Жінка незадоволена стрімким збільшенням заборгованості за кредитом, тому вимагає здійснити новий перерахунок
Жінці нараховуються відсотки за користування кредитом, відповідно, сума заборгованості стрімко збільшується. При цьому, вона вважає, що вищезазначений договір є нікчемним. Клієнтка вимагає ПриватБанк здійснити новий перерахунок заборгованості шляхом двосторонньої реституції з 10.06.2013 року. Про це йдеться у рішенні Деснянського районного суду Києва, опублікованому 14 липня 2025 року.
10 червня 2013 року між АТ КБ «ПриватБанк» та жінкою було укладено кредитний договір (без номера) шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, за яким позичальниця отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення розміру процентної ставки та відповідальності у виді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов’язання, проте зазначено, що вона погоджується з тим, що ця заява разом із пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами.
Окрім того, 18 квітня 2023 року жінка підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодила такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 42,0 % – для карток Універсальна; 40,8 % – для карток Універсальна Gold. Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 10.01.2025 року були видані сім карток. Відповідно до довідки про розміри встановлених кредитних лімітів позивачці встановлені такі кредитні ліміти на карткові рахунки та дати їх зміни: 10.06.2013 року – 300 гривень, 10.06.2013 – 6 тисяч гривень, 23.05.2017 року – 11 тисяч гривень, 19.10.2017 року – 13 тисяч гривень, 22.06.2019 року – 18 тисяч гривень, 29.10.2019 року – 20 тисяч гривень, 20.02.2020 року – 23 тисяч гривень, 25.01.2022 року – 26 тисяч гривень, 25.07.2023 року – 50 тисяч гривень, 09.10.2024 року – 70 тисяч гривень.
З виписки за договором за період з 10.06.2013 року – 01.01.2025 року вбачається, що громадянка користувалася наданими ПриватБанком кредитними коштами: знімала готівку в банкоматі та на касі магазину, оплачувала товари та послуги, здійснювала перекази коштів. Окрім того, вона здійснювала поповнення картки. Усього здійснено витрат на суму 266 291 гривні, усього надходжень на суму 191 473 гривень, баланс на кінець періоду: – 74 818 гривень.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Кредитний договір між сторонами укладено у письмовій формі, тому її доводи про нікчемність кредитного договору спростовано.
“10 червня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», яке змінило назву на АТ КБ «ПриватБанк», та позивачкою було укладено кредитний договір (без номера) шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, а 18 квітня 2023 року вона підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка є генеральним кредитним договором, визначає істотні умови кредитування «Оплата частинами» та «Миттєва розстрочка» для максимально можливого розміру кредитного ліміту. З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що кредитний договір між сторонами укладено у письмовій формі, тому доводи позивачки про нікчемність кредитного договору спростовано. Отже, позовна вимога про зобов’язання акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» здійснити новий перерахунок заборгованості шляхом двосторонньої реституції з 10.06.2013 року не підлягає задоволенню, оскільки є неефективним способом захисту, застосування якого не призводить до поновлення прав позивачки”, – наголосив суд.
