“Штучні ліси широко використовуються в стратегіях пом’якшення кліматичних змін, але більшість глобальних екосистемних моделей не розрізняють типи лісів або належним чином не враховують вікові динаміки”, — сказав Ло. “Тому ми вважали важливим з’ясувати, як ці фактори взаємодіють, не лише для наукового розуміння, а й для вдосконалення моделей та припущень, що лежать в основі реальної лісової політики та обліку вуглецю”.
Кевін Д’Соуза, який досліджував моделі лісовідновлення під час своїх постдокторських досліджень в Університеті Ватерлоо і не брав участі в новому дослідженні, вважає, що результати інтуїтивно зрозумілі, оскільки розлога листя молодих, швидкорослих дерев може призвести до збільшення поглинання вуглецю. Проте він не впевнений, чи є площа листя найкращим показником для відстеження росту та секвестрації вуглецю.