Верховний Суд ухвалив рішення у справі банку “Конкорд”, фактично позбавивши акціонерів права на судовий захист в Україні. Тепер єдиною можливістю захистити свої права для них є звернення до Європейського суду з прав людини.
Верховний Суд ухвалив резонансне рішення у справі банку “Конкорд”, що перебуває в процесі ліквідації, яким фактично підтвердив, що акціонери банків, які виводяться з ринку, в Україні позбавлені права на судовий захист. Єдиною можливістю захистити свої права для них залишається звернення до Європейського суду з прав людини, пише УНН.
Колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 30 липня 2025 року закрила провадження у спорі банку “Конкорду” з Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізосіб. Раніше суди першої та апеляційної інстанцій визнали незаконним рішення НБУ про виведення банку з ринку, однак Верховний Суд ці рішення скасував навіть не розглянувши справу по суті.
У своїй постанові колегія прямо зазначила, що жоден суд в Україні не наділений повноваженнями розглядати позови акціонерів банків, що перебувають у процесі ліквідації щодо неправомірних дій чи рішень Національного банку України.
У цій постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав правовий висновок про те, що згідно з особливостями правового регулювання спірних правовідносин вимоги колишнього акціонера неплатоспроможного банку (в даному випадку – ліквідованого банку), не підлягають розгляду як в порядку адміністративного, так і в порядку господарського судочинства, й за суб`єктним складом учасників правовідносин не підпадають під юрисдикцію цивільного суду. Тобто такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом
– вказала колегія суддів.
Тож Верховний Суд не надав оцінку рішенням судів попередніх інстанцій і не визнав, що вони були незаконними чи необґрунтованими. Співзасновниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка вважає рішення суду упередженим, за її словами акціонерів позбавили їхніх конституційних прав на захист.
Таке рішення суду дійсно безпрецедентне, адже фактично позбавляє акціонерів банків, що перебувають в процесі ліквідації доступу до правосуддя, вважає адвокат АБ “Касьяненко та партнери” Дмитро Касьяненко.
“Формулювання “такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом” означає, що незалежно від обставин, аргументів чи доказів, особа не отримає доступу до правосуддя. Це суперечить ст. 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, – зазначив Касьяненко.
Схожої думки дотримується і член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат Ніна Южаніна.
“Ситуація з неможливістю власникам банку, який був, по суті, конфіскований, ліквідований на підставі рішень Національного банку. Мені здається, що будь-який такий спір, будь-яка така ситуація має розглядатися судами. Чому відмовлено і чому не підлягає оскарженню в подальшому жодній судовій інстанції? Мені здається, такого не може бути”, – зазначила парламентарка.
Вона зазначила, що у випадках, коли суди в Україні відмовляють у розгляді справ, акціонери повинні звертатися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), навіть попри те, що цей процес тривалий.
Таким чином, українські суди остаточно заблокували можливість акціонерів, банків, що виводяться з ринку, відстоювати свої права в Україні. Єдиним шляхом захисту їх прав залишається Європейський суд з прав людини, адже відмова у доступі до правосуддя є прямим порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Додамо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
