Голова НБУ Андрій Пишний
Голова НБУ Андрій Пишний у великому інтерв’ю для РБК-Україна розповів про те, що буде з цінами в Україні, про вплив війни на економіку та про доцільність робити заощадження в гривні.
Причини підвищення цін в Україні
“Нацбанк сигналізував про низку проінфляційних факторів ще у I півріччі минулого року. Тоді ми зупинили цикл зниження облікової ставки, оскільки бачили, що погані врожаї стали тригером для інфляційних процесів. Вже тоді наш прогноз передбачав, що інфляція зростатиме у другому півріччі 2024 року та на початку 2025 року. Це все є в наших інфляційних звітах”, – каже Андрій Пишний.
Він назвав фактори, які стимулювали проінфляційний імпульс:
- Погані врожаї.
- Руйнування росіянами української енергетики змусило підприємства інвестувати суттєві кошти в автономне енергопостачання.
- Напружений ринок праці. Через безпекові ризики Україна втратила частину робочої сили, хоча і до 2022 року ми мали дефіцит кваліфікованих працівників. Через постійні обстріли вимушена міграція триває.
- Підвищення курсу євро один із важливих елементів впливу на інфляцію. Але він, скоріше, почав відігравати свою роль у 2025-му році, з посиленням глобальної невизначеності на тлі тарифних війн. Саме після того відбулися відповідні зміни у парі долар/євро, що позначилося на курсі гривні до євро.
“На кінець 2024 року інфляційні ризики зросли, і ми відреагували на це переходом до циклу підвищення облікової ставки, що тривав до березня цього року. У квітні додатково змінили операційний дизайн процентної політики. Результат є. Ставки за гривневими інструментами зросли, збільшився попит на них, тоді як попит на валюту знизився. Інфляційні очікування під контролем. Базова інфляція – на траєкторії стійкого зниження”, – каже Андрій Пишний.
Разом з цим, НБУ має інструменти, щоб повернути інфляцію до цілі у 2026 році. Приміром, суттєве підвищення облікової ставки дало б нам можливість це зробити.
“Але питання в ціні. В економіці не буває безкоштовних обідів – відчутне посилення політики підважить економічне відновлення. Також є опція зі зміцненням обмінного курсу за рахунок інтервенцій. Проте це більший тиск на міжнародні резерви, які нам треба зберігати, особливо з огляду на ризики в частині міжнародного фінансування. Тому, зберігаючи облікову ставку незмінною зараз, ми намагаємося пройти по лезу – з одного боку, забезпечити стійке сповільнення інфляції до цілі на горизонті політики, а з іншого – підтримати відновлення економіки. Контрольованість інфляційних очікувань дозволяє нам це робити. Власне, така стратегія нашої політики чітко визначена її Основними засадами”, – каже Андрій Пишний.
Прогноз інфляції
Андрій Пишний вважає, що впродовж наступних двох-трьох кварталів ми побачимо поступове перенесення на ціни тієї девальвації гривні до євро, що вже відбулася. Натомість до долара гривня залишається стійкою. Динаміка курсу гривні до долара визначається ринком, як і передбачено керованою гнучкістю.
Тож, за прогнозом НБУ, зниження облікової ставки розпочнеться не раніше IV кварталу 2025 року. Ми шукаємо дуже складний баланс і знаходимося в умовах дилеми, коли маємо забезпечити цінову стабільність, збалансованість та керованість інфляційних очікувань, стійкість валютного ринку і підтримати економічне відновлення.
Як війна руйнує економіку
“Ми три з половиною роки знаходимося у стані війни. Бачимо, як уповільнюється економічний розвиток і відновлення через війну, через складний ринок праці, обмежені врожаї. Тому ми повинні забезпечувати максимальний імпульс, за рахунок якого підтримується економічне відновлення, – і тут важливим є кредитування. Воно зростає 30% рік до року в останні місяці. Це темпи вищі, ніж були до “ковіду”. Війна триває, а разом з нею тривають ризики, пов’язані з втратою людей, виробничих потужностей та територій. І ми вкотре відчули це в 2024-2025 роках, коли росіяни перейшли від нищення енерготранспортної системи до нищення енергогенеруючих потужностей”, – каже Андрій Пишний.
Банківська система торік відповіла на цей виклик. Був підписаний меморандум про особливі умови відновлення та кредитування енергетичних потужностей. З того часу на пільгових умовах профінансовано проектів на майже 1 ГВт потужностей та зберігання. В основі цієї історії – відчуття макрофінансової стабільності і стійкості, ефективності економічної політики Національного банку і уряду. Наведу кілька важливих маркерів.
Андрій Пишний назвав важливі досягнення НБУ:
- Гривня залишається стійкою. Валютний ринок функціонує, поступово повертається до нормальності, режим керованої гнучкості працює. Попит і пропозиція визначають динаміку і повертають відчуття роботи з ризиком. Стабільно більше 50% операцій на валютному ринку відбуваються без участі Національного банку. Курс дедалі більше відіграє роль поглинача шоків, а не їх генератора.
- Вкладення в облігації внутрішньої державної позики – дуже важливий економічний маркер. З початку року вкладення населення в гривневі ОВДП зросли майже на 15 млрд грн – на 2 млрд грн більше, ніж за весь минулий рік. Це відповідь на запитання, чи користується гривня довірою, і наскільки важливою є привабливість гривневих активів, яку Національний банк забезпечує.
- Ми вже третій рік живемо без емісійного фінансування бюджетного дефіциту. Внутрішній борговий ринок дав 400 млрд гривневих залучень у 2023 році, у 2024 році – 500 млрд. З початку цього року – вже майже 250 млрд. Це все гроші, які йдуть на фінансування державної потреби на додачу до міжнародної фінансової допомоги та зростання податкових доходів в умовах стійкого валютного ринку.
- Показники банківської системи. З початку року маємо 10% приросту строкових гривневих депозитів від трьох місяців – це ресурс, який йде на фінансування, в першу чергу, економіки. Більше 42% склали доходи від кредитування в структурі процентних доходів банків. Банки повертаються до структури своїх доходів і балансів, які існували до повномасштабного вторгнення.
