Стеларатори є одними з найперспективніших конструкцій реакторів, названих так за їхню схожість з реакціями в сонячних системах. Вони використовують потужні зовнішні магніти для контролю високоенергетичної плазми у вакуумній камері кільцеподібної форми та підтримки стабільного, високого тиску. На відміну від простіших токамаків, які пропускають високий струм через плазму для створення необхідного магнітного поля, зовнішні магніти стелараторів краще стабілізують плазму під час термоядерних реакцій. Ця особливість буде необхідною для комерційного впровадження технології.
Найбільш помітно, що міжнародна команда продемонструвала досягнення нового рекордного “потрійного добутку” — ключового показника успіху термоядерних енергетичних установок. Потрійний добуток є комбінацією щільності частинок у плазмі, температури, необхідної для злиття цих частинок, та часу утримання енергії (показник того, наскільки добре система утримує теплову енергію). Певне мінімальне значення, відоме як критерій Лоусона, позначає точку, коли реакція виробляє більше енергії, ніж споживає, і стає самопідтримуваною. Отже, вищий потрійний добуток вказує на ефективнішу реакцію.
Ключовим для успіху цієї останньої віхи стала розробка нового інжектора паливних гранул, який поєднав безперервне поповнення реактора з імпульсним нагріванням для підтримки необхідної температури плазми. Протягом 43 секунд 90 заморожених водневих гранул були вприснуті в плазму зі швидкістю до 800 метрів на секунду, що приблизно дорівнює швидкості кулі. Заздалегідь запрограмовані імпульси потужних мікрохвиль нагрівали плазму до пікової температури 30 мільйонів градусів Цельсія. Ця координація між мікрохвильовими імпульсами та вприскуванням гранул критично подовжила стабільний час підтримки плазми.
Ця ж кампанія також збільшила енергетичний вихід реакції до 1,8 гігаджоулів за шестихвилинний прогін, побивши попередній рекорд реактора в 1,3 гігаджоулів, встановлений у лютому 2023 року. Енергетичний вихід — це комбінація потужності нагрівання та тривалості плазми термоядерного реактора, яка вказує на здатність реактора підтримувати високоенергетичну плазму. Таким чином, це ще один важливий параметр для майбутньої експлуатації електростанцій. Нове значення навіть перевищує рекорд, досягнутий раніше цього року експериментальним просунутим надпровідним токамаком (EAST) у Китаї, що ще раз демонструє потенціал стелараторів.