ФОП Фото: Опендатабот
За 2025 рік українські банки закрили рахунки за статтею фінансового моніторингу 30 тисячам ФОПів. Блокування рахунків — перший крок у цьому процесі. Як приватному підприємцю не допустити цього, забезпечити нормальний рух грошей, не викликаючи підозру з боку фінмоніторингу, або швидко зняти всі питання з його боку, разом із юристами і банкірами розбирався «Мінфін».
Станом на початок серпня в Україні працювали близько 2,15 млн ФОПів. Про кількість закритих через фінмон 30 тис. рахунків малих підприємців заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк повідомив наприкінці червня. Тобто станом на зараз ця цифра могла суттєво зрости, надто враховуючи посилення уваги банкірів до рахунків ФОП у рамках боротьби із незаконною підприємницькою діяльністю і ухиленням від оподаткування через систему спрощеного оподаткування. Відповідно, зростає й кількість випадків блокування або обмеження можливості представників приватного бізнесу користуватися своїми рахунками. Про те, що посилений фінмоніторинг стає дедалі більшою проблемою для ФОП, свідчать і десятки відгуків банківських клієнтів на цю тему на сайті «Мінфіну». І кількість їх тільки зростає.
- «З 2017 року був хороший і приємний досвід користування продуктами монобанк, відкриття рахунка для ФОП все було чудово і фінансовий моніторинг відбувався адекватно, все це було до 2025 року… тепер при наданих всіх документах та поясненнях банк не може надати адекватних відповідей на питання щодо закриття питання… В результаті заблоковано діяльність підприємця, накладено обмеження на надходження та використання коштів», — пише Наталія Крилач.
- «Спрацювало якесь обмеження по всіх моїх рахунках Ощадбанку, блокування на всі операції… служба безпеки перенаправила знов на фінмон на перевірку. Тому я одразу як мені дали відповідь приїхала на відділення і надала оператору всі необхідні документи (виписка ФОП, квитанцію про сплату податків, і тд, заяву про зняття обмеження, лист пояснення)… Вже пройшло два тижні обмеження досі не знято. І ніякої більше відповіді немає. Оператор писала на фінмон але каже шо їй так і не відповідають більше. Вже знімається абонплата за смс в мінус. Я не можу користуватись рахунками, і ніхто не може пояснити чому так довго не знімають обмеження”, — таку історію розповідає Alena87B.
- Так і не дізналася, чому банк розірвав із нею ділові відносини й приватна підприємниця, що мала рахунок у Приватбанку. «Отримала дзвінок від менеджеру банка про те, що банк розірве зі мною відносини. І я маю надати документи про підтвердження коштів. Були надані документи, що я є ФОП. Суми доходів по ФОП досить не малі. Також ще було надано декілька документів. Документи прийняли. Через день надходить повідомлення, що зі мною розірвані відносини», — скаржиться OlenaOlena0111.
Схожі історії можна знайти серед відгуків на Мінфіні майже за всіма банками. При цьому банки часто блокують і ФОП, і особисті рахунки відразу, навіть якщо проблемна операція була лише за одним із них. Розблокування може тривати тижнями, а іноді й місяцями, навіть якщо клієнт банку співпрацює і надає фінустанові пояснюючі документи. У більшості відгуків видно, що власник заблокованого рахунку часто не розуміє, чому наразився на санкції, нервує і не може ефективно вирішити проблему. Про мотиви банків, роботу без ризиків для ФОП і взаємодію з фінустановою у разі виникнення проблем, ми говорили з юристами і банкірами.
Тригер для фінмону: найпоширеніші помилки підприємців
Не існує ідеального рецепту, як не потрапити до поля зору банківської служби фінансового моніторингу:
- банки не розкривають вичерпного переліку параметрів, за якими визначають операцію як сумнівну, бо в такому випадку порушники можуть швидко навчитися обходити фінмоніторинг.
- кожний банк має свої особливості цієї процедури. Але загальні правила фінмону прописані законодавчо, а практика вирішення проблем із блокуванням рахунків дозволяє юристам виділити потенційно небезпечні транзакції.
Отже, чинне антивідмивне законодавство (Закон № 361-IX) зобов’язує банки здійснювати фінансовий моніторинг операцій, які можуть мати ознаки ризику. Одним із ключових тригерів для такої перевірки є розмір та характер платежу. Законодавчо встановлений поріг обов’язкового фінансового моніторингу — 400 тис. грн. Якщо платіж досягає або перевищує цю суму, банк автоматично ініціює перевірку джерела походження коштів, правомірності операції та відповідності платника задекларованій діяльності. Це стосується як безготівкових, так і готівкових транзакцій. Привернути увагу фінмону можуть і дрібніші транзакції, якщо вони мають ознаки ризиковості або нетиповості. НБУ визначив понад 70 показників, що можуть викликати підозру та стати основою для початку перевірки. При цьому дуже часто банки встановлюють значно нижчі граничні суми контрольованих операцій.
«Банки мають внутрішні регламенти і можуть встановлювати власні порогові значення — наприклад, 100 000 або навіть 30 000 гривень, залежно від профілю клієнта. Згідно з практикою фінансових установ, до додаткової перевірки можуть призвести транзакції в діапазоні 30 000−400 000 гривень, якщо вони містять ознаки ризику. Типовими ситуаціями, які можуть викликати підозру у фінмоніторингу банку, є, насамперед, платежі, що не відповідають заявленій діяльності ФОП. Наприклад, айтішник отримує великі суми за товарні поставки або будівельні роботи. Увагу також привертають регулярні або нетипові надходження однакових сум, особливо від фізичних осіб, — це може трактуватись банком, як спроба ухилення від податків або маскування інших схем”, — розповів адвокат GRACERS Анатолій Сівоздрав.
Олександр Ніколенко, керівник напрямку малого та середнього бізнесу àбанку уточнює, що правила налаштовані не тільки на суми окремих платежів, їх кореспонденцію (хто контрагент), а й на «лічильники» у періоді.
«Тригерами можуть виступити різкі сплески оборотів, операції, нетипові для задекларованої діяльності, та значні перевищення надходжень від зазначених як прогноз в опитувальниках», — додає він.
Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз, виділив свої топ-3 операцій, які можуть привернути увагу фінмоніторингу:
- Різке зростання обороту. Вчора у вас було «на каву», а сьогодні — «на Теслу». Для банку це, як несподівана стрижка — відразу виникає підозра, що щось «відрізали».
- Надходження від великої кількості різних платників-фізосіб. Виглядає як «відмивання» або «спільний обід на весь клас».
- Регулярні великі суми з-за кордону без чіткого призначення. Банку складно повірити, що вам просто «дякують за гарну роботу».
Також і банкіри, і юристи серед найпоширеніших помилок ФОП вказують використання особистих карткових рахунків для підприємницьких розрахунків. Банки, керуючись внутрішніми правилами та рекомендаціями НБУ, можуть трактувати такі дії, як «змішування особистих та підприємницьких коштів», що є підставою для запиту документів або блокування рахунку. Окремої уваги заслуговують операції ФОП із іноземними партнерами, оскільки вони ще додатково підлягають валютному контролю.
«Необхідно мати чітко оформлені зовнішньоекономічні контракти (договори) та інвойси (рахунки-фактури). У договорі має бути зазначено предмет договору, валюту, строки, реквізити сторін. В SWIFT-переказі має бути чітко вказано призначення платежу, яке відповідає умовам контракту. Банк, як агент валютного контролю, перевірятиме відповідність надходження умовам контракту. У разі великих сум або нетипових операцій, банк може запитати додаткові документи. Також необхідно враховувати особливості оподаткування зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, щодо ПДВ (якщо підприємець є його платником) та інших податків, відповідно до групи ФОП”, — розповідає Дмитро Слободянюк, адвокат, Ph.D, керівник практики захисту інтелектуальної власності, керуючий партнер юридичної компанії RELIANCE.
Олександр Ніколенко із àбанку каже: аби знизити ймовірність виникнення підозр із боку банку при роботі з іноземними контрагентами, такі перекази повинні відповідати виду діяльності ФОП, та, у разі запиту, мають бути підтверджені документально (контракт, інвойс). Серед головних ризиків при надходженні коштів на рахунок фізичної особи від іноземних фізосіб він називає отримання значних сум, які можуть бути класифіковані як бізнес-діяльність чи «транзит» коштів не для власних потреб.
Алгоритм дій у разі блокування рахунку
Фінансисти радять своїм клієнтам-приватним підприємцям бачити в банку не загрозу, а партнера і, аби уникнути конфліктних ситуацій, домовлятися «на березі».
«На початку співпраці з банком необхідно надати правдиві та коректні дані щодо запланованих обсягів операцій за рахунком, зазначити реальні види діяльності. У подальшому притримуватись цих меж, та не проводити операцій, які не можуть бути підтверждені документально (договорами тощо)», — уточнює Олександр Ніколенко.
До того ж, за його словами, перед проведенням операції клієнт може отримати консультацію щодо рівня її ризиковості через підтримку чи відділення. Дмитро Слободянюк склав для ФОП коротку інструкцію, як отримати гроші за роботу і не потрапити до зони уваги фінмоніторингу:
- Переконайтеся, що всі кошти, які надходять на ваш рахунок, відповідають зареєстрованим вами видам економічної діяльності (КВЕДам).
- Завжди укладайте договори, акти виконаних робіт, наданих послуг або рахунки-фактури (інвойси) на всі надходження коштів. Це є основним доказом легальності ваших операцій.
- Не намагайтеся ділити великі суми на менші платежі, щоб уникнути моніторингу. Банки розпізнають такі операції як підозрілі.
- Не використовуйте рахунок ФОП для особистих потреб. Регулярні надходження від фізичних осіб без чіткого призначення платежу або використання рахунку для особистих витрат можуть викликати питання.
- Дотримання податкового законодавства і своєчасна сплата податків також є ознакою прозорості діяльності.
«З практики: ці лайфхаки точно допомагають уникнути проблем із банком. Порада перша: ведіть „чисту“ бухгалтерію. В ідеалі — з бухгалтером, не з кумом. Порада друга: прописуйте призначення платежу чітко і професійно. Ні — „за фігню“, так — „оплата за консультаційні послуги, згідно договору №…“. І головне, якщо вас блокують вдруге, можливо, це не банк „тупий“, а структура бізнесу є трохи токсичною. Подивіться на себе з боку», — радить Віктор Мороз із Suprema Lex.
Якщо ж так сталося, що банк все ж таки заблокував чи обмежив можливість користування рахунком, то налагодити добрі стосунки з ним ФОПу цілком можливо.
«Зазвичай, у разі блокування банк надсилає перелік питань, на які треба надати відповідь та документальні підтвердження. Від швидкості, якості та повноти відповіді залежить і подальший результат розгляду», — каже Олександр Ніколенко, керівник напрямку малого та середнього бізнесу àбанку.
Якщо ваш рахунок заблоковано, Дмитро Слободянюк із RELIANCE радить діяти за таким алгоритмом:
- Першим кроком є негайне звернення до банку (менеджера, служби підтримки) — запитайте точну причину блокування та які документи необхідно надати.
- Банк надасть перелік необхідних документів. Це можуть бути: договори (з актами виконаних робіт/наданих послуг), рахунки-фактури (інвойси), банківські виписки (якщо запитують про інші рахунки), податкова звітність (декларації ФОП), пояснення щодо економічної суті операції, документи, що підтверджують джерело походження коштів (якщо це особисті кошти або значні внески).
- Надайте банку всі запитувані документи в повному обсязі та в чіткі терміни. Складіть детальне пояснення щодо кожної операції, яка викликала питання. Пояснення має бути логічним, послідовним і підтверджуватися документально.
- Банк може запитати додаткові документи або уточнення. Співпрацюйте з банком і оперативно надавайте всю необхідну інформацію.
- Якщо ситуація складна, ви не розумієте вимог банку або банк відмовляється розблокувати рахунок після надання всіх документів, розгляньте можливість звернення до юриста, який спеціалізується на банківському праві або фінансовому моніторингу.
Раніше Інформатор писав, що робити фізичній особі у випадку, якщо фінмоніторинг заблокував банківську картку.
