважають, що «поступове послаблення цього обмеження підтримає не тільки українських мігрантів, але й довіру до банківської системи». Ця ж мета зумовила і
- збільшення ліміту на оплату товарів та послуг за кордоном з гривневих рахунків до 200 тис. грн в еквіваленті на місяць (зі 100 тис. грн). У межах цього ліміту фізичні особи можуть не тільки оплачувати товари, роботи та послуги, але й орендувати житло за кордоном. Розрахунки можна буде здійснювати не лише карткою, але й за допомогою переказів з рахунку на рахунок (наприклад, через систему SWIFT).
- Встановлено ліміт у 200 тис. грн на оплату товарів, робіт та послуг за кордоном шляхом переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад, через систему SWIFT) – на додаток до карткових розрахунків.
- Встановлено ліміт у 500 тис. грн на місяць, який діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, та розширено його на оплату оренди житла за кордоном. Крім того, НБУ передбачив, що в межах цього ліміту можна буде здійснювати відповідні розрахунки не тільки карткою, але й шляхом переказів з валютного рахунку на отримувача (наприклад, через SWIFT).
Підтримка ділової активності та донати
Для бізнесу зміни, запроваджені НБУ, також передбачають збільшення лімітів на:
- зняття готівки з гривневих рахунків – у межах України до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн), з використанням гривневих корпоративних карток за кордоном – до 140 тис. грн на місяць (з 17,5 тис. грн на тиждень), з використанням валютних рахунків в Україні та за кордоном – до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн).
- розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток до 400 тис. грн на місяць (зі 150 тис. грн). З використанням валютних корпоративних карток ці розрахунки юридичні особи можуть здійснювати без обмежень.
До цих змін НБУ вдався «щоб стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність», пояснюють там.
Національний банк також дещо розширив можливості бізнесу. Зокрема, поряд із чинним «донатним» лімітом запрацює «додатковий», за яким можна буде здійснювати прямі благодійні внески на користь частин Збройних Сил України та Національної гвардії. Водночас внески, що формують «додатковий» ліміт, мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній «великої четвірки» та відповідними документами.
Кому і як це допоможе
На початку повномасштабного вторгнення Національний банк зафіксував обмінний курс гривні та запровадив низку адміністративних обмежень.
«Ці рішення допомогли запобігти паніці та забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяли адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни», – пояснювали в НБУ.
- Долар по 36,6 та нові обмеження на операції за кордоном. Чому НБУ пішов на зміни
У жовтні 2023 року Національний банк перейшов від фіксованого курсу до «керованої гнучкості» у курсоутворенні.
- НБУ скасував фіксований курс гривні. Навіщо це зробили і чи здорожчає долар
Тепер, як зазначають в НБУ, настав час осучаснити обмеження та полегшити життя людям, коли з’явилася можливість зробити це без ризиків для стійкості валютного ринку та фінансової системи.
«З моменту останнього оновлення лімітів на операції населення гривня послабилася. Це вимагало осучаснення лімітів. Коли сформувалися належні передумови і Національний банк переконався, що такий крок не створить ризиків для стійкості валютного ринку, відповідні пом’якшення були ухвалені», – пояснили в НБУ для ВВС News Україна.
За оцінками Нацбанку, пом’якшення регулювання – як для населення, так і для бізнесу – «не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку».
Цей пакет лібералізації вже враховано в макроекономічному прогнозі, який передбачає зростання міжнародних резервів до майже 70 млрд доларів у 2026 році (нині вони становлять 51,2 млрд доларів).
Однак для мільйонів українців, які опинилися за кордоном через війну і все ще мають активні рахунки в українських банках, ці послаблення справді можуть полегшити життя.
- «Хто триматиме країну живою?» Де будують життя розкидані війною українці
Через девальвацію гривні та інфляцію в країнах перебування робити будь-які банківські транзакції, пов’язані з життєдіяльністю – лікування, освіта дітей – ставало все важче в межах встановлених лімітів, а самостійно оплачувати житло в європейських країнах, навіть маючи кошти на українських рахунках, – практично неможливо.
Поки валютні ліміти залишалися незмінними, курс євро змінився з 36,99 грн на кінець липня 2022 року до 51,7 грн станом на сьогодні, а польський злотий подорожчав з 7,7 грн до 12,04 грн.
З 2022 року у двох країнах, які прийняли найбільше українських біженців, – Німеччині та Польщі – ціни зросли майже на 20% та 35% відповідно.
Це ставало додатковим чинником, який спонукав українців за кордоном переходити на місцеві робочі контракти (і, відповідно, змінювати місце сплати податків – податкове резидентство).
Хоча ЄС вирішив продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2028 року, низка європейських країн почала впроваджувати різні можливості для зміни статусу українців, включно з посвідками на тимчасове або постійне проживання на основі працевлаштування.
Тепер у тих, хто свідомо намагався не втрачати зв’язок – зокрема, і фінансовий – з Україною, а також сплачувати податки саме тут, з’явився додатковий стимул продовжувати це робити.
«Збільшення лімітів для операцій населення за кордоном за інших рівних умов може підтримати готовність українських мігрантів співпрацювати з українськими роботодавцями, адже можливості використовувати отримані ними кошти зростають», – погоджуються в НБУ, але водночас зауважують: такі рішення залежать не тільки від валютного регулювання, але й «від великого переліку чинників, передусім від конкретних пропозицій щодо працевлаштування від українських та закордонних роботодавців».