Нові атаки ворога: як пристосовується український бізнес і що робити далі?

• Владислав Головін

  редактор-консультант Delo.ua

• Ярослава Тюпка

  кореспондент

Наймані війська знову розпочали атакувати українську економічну основу – провідні національні компанії. Лише в ніч на 5 серпня було знищено або пошкоджено відразу кілька об’єктів Rozetka, “Епіцентру”, Novus, “Сільпо” та багатьох інших. До цього ворог цілеспрямовано завдавав ударів по складах найбільшого логістичного оператора України, “Нової пошти”. “Ми вступаємо в нову етап протистояння – взаємне руйнування економік”, – зазначає співвласник цієї логістичної компанії Володимир Поперешнюк. 

У нинішній ситуації, коли союзники фактично залишають нас без захисту від балістичних ракет, український бізнес змушений пристосовуватися до нової хвилі нападів. Що роблять підприємці? Редакція Delo.ua зібрала приклади того, як компанії переналаштовують свою діяльність у відповідь на посилення російських ударів.

Нова серія атак підриває виробничі можливості великої кількості підприємств. “Станом на кінець червня складський сектор зазнав утрат у 1 000 000 квадратних метрів з моменту повномасштабного вторгнення”, – повідомив директор департаменту ринків капіталу Expandia Ярослав Горбушко в коментарі LIGA.net. Ця цифра становить понад 50% від усіх складських приміщень столиці. 

“Епіцентр” повністю втратив виробничий комплекс Epicentr Ceramic Corporation, що спеціалізувався на керамічній плитці. “Виробничі потужності будуть переведені на два закордонні підприємства компанії”, – повідомила прес-служба “Епіцентру”. 

У Comfy роз’яснили, як трансформували логістичні процеси: “Ми максимально обмежили присутність товарів на розподільчому центрі, і зараз він функціонує переважно як крос-док платформа – приймаючи та негайно відправляючи товар до магазинів мережі без його довготривалого зберігання в приміщеннях центру”.

Компанія Rozetka заявила, що після останніх ударів переналаштовує свої логістичні операції: “Це вже третій напад на інфраструктуру компанії за останній тиждень. Команда вже працює над усуненням наслідків та перебудовою логістичних ланцюгів”.

Останні новини

• Категорія Новини
  

  Румунія запроваджує зниження акцизного збору на дизельне пальне для стабілізації цін на АЗС

• Категорія Новини
  

  Україна ввела обмежувальні заходи проти 13 суден і 28 компаній за причетність до незаконного вивезення зерна

• Категорія Новини
  

  Новини компаній La Roche-Posay продовжує свою ініціативу #SaveYourSkin, зібравши понад 17 тисяч оглядів у 2025 році

Всі новини

Тим часом “Укрзалізниця” шукає альтернативні транспортні шляхи для вантажоперевезень. “Компанія вже проводить переговори з сусідніми державами щодо розширення транзитних коридорів. Частина аграрної продукції перенаправляється до дунайських портів, румунської Констанци, а також через прикордонні переходи зі Словаччиною та Угорщиною”, – заявив в інтерв’ю Bloomberg голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський. 

Що слід робити далі? 

Підприємства вже переносять свої активи за межі країни та уникають тривалого зберігання товарів у великих логістичних центрах. Щоб убезпечитися від подальших атак окупантів, наразі існує три основні стратегії: децентралізація складських вузлів, диверсифікація товарних залишків та підвищення мобільності логістичних операцій, вважає директорка консалтингової компанії UTG Євгенія Локтіонова.

“Децентралізація складських вузлів передбачає заміну одного великого, централізованого розподільчого центру на мережу з десятка менших складів, розташованих у різних районах чи областях. Диверсифікація товарних залишків означає розподіл партій однакової продукції між різними локаціями, щоб уникнути повної втрати асортименту у випадку влучання. Мобільність логістики полягає у створенні системи швидкого перенаправлення замовлень на резервні пункти та використання альтернативних маршрутів доставки протягом кількох годин”, – пояснює вона.

• Категорія Новини
  

  Російські атаки на порти впливають на курс гривні: чого очікувати від валютного ринку

Це заходи, які може вжити сам бізнес. А що може зробити уряд? Наприклад, надавати допомогу зі страхуванням. “Я б запровадив обов’язкове страхування воєнних ризиків для всіх суб’єктів господарювання, субсидоване за рахунок коштів міжнародних партнерів (наприклад, ЄС) на рівні, скажімо, 50-70%”, – підкреслює виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. 

Однак уряд має значно більше можливостей для підтримки бізнесу. “Для виживання української економіки необхідні дерегуляція, зокрема, спрощення міжнародної логістики, отримання дозволів на будівництво та підключення до мереж, податкові канікули для всіх, чиє майно було знищено ворогом, а також створення вільних економічних зон на прифронтових територіях”, – заявив Поперешнюк із “Нової пошти”. 

Підтримка від держави 

Кабінет Міністрів вже дав доручення АРМА та Фонду державного майна передати постраждалому бізнесу нові складські приміщення. Крім того, підприємцям, які втратили активи, можуть бути надані нові кредити. Також розробляються рішення щодо децентралізації міжнародних логістичних потоків та розширення митного коридору. Ще один напрямок підтримки бізнесу – страхування ризиків: наразі триває підготовка дієвих механізмів страхування воєнних ризиків за участі міжнародних партнерів.

• обстріли
• comfy
• rozetka.ua
• укрзалізниця
• склади

• 
  

  Всі новини

• 
  

  Всі статті

Нове відео Відео-матеріал

HR Wisdom Summit 2026: як це було

Підписатися на Delo.ua

Новини дня

Дата публікації 1 хвилину тому

Румунія знижує акциз на дизель, щоб зупинити стрибок цін на АЗС

Дата публікації 33 хвилини тому

Україна запровадила санкції проти 13 суден і 28 компаній за незаконне вивезення зерна

Дата публікації 1 годину тому

Новини компаній La Roche-Posay продовжує ініціативу #SaveYourSkin: понад 17 тисяч оглядів у 2025 році

Дата публікації 1 годину тому

Олійний завод на Миколаївщині планує масштабну реконструкцію: що передбачає проєкт

Дата публікації сьогодні 18:55

Залізничний експорт через Молдову перевищив 1,5 млн тонн: яких товарів перевезли найбільше

Дата публікації сьогодні 18:25

Кредитування підтримує прибутковість банків півтора року поспіль: що показує статистика НБУ

Source: delo.ua