Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт 13007-д, який, за словами експертів, порушує Конституцію та розширює можливості для зловживань ФГВФО.
Верховна рада ухвалила в першому читанні скандальний законопроєкт щодо змін у регулюванні діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13007-д, який за словами експертів порушує базові принципи чинного законодавства України і суперечить Конституції. За відповідне рішення проголосували 271 народний депутат, пише УНН.
“Кількість маніпуляцій і зловживань, які відбуваються при передачі чи продажі активів неплатоспроможних банків за участі Фонду гарантування вкладів є величезними, а судові справи рахуються тисячами. То що ж не так? Коли ми дивимося цей проєкт закону, то у цьому проєкті закону якраз і пропонується надати Фонду гарантування вкладів додаткові можливості для зловживань. Це нові норми для зловживань, а не для захисту прав вкладників”, – зазначила під час обговорення у парламенті законопроєкту член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
За її словами, документ пропонує надати право ФГВФО застосовувати скільки завгодно способів виведення та будь-як їх комбінувати.
“Я таких пунктів нарахувала кричущих, про які говорили з експертами на всіх площадках – 9. Це нові норми, які розширюють права Фонду гарантування вкладів”, – зазначила Южаніна.
Нардеп додала, що ухвалення такого закону призведе до розбазарювання резерву ФГВФО і втрати можливості забезпечення гарантії повернення вкладів вкладникам банків, що перебувають у процесі ліквідації.
Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацьовуватиме законопроєкт до другого читання.
Додамо
У пояснювальній записці до законопроєкту його ініціатори, зокрема голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та інші нардепи вказують, що документ розроблений з метою виконання пункту 58 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, що був підписаний між урядом України та Міжнародним валютним фондом.
За їхніми словами, Фондом разом з Національним банком України проаналізували чинні механізмививедення банків з ринку і виявили низку ключових правових та операційних прогалин, які потребують невідкладного законодавчого врегулювання.
Проте у своєму висновку Науково-експертне управління парламенту звернуло увагу, що пояснювальна записка до законопроєкту не містить належного обґрунтування очікуваних соціально-економічних наслідків від змін до законодавства. Також не оцінено, чи відповідають положення документа зобов’язанням України перед МВФ, які згадуються авторами законопроєкту у пояснювальній записці.
“Слід зауважити, що у супровідних документах до проекту, що передбачено вимогами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України, не надано належного обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, інших відомостей, необхідних для розгляду законопроекту, що дозволило б оцінити вплив пропонованих у ньому новацій виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, як на захист прав вкладників від наслідків неплатоспроможності банку, ефективність процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, так і в контексті їх відповідності Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, що був підписаний між Урядом України та Міжнародним валютним фондом, про який йдеться у пояснювальній записці до проекту”, – йдеться у висновку.
На думку експертів, законопроєкт не містить завершеної системи правового регулювання виведення банків з ринку. За їхніми словами, значна частина повноважень передається самому Фонду без чітких законодавчих меж, що створює ризик зловживань і правової невизначеності. Також є проблеми з визначенням термінів, як-от “зацікавлена особа”, які сформульовані поверхнево і суперечать іншим статтям законопроєкту.
Особливу увагу Науково-експертне управління приділило ризикам, пов’язаним з новими правилами щодо арештованих вкладів. Експерти вказують, що перелік депозитів які не повертаються вкладникам потребує узгодження з з положеннями Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/49/ЄС від 16 квітня 2014 року про схеми гарантування депозитів.
Директива ЄС чітко розмежовує депозити, які підлягають захисту, і ті, що виключаються з системи гарантування. Зокрема, відповідно до європейських правил, не підлягають гарантуванню кошти, отримані внаслідок відмивання. У зв’язку з цим експертам незрозуміло, чи нова редакція закону, запропонованого Гетманцевим, взагалі виключає такі вклади з-під захисту, чи йдеться лише про обмеження відшкодувань за вкладами, строк дії яких завершився до моменту виведення банку з ринку.
Науково-експертне управління акцентувало увагу на тому , що у нинішній редакції законопроєкту передбачено, що вкладник отримає компенсацію лише після надання документів про зняття арешту з вкладу. Але якщо арешт скасують уже після завершення ліквідації банку, право на відшкодування людина втрачає, навіть якщо арешт був незаконним. Це ставить вкладника у вкрай вразливе становище, адже строки скасування арешту від нього не залежать.
Крім того, запропонований Гетманцевим законопроєкт не визначає, які саме документи вважатимуться підтвердженням зняття арешту, хто їх має подавати у ФГВФО і в які строки це потрібно зробити. Експерти підкреслюють, що сам факт арешту не може бути підставою для автоматичної відмови у виплаті, адже це лише тимчасове обмеження, а не визнання вини.
Таким чином запропонований законопроєкт порушує ще й базовий принцип Конституції України – презумпцію невинуватості.
Доопрацьований законопроєкт також передбачає у разі початку процедури ліквідації банкупереведення працівників з неплатоспроможної фінустанови до перехідного банку без достатнього правового обґрунтування та без гарантій для всіх співробітників. Це може порушити трудові права працівників, звузити обсяг наявних гарантій і суперечить Конституції України.
Ще одним порушенням прав вкладників експерт вважають нововведення, які дозволяють відступлення прав без згоди боржника. Це суперечить Цивільному кодексу України. В доопрацьованому законопроєкті не враховано ситуації, коли договори прямо забороняють таку зміну кредитора.
Суперечливою видається й норма щодо встановлення 30-денного обмеження строку для судового оскарження рішень Фонду гарантування вкладів фізосіб. Така норма суперечить принципу рівності у доступі до правосуддя.
Науково-експертне управління вказує, що запропонований законопроєкт також створює правову невизначеність щодо прав акціонерів банку щодо яких застосовано санкції, та механізмів передачі їм залишкового майна.
Окрім того автори законопроєкту пропонують скасувати норму, яка забороняє передавати частину корпоративного інвестиційного фонду іншій юридичній особі, але не пояснюють і жодним чином не аргументують таку необхідність, як і говорять про наслідки, які можуть бути. Експерти попереджають, що без цієї заборони з’являється ризик, що активи фонду можуть “розмиватися” або виводитися, що зробить фонд менш привабливим для інвесторів і менш захищеним.
Тож, як свідчить висновок Науково-експертного управління Верховної Ради, запропонований законопроєкт має системні прогалини, порушує низку українських законів, а також суперечить Конституції України та європейському законодавству. Ухвалення законопроєкту щодо нового регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без глибокого і системного доопрацювання може призвести до звуження прав вкладників, кредиторів і акціонерів, а також до порушень принципів справедливості.
