Посли Сполучених Штатів Стів Віткофф та Джаред Кушнер прибули до Києва в неділю для другого етапу двостороннього турне, яке також включало поїздку до Кремля, оскільки США намагаються відновити зупинені мирні переговори між Росією та Україною. Цей останній раунд шатлової дипломатії мав символічне значення, оскільки американський дует вперше відвідав як Москву, так і українську столицю. Однак, незважаючи на оптимістичні оцінки від усіх учасників, не було жодних ознак того, що зустрічі американської делегації з російськими та українськими лідерами призвели до будь-якого значного прогресу на шляху до миру.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово запрошував послів Трампа до Києва і вже закликає до другого візиту, прагнучи наростити динаміку. «Ми домовилися зі Стівом і Джаредом, що вони приїдуть знову. Важливо не мати довгих пауз. Вони багато разів були в Москві, і це був перший раз у Києві», – зазначив він. Український лідер прокоментував, що деякі з пропозицій, представлених Віткоффом та Кушнером, були «насправді дуже добрими, дуже вартими уваги», і вказав, що деталі будуть оголошені після подальшого обговорення. Вважається, що ці пропозиції включають заходи деескалації для обмеження нападів на енергетичну інфраструктуру та постачання зерна.
Водночас Зеленський, здається, не має ілюзій щодо поточних перспектив миру. Після переговорів з послами США він визнав, що війна, ймовірно, триватиме до 2027 року. З огляду на це, Зеленський наголосив на важливості посиленої підтримки з боку союзників країни в найближчі зимові місяці. Список зимових побажань українського президента включає ракети-перехоплювачі для українських систем протиповітряної оборони Patriot та збільшення поставок енергоносіїв, при цьому Київ сподівається отримати додаткові поставки ЗПГ зі Сполучених Штатів.
Прагматичний підхід Зеленського легко зрозуміти. Хоча детальний звіт про переговори в Москві не був опублікований, президент Росії Володимир Путін, здається, не залишив Віткоффа та Кушнера в сумнівах щодо його подальшої відданості перемозі в Україні. Виступаючи після зустрічі, радник президента Росії з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що Путін сказав послам США, що Росія досягає «реального прогресу» на полі бою і впевнена у досягненні своїх військових цілей, наголосивши на необхідності вирішення «всіх першопричин конфлікту».
Цей наголос на «першопричинах конфлікту» нагадує про те, що цілі Росії в Україні виходять далеко за межі обмежених територіальних претензій, що лежать в основі поточних переговорів. Москва ніколи не надавала остаточного варіанту цих «першопричин», але Путін та інші кремлівські чиновники послідовно вказували на те, що вони прагнуть відновити російське домінування над Україною і мають на меті стерти все поняття окремої української національної ідентичності.
Коли Путін вперше оголосив про повномасштабне вторгнення в Україну, він визначив «демілітаризацію» та «денацифікацію» країни як свої дві основні військові цілі. Досі спроба Росії демілітаризувати Україну призвела до катастрофічних наслідків, оскільки країна з 2022 року перетворилася на найсильнішу бойову силу в Європі та світового лідера в галузі безпілотникової війни. Тим не менш, Кремль продовжує сигналізувати, що будь-яка мирна угода повинна включати значні обмеження щодо розміру та боєздатності українських військових. Нескладно уявити, що Путін має на увазі для України, якщо йому вдасться знезброїти країну таким чином.
Обіцянка Путіна «денацифікувати» Україну є навіть центральнішою для російських військових цілей, ніж його погроза «демілітаризувати» країну. Хоча кремлівський диктатор відомий тим, що таврує всіх опонентів як «нацистів», його давня віктимізація України довела цю токсичну тенденцію до нових крайнощів, коли вся українська держава демонізується як нацистський режим. В результаті «денацифікація» України стала розумітися як повне знищення українського суверенітету та національної ідентичності. Кремлівські ЗМІ зробили це зрозумілим, використовуючи часту геноцидну мову, спрямовану проти українців, та високопрофільний контент, що підтверджує, що процес «денацифікації» неминуче означатиме «деукраїнізацію».
Влітку 2025 року бачення Росії щодо вирішення «першопричин» війни було викладено в меморандумі, підготовленому Кремлем напередодні мирних переговорів в Стамбулі. Поряд із широкими територіальними поступками, військовими обмеженнями та забороною міжнародних альянсів, цей документ також закликав українську владу надати російській мові статус офіційної державної мови, відновити привілеї Російської православної церкви та прийняти прокремлівську версію української історії.
Критично важливо, що всі так звані «націоналістичні» українські політичні партії були б заборонені, що відкрило б шлях до встановлення проросійського маріонеткового режиму. Якщо ці заходи будуть реалізовані, вони скасують десятиліття прогресу в розбудові нації та сигналізуватимуть про кінець української державності, навіть якщо Кремль вирішить зберегти прикриття суверенітету.
Безкомпромісна позиція Путіна під час кремлівських переговорів у суботу послала чіткий сигнал про те, що він не має наміру припиняти своє вторгнення і залишається відданим максималістським цілям, несумісним із виживанням України. Це не означає, що подальші переговори марні, але це має стати тривожним сигналом для всіх, хто ще має сумніви щодо масштабу імперських амбіцій Путіна або його відмови визнати появу незалежної України після 1991 року.
Посли Трампа продовжують обговорювати сценарії «win-win», тоді як Путін грає в гру з нульовою сумою. Його вторгнення в Україну – це не захоплення земель чи геополітична угода з нерухомістю. Це спроба скасувати розпад Радянського Союзу і відродити Російську імперію. Мир буде можливим лише тоді, коли дипломатичні зусилля відображатимуть цю реальність.
Пітер Дікінсон – редактор служби UkraineAlert Атлантичної ради.
Джерело новини: www.atlanticcouncil.org