Катерина Рожкова, Валерія Гонтарева. Фото: пресслужба НБУ
Рожкова долучилася до контрольованого “банкопаду”, перейшовши з керівництва проблемного Платинум Банку до НБУ. Її запросила на нову роботу тодішня очільниця НБУ Валерія Гонтарева, яка займалася “стабілізацією фінансової системи” України в умовах кризи. За цей час було виведено з ринку понад 90 банків, а вкладникам-громадянам держава виплатила понад 88 млрд грн, гроші юридичних осіб здебільшого були втрачені. Виведення деяких банків з ринку зіштовхнулося з гучними скандалами та махінаціями, а націоналізація ПриватБанку досі в полі уваги.
Нацбанк запроваджував у проблемних банках тимчасову адміністрацію від Фонду гарантування вкладів (ФГВО). Фонд мав повертати гроші вкладникам – фізичним особам (до 200 тис. грн на особу), керувати майном банку після виведення його з ринку, продавати це майно та розраховуватися по боргах банку.
У 2016–2019 роках вкладникам ліквідованих банків Фондом гарантування вкладів виплачено 20,59 млрд грн. А понад 269,6 млрд грн клієнтам банків, які НБУ вивів з ринку протягом 2014-2018 років, досі не повернули. Основних причин банкопаду декілька:
- власники виводили значні суми грошей, доводячи банк до неплатоспроможного стану;
- населення масово виводило свої депозити через зменшення курсу гривні, зростання цін та війну;
- видача кредитів близьким до власників/посадовців банків компаніям, при цьому кредити практично нічим не були забезпечені.
Катерина Рожкова прийшла в НБУ 10 червня 2015 року на посаду директорки департаменту банківського нагляду. З 18 січня 2016 року в.о., а з 25 жовтня – заступниця голови НБУ Валерії Гонтаревої. З 15 червня 2018 року – перша заступниця голови НБУ вже Якова Смолія. Звільнилася лише через 7 років з завершенням свого контракту.
За час роботи Рожкової в НБУ там вирішили ліквідувати близько 69 “проблемних” банків. Рішення ухвалювалися за її участі. У ЗМІ свого часу спливли так звані “плівки Рожкової”, на яких посадовиця НБУ спілкувалася з топменеджментом проблемних банків та буцімто намагалася допомогти їм не доводити банк до ліквідації. Втім, все одно вони були ліквідовані пізніше. Про це ми детальніше розкажемо у майбутніх публікаціях.
Сама ж Рожкова виправдовувалася, що просто виконувала свою роботу. І у спілкуванні з топменеджментом комерційних банків та вирішенні з ними якихось питань не вбачала проблеми. До речі, у 2017 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження за фактами записів телефонних розмов заступника голови Національного банку Катерини Рожкової. Пресслужба НБУ тоді повідомила, що провадження відкрито за фактами можливих зловживань посадовцями НБУ. Щоправда, Рожкові ніяку підозру так і не вручили, а справа десь загубилася і стала неактуальною.
До НБУ Катерина Рожкова з 2013 року працювала у керівництві “Платинум Банку”. За що й отримала справу на 1,5 млрд грн про видачу валютних кредитів сумнівним компаніям, які їх не збиралися повертати, а забезпечувати нічим – тепер Рожкова має повернути 147,7 млн грн за рішенням суду Фонду гарантування вкладів (ФГВФО), але навряд чи має такі статки. За останніми даними ЗМІ, з банкірки вдалося стягнути менше ніж 1% від цієї суми. При цьому іншої відповідальності до Рожкової за справу “Платинум Банку” не буде – ніякого криміналу, лише доведення банку до збитків.
У 2017 році НБУ, де Рожкова відповідала за нагляд над банками, визнав “Платинум Банк” неплатоспроможним та почав виводити його з ринку. Одним з чинників стало виділення тих самих кредитів, які банк погодив, коли у керівництві його працювала Рожкова. Фонду гарантування вкладів довелося виплатити 4,82 млрд грн вкладникам – фізичним особам (станом на 2021 рік). Банк залишився винним кредиторам 5,1 млрд грн після продажу його майна ФГВФО (до продажу – 7,04 млрд грн).
Найгучнішою справою стала націоналізація ПриватБанку, яку Гонтарева доручила курувати Рожковій. У грудні 2016 року держава викупила банк у власників за символічну 1 грн. У банку не вистачало 155,3 млрд грн, які й сплатила держава, а загальні видатки на нього можуть сягати понад 200 млрд грн на цю мить. За словами Рожкової, цей банк не можна було ліквідувати, бо там знаходилася половина депозитів населення. Наразі державний ПриватБанк намагається стягнути частину коштів з колишніх власників банку та колишніх топменеджерів.
Державне бюро розслідувань у 2021 році навіть проводило перевірку щодо можливої причетності ексголови НБУ Валерії Гонтаревої та її заступниці Катерини Рожкової до розкрадання 600 млн грн під час націоналізації ПриватБанку – через завищення вартості послуг аудиторських та юридичних компаній для перевірки ПриватБанку. Провадження після цього закрили.
Серед найгучніших кейсів за час роботи Рожкової: банк “Фінанси та кредит”. У вересні 2015 року НБУ визнав його неплатоспроможним. На компенсацію депозитів фізичних осіб ФГВФО витратив близько 10,5 млрд грн. Загалом на депозитних рахунках у банку знаходилося майже 17 млрд грн.
У травні 2016 року неплатоспроможним визнали банк “Михайлівський”. На ФГВФО ліг тягар у 2,6 млрд грн. Рожкову у ЗМІ звинувачують у тому, що вона певний час не реагувала на порушення у “Михайлівському”, що набагато погіршило наслідки його виведення з ринку та збільшило видатки на нього держави. Попри обмеження від НБУ, власники банку спромоглися витягнути з нього мільярд гривень, ускладнивши роботу державі. У цьому банку вкладники довго не могли отримати назад свої гроші. В НБУ вважають, що власники банку завдали державі збитків на понад 23 млрд грн.
За зволікання НБУ та додаткові втрати 1 млрд грн у “Михайлівському” теж ніхто з НБУ (перш за все Катерина Рожкова) не поніс покарання. І навряд чи ці справи “сивої давнини” воскресять у правоохоронних органах через 9 років.
Це лише декілька прикладів гучних справ. Уважний читач у Google може дізнатися по кожній з них набагато більше.
Факт у тому, що держава отримала значні збитки від виводу десятків банків під час “банкопаду” з ринку. І роль Катерини Рожкової у цих справах, окремі з яких згадували у ЗМІ, одна з найзначніших. Чи прозоро проходив процес виведення з ринку проблемних банків – на цих прикладах видно, що не завжди. І відбувалося це з порушеннями, які могли ігноруватися.
Втім, питання залишається відкритим – чи міг тоді НБУ реагувати інакше в окремих випадках і чи міг зберегти державі десятки мільярдів гривень. Примітно, що вивівши з українського ринку десятки банків та в окремих випадках за непрозорими процедурами Катерина Рожкова не понесла ніякої відповідальності, у судових справах по цих кейсах вона не є стороною. Єдине покарання – хіба що була звільнена через 2 місяці з завершенням свого трудового контракту в НБУ.
