В Україні зменшилася відвідуваність ресторанів і барів
У першому півріччі 2025 року українці стали рідше відвідувати заклади харчування. За даними дослідження компанії Poster, яка автоматизує роботу ресторанів, загальний трафік у сфері HoReCa впав на 9% у річному вимірі. Найбільше постраждали бари та ресторани, де відвідуваність скоротилася на 16%. Єдиний сегмент, який втримав свої позиції, — суші-заклади.
Втім, падіння відвідуваності не призвело до зменшення виторгу — навпаки, у середньому вона зросла на 5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Головною причиною стала інфляція та підвищення цін, адже за ті ж самі замовлення відвідувачам тепер доводиться платити більше.
За словами CEO та співзасновника Poster Родіона Єрошека, статистика відображає не зростання попиту, а подорожчання кожної позиції у меню.
«Цифри показують не те що українці стали їсти більше чи балувати себе частіше, а те, що улюблена кава чи вечеря в ресторані подорожчали», — сказав він.
Згідно з дослідженням, середній чек у закладах громадського харчування зріс на 17% і нині становить 171 гривню. Найбільше піднялися ціни у барах — на 19% (до 476 грн), у кав’ярнях — на 18% (до 108 грн), у кафе — на 17% (до 307 грн).
У ресторанах середній рахунок зріс до 675 грн (+17%), у піцеріях — до 324 грн (+16%), у пекарнях — до 82 грн (+14%). Водночас суші лишилися відносно стабільними: середній чек зріс на 12% і тепер становить 670 грн.
Серед міст, включених до дослідження, найбільшу динаміку продемонстрував Львів. Виторг там зріс на 7% у порівнянні з 2024 роком. Найуспішнішим форматом стали суші-ресторани, які показали приріст у 9%.
Як змінилася відвідуваність закладів харчування в Україні. Статистика joinposter.com
Усього до аналітики Poster увійшли дані 8800 закладів різних типів по всій країні, які працювали протягом усього досліджуваного періоду.
Чому у Києві та Львові закриваються ресторани
За даними на кінець січня 2025 року, у столиці за рік закрилося понад сотню ресторанів. За словами ресторанного консультанта Всеволода Поліщука, це сигналізує про серйозне падіння ринку, адже у 2023-му у місті не було масштабної хвилі нових відкриттів.
Львів натомість показує іншу динаміку. Торік там закрилося близько 70 закладів, але водночас понад сотня відкрилася. У місті поступово змінилася структура ресторанної культури: якщо ще кілька років тому більшість закладів орієнтувалися на туристів, то тепер основна ставка робиться на місцевих мешканців — зокрема IT-фахівців та представників креативних індустрій.
Пандемія COVID-19 сприяла розвитку локальної гастрономії: львів’яни почали відвідувати заклади у власних районах, у тому числі біля житлових комплексів. Така тенденція закріпилася й у післявоєнний час. Водночас у Львові з’явився попит і на ресторани з високим чеком, орієнтовані на заможнішу аудиторію, яка переїхала сюди з інших міст.
У Києві ж ринок переживає серйознішу ситуацію, відтік персоналу, постійні тривоги й обстріли, а також зміна платоспроможності населення. За словами експертів, у столиці завжди був найвищий рівень сервісу в Україні, однак зараз ресторатори вимушені балансувати між збереженням стандартів і фінансовою реальністю війни.
