Міністерства культури та закордонних справ України висловили стурбованість через включення стрічки «Дау» російського режисера Іллі Хржановського до головної конкурсної програми 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.
Ця інформація поширена у спільній заяві, оприлюдненій на офіційних сайтах обох відомств.
У Міністерстві культури та Міністерстві закордонних справ зауважили, що Венеційський кінофестиваль є одним із найбільш шанованих кінематографічних заходів, а його програмні рішення суттєво впливають на сприйняття та легітимізацію культурних явищ міжнародною спільнотою.
«У той час, коли Росія продовжує агресивну війну проти України, цілеспрямовано руйнуючи наші міста, культурну спадщину та національну ідентичність, надання однієї з найвидатніших культурних платформ проєкту, що пов’язаний із російською державою та її впливовими мережами, надсилає вкрай тривожне послання», — наголосили представники відомств.
Українські міністерства підкреслили, що не виступають за цензуру в культурі чи стосовно митців і висловлюють повагу до незалежності фестивального відбору. Водночас вони наголошують на необхідності розгляду культурних проєктів не лише з мистецької точки зору, але й з урахуванням їхнього фінансування та зв’язків із російською владою.
У заяві згадується фінансування проєкту «Дау» російським підприємцем Сергієм Адоньєвим, який наразі перебуває під міжнародними санкціями, зокрема з боку США та України. Мінкульт та МЗС також вказують на його зв’язки з російським керівництвом.
Особливу увагу приділено режисеру фільму Іллі Хржановському, який керував культурним проєктом, фінансованим російськими олігархами, пов’язаними з Кремлем.
Крім того, у заяві згадується виконавець головної ролі Теодор Курентзис. Згідно з інформацією українських відомств, він отримав російське громадянство від Володимира Путіна, а його музична кар’єра розвивалася за підтримки російських державних банків та культурних установ, що потрапили під санкції. Ці обставини призвели до того, що деякі європейські культурні установи скасували його виступи та припинили співпрацю.
Українські міністерства також нагадали, що стрічка «Дау» створювалася у Харкові в період з 2008 по 2011 рік. Однак, на їхню думку, місто в кіно представлене виключно крізь призму радянського бачення, без урахування його української історії та самобутності. У заяві підкреслюється, що такий підхід віддзеркалює імперську наративну модель, яку Росія активно використовує у своїй агресії проти України:
«Особливо болісним є факт, що фільм був знятий режисером з держави-агресора, а місцем зйомок стало місто, яке нині зазнає постійних ракетних, дронових та бомбових атак з боку Росії. Таким чином, обираючи цей твір для показу, фестиваль ризикує опосередковано легітимізувати спроби Росії стерти та привласнити українську історію та культурну ідентичність».
На завершення заяви Україна звернулася до Венеційського кінофестивалю та інших міжнародних культурних платформ із закликом враховувати зв’язки митців та культурних проєктів з російською державою та проводити ретельну перевірку перед їх включенням до програм.
Крім того, Україна нагадала про своє занепокоєння, висловлене ще в березні, щодо повернення Росії на Венеційську бієнале. У заяві також наведено позицію Європейської комісії від 21 липня 2026 року, яка наголошує на необхідності відповідності культурних заходів, що фінансуються ЄС, демократичним цінностям.
Щодо фільму «Дау»
Проєкт «Дау» присвячений життю фізика Льва Ландау. Стрічка зазнала критики за сцени, що зображують психологічне та фізичне насильство.
У квітні 2020 року українська поліція розпочала розслідування щодо можливих випадків катування дітей під час знімального процесу — на кадрах видно немовлят у клітках. Варто зазначити, що діти, залучені до зйомок, були вихованцями дитячого будинку.
У лютому 2021 року кримінальну справу було закрито, оскільки поліція не виявила в «Дау» пропаганди культу насильства чи жорстокості. Також не було виявлено порушень у діях керівництва дитячого будинку, яке дозволило залучити немовлят-сиріт до знімального процесу.
Про Іллю Хржановського
Ілля Хржановський є російським режисером та продюсером. Він є членом Європейської академії кіномистецтв та Гільдії кінорежисерів Росії. Хржановський раніше заявляв, що з 2006 року проживає в Німеччині і має німецьке громадянство.
У 2019 році режисер очолив художнє керівництво Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Навколо цього проєкту виникло чимало суперечок, зокрема щодо російського фінансування (започаткованого у 2016 році коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана) та самої концепції переосмислення трагічних подій.
Про Венеційський кінофестиваль
Венеційський кінофестиваль — найстаріший кінофестиваль у світі, заснований у 1932 році за ініціативи Беніто Муссоліні. Фестиваль проводиться щорічно у вересні на острові Лідо.
Журі фестивалю присуджує нагороди: «Золотий лев» за найкращий фільм, «Срібний лев» як головний приз журі, премію за найкращу режисуру, «Кубок Вольпі» за найкращу жіночу та чоловічу роль, а також премію Марчелло Мастроянні молодому акторові чи актрисі.
Source: suspilne.media