Чи варто читати книгу «Формула» про Формулу-1 – 5 цікавих фактів

Як «Формула-1» стала реаліті-шоу світового масштабу? Forbes Ukraine зібрав цікаві факти з історії перегонів Фото колаж Анастасия Савеленко

Перегони «Формули-1» дивляться мільярди глядачів в усьому світі, а країни плятять десятки мільйонів доларів за право їх транслювати. Як автоперегони переросли в реаліті-шоу світового масштабу? Forbes Ukraine зібрав цікаві факти про історію Ф-1 із книги «Формула», що вийшла у видавництві Vivat наприкінці серпня та потрапила у топ літніх передзамовлень

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

«Формулу-1» перетворив на бізнес продавець уживаних авто Берні Екклстоун

Британець Берні Екклстоун до 1970-х продавав уживані авто і мріяв про власну гоночну команду. У 1972-му він придбав команду «Бребем», вступивши до клубу «Формули-1».

Популярне Категорія Компанії Дата 28 серпня Нові обличчя Coca-Cola. Найбільший виробник напоїв України змінює одразу двох СЕО. Хто керуватиме компанією

«Від найперших зустрічей із власниками інших команд Екклстоун зачув можливість», – пишуть автори «Формули». Власники часто скаржилися, що от-от збанкрутують. Із кожною трасою, яка приймала гонку, команди окремо домовлялися про гонорари. У той період вони складали щонайбільше $10 000. Розклад перегонів був хаотичним, і організатори навіть не могли гарантувати, що кожна команда приїде на кожен із етапів. «Ніхто не міг точно сказати, хто цим всім керує», – зазначають Клеґґ і Робінсон.

Екклстоун запропонував британським командам створити орган, який буде оптимізувати логістику перегонів і стежити за виплатами. Він укладав угоди з трасами і забезпечував появу всіх команд на гонці. За це просив 8% від суми, яку організатори перегонів платили командам. Так сформувалася FOCA – Асоціація конструкторів «Формули-1».

Вже наприкінці 1972-го – свого першого сезону в Ф-1 – Екклстоун вимагав від усіх європейських організаторів підвищити призовий фонд до £43 000. У 1978-му сума зросла до £190 за одні перегони. Якщо траси не були готові платити, команди туди не їхали.

На початку 1980-х FOCA Екклстоуна взяла під свій контроль права на трансляцію спортивних подій. «Зважаючи на те, який на той час вигляд мало спортивне телебачення, ніхто не зрозумів, що Екклстоуну віддали гуску, яка нестиме золоті яйця», – пишуть автори книги.

Берні Екклстоун розбудовував «Формулу-1» протягом більш як 40 років. Фото Getty Images

Перед сезоном 1982-го Екклстоун продав трансляцію Європейській мовній спілці, до якої входили 92 канали. Виплата становила «не дуже велике семизначне число», зате Екклстоун створив сотні годин потенційної реклами для спонсорів. Пізніше він став продавати права на трансляції окремо в кожній країні.

У 1990-му світова аудиторія «Формули-1» за сезон перевищила 1,2 млрд глядачів. Перегони показували у понад сотні країн, а вартість прав на телетрансляцію виросла до приблизно $120 млн.

Усі основні рішення про те, де відбуватимуться перегони Ф-1 і який вигляд вони матимуть, йшли через Екклстоуна – як і більшість прибутків. У 1989-му, коли зарплати пілотів досягли $6 млн на рік, Екклстоун особисто заробляв $1 млн доларів за гран-прі. У 1993-му його сукупна платня від двох компаній, які використовувалися для продажу телевізійних та спонсорських прав, складала $44,5 млн.

Команди отримували менш як чверть від загального прибутку. Багатьох це обурювало, однак ніхто не сперечався з тим, що Екклстоун зробив «Формулу-1» популярнішою, ніж будь-коли раніше, йдеться у книзі.

Смерть Айртона Сенни збільшила аудиторію перегонів на 1 млрд глядачів

У пілоті на ім’я Айртон Сенна «Формула-1» побачила свою першу світову зірку. Він став учасником Ф-1 у другій половині 1980-х – якраз тоді, коли серія сягала нових висот популярності завдяки низці домовленостей Екклстоуна з телеканалами. «У нього було все – зовнішність, харизма, а також здатність загнати машину до верхньої межі і тримати її там довше, ніж будь-хто інший», – пишуть Клеґґ і Робінсон.

У 1994-му Сенна підписав угоду з командою «Вільямс». «Це мрія, яка стала реальністю», – казав він. Сенна не встиг завершити в омріяному боліді бодай один сезон. На Гран-прі Сан-Марино в Імолі Сенна втратив контроль над машиною, на повній швидкості виходячи з повороту, і вдарився у бетонний відбійник. Бортова телеметрія визначила швидкість Сенни у 310 км/год. Гонщик загинув у віці 34 років від сильних ушкоджень голови.

Під час похорону Айртона Сенни на вулиці Сан-Паулу вийшли 3 млн людей. Фото Getty Images

Світ охопила скорбота за бразильцем, який пішов у розквіті сил. Уряд Бразилії оголосив триденну жалобу. Під час державного похорону на вулиці Сан-Паулу вийшли 3 млн людей.

«Смерть найпопулярнішого пілота у спорті змінила Формулу-1 і в очікуваній, і в абсолютно дивовижній площині», – йдеться у книзі. Негайно запровадили покращення безпеки пілотів, як- от зміни у трасах, обов’язкове тестування шинних відбійників і жорсткіші стандарти якості шоломів. Протягом 30 років після Імоли 1994-го в перегонах Ф-1 не загинув жоден пілот.

Іншим наслідком трагедії стало значне збільшення аудиторії цього виду спорту. Повсюдне висвітлення аварії привернуло до Формули-1 більшу кількість глядачів, ніж будь-коли до цього, за словами Екклстоуна. До середини 1990-х років перегони дивилося близько 2 млрд глядачів за сезон.

Гран-прі Монако приносить князівству 5% річного туристичного доходу

«Абсурдно, що хтось узагалі висловив ідею влаштовувати перегони в Монако, державі площею з дві третини Центрального парку Нью-Йорку», – пишуть автори «Формули». Через складний ландшафт траси гран-прі в Монако – найповільніше в сезоні. Водночас до фінішу тут доїжджає менше болідів, ніж на будь-яких інших перегонах. Наприклад, у 1996-му через дощ, аварії та інші труднощі, зумовлені локацією, фінішували лише три машини.

Попри це, Гран-прі Монако зарекомендувало себе як культова подія для «Формули-1». Цим спорт завдячує парі молодят 1950-х років – князю Реньє III і американській кінозірці Ґрейс Келлі. Реньє уповноважив Автомобільний клуб Монако (AКM) організовувати та просувати гран-прі, бо хотів зробити перегони візитівкою Монако. Келлі привела Голлівуд, йдеться у книзі.

«До 1960-х років глави держав, голлівудські магнати, актори, співаки зі своїм почетом, а також гангстери з усього світу знали: наприкінці травня їм треба бути саме в Монте-Карло», – пишуть автори.

Гран-прі Монако – культова подія для «Формули-1». Фото Getty Images

Попит на «Формулу-1» на чотири дні перетворює 30-тисячне за населенням князівство на стадіон для 200 000 глядачів. За даними Société des Bains de Mer – державної компанія, яка володіє готелями, казино та іншим майном навколо князівства, – лише одні вихідні гран-прі приносять їй 5% річного прибутку.

Монако сплачує за проведення «Формули-1» одну з найнижчих комісій, яку оцінюють у близько $15 млн на рік. «Для «Формули-1» це настільки важливо, що, теоретично, ми б тут ганяли і безоплатно», – говорив Екклстоун князю Реньє під час однієї з аудієнцій.

Нові власники і серіал Netflix переосмислили «Формулу-1» як реаліті-шоу

Екклстоун розбудовував «Формулу-1» протягом більш як 40 років – як постачальник телевізійних прав та спонсорських угод і посередник у домовленостях із трасами. Він продовжував керувати «імперією» й тоді, коли F1 Group була придбана за $2 млрд інвестиційною фірмою CVC Capital Partners у 2006-му. І хоча бізнес був стабільним, у 2016-му рейтинги впали до 1,52 млрд глядачів за сезон.

Дати друге дихання «Формулі-1» судилося новим керівникам – телекомунікаційній компанії Liberty Media, яка у вересні 2016-го погодилася придбати серію за $4,4 млрд і взяти на себе всі її борги. І хоч Liberty була величезною медіагрупою вартістю $12 млрд, там виявили бажання керувати Ф-1 як стартапом. Метою було зробити перегони більш видовищними і доступними для масового глядача.

Вже у 2017-му Liberty замовила в Netflix десятисерійне реаліті-шоу про Ф-1 з унікальним доступом за лаштунки. Утрималися від участі дві команди – «Феррарі» і «Мерседес». Непублічно вони обурювалися тим, як мало платив Netflix, йдеться у книзі. Поки світові канали викладали десятки мільйонів доларів за право на трансляцію, найпопулярніший стримінговий сервіс отримав можливість зазирнути всередину Ф-1 лише за «кілька мільйонів».

Прем’єра шостого сезону «Жени, щоб вижити», лютий 2023 року.

Перший сезон «Жени, щоб вижити» вийшов у 2019-му. Серіал показав боротьбу між пілотами, менеджерами і власниками команд «Формули-1» на трасі та в житті. «Ніхто не очікував, що таємничий світ Ф-1 буде настільки відвертим», – пишуть Клеґґ і Робінсон. «Мені пишуть ті, хто раніше ніколи не дивився перегони, а тепер – шалені фанати», – розповідав один із лідерів Ф-1 Льюїс Гамільтон.

Трансляції перегонів також змінювалися на очах, йдеться у книзі. Усе, що раніше навмисно не пускали в ефір, як-от кадри з гаражів чи спілкування по радіозв’язку, тепер виставлялося на показ. У часи Екклстоуна робота знімальних груп Ф-1 полягала в тому, щоби стежити за болідами на трасі, але справжні зірки – це пілоти, а не боліди, зрозуміли в Liberty.

США були одним із найскладніших ринків для «Формули-1»

Багаторічний «дирижер» Ф-1 Екклстоун не переставав спілкуватися з місцевими організаторами й трасами та контролював, щоб зацікавлених у проведенні перегонів завжди було більше, ніж доступних слотів. Ще в 1973-му він переконував європейські траси викласти за право проведення перегонів близько $56 000, а неєвропейські – $110 000. Пізніше ці суми виросли до восьмизначних, йдеться у книзі.

Але не всюди Ф-1 приймали з ентузіазмом. Змагаючись у США в 1970-х на півночі штату Нью- Йорк, команди лише втрачали гроші. Щоб виправити ситуацію, Екклстоун вирішив перенести перегони у Лас-Вегас. Трасу облаштували на паркмайданчику розважального комплексу «Сізарс-пелас». «Вона мала декілька шалено швидкісних поворотів і таку температуру повітря навколо, що пілоти повільно смажилися у своїх болідах», – пишуть Клеґґ і Робінсон. Екклстоун так і не зміг переконати шанувальників приїхати, а телебачення – звернути увагу.

США стали одним із найскладніших ринків для «Формули-1». Фото Getty Images

Ф-1 поверталася до США знову і знову, але лише розчаровувала Екклстоуна і місцевих промоутерів. А у 2005-му репутація Ф-1 в Америці зазнала, здавалося, непоправної шкоди. 120 000 людей придбали квитки на перегони в Індіанаполісі, де на трасу вийшли лише шість болідів. Всі інші відмовилися від участі в перегонах через проблему з шинами, наданими компанією Michelin. Виявилося, що французькі шини не підходять до нахилених відрізків найвідомішої траси в Америці та спричиняють аварії.

Міхаель Шумахер, чия команда Ferrari користувалася іншими шинами, намотав сімдесят три кола до перемоги під градом освистувань, пляшок і насмішок.

У 2017 році перспективи «Формули-1» для телебачення США виглядали настільки погано, що нові власники Ф-1 Liberty, укладаючи угоду з каналом ESPN, передали права на трансляцію безкоштовно, йдеться у книзі.

Серіал «Жени, щоб вижити» все змінив. Коли в березні 2021-го, через рік після початку пандемії, вийшов третій сезон, а Ф-1 тільки розпочала ще одне світове турне, серіал одразу ж потрапив у топ світових чартів Netflix. Так само підскочили й рейтинги ESPN за гран-прі. Того сезону кожні перегони дивилися в середньому 949 000 глядачів у США – на 56 % більше, ніж у попередньому році. У 2022 році це число становило 1,21 млн.

Матеріали по темі

Категорія Життя Дата 26 червня Бюджет $200 млн і Бред Пітт за кермом боліда. Виходить фільм «Формула-1». П’ять цікавих фактів про найочікуванішу прем’єру літа

Категорія Гроші Дата 05 серпня «До мільйона ще не дійшли». Український гонщик Олександр Бондарев переміг у перегонах «Формули 4». Що це значить для його карʼєри та скільки коштує підготовка пілота