Майбутнє української авіації залежить від голосування за законопроєкти “Defence City”. Нардепи обговорюють включення авіагалузі до ініціативи, щоб забезпечити її розвиток.
Українська авіація опинилася на роздоріжжі, де політичні рішення можуть стати або поштовхом до зростання, або вироком на роки стагнації. Найближче голосування за законопроєкти “Defence City” визначить, чи отримає галузь інструменти для розвитку, чи втратить один з останніх шансів зберегти стратегічну перевагу країни у небі. Напередодні другого читання відповідних документів УНН зібрав позиції народних депутатів щодо ситуації.
Деталі
Попри позитивні сигнали щодо врахування авіаційної галузі в ініціативі “Defence City” та повідомлення Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики про зниження порогового критерію частки оборонного доходу для авіаційних підприємств до 50%, ситуація з подальшою долею галузі залишається критичною та невизначеною, адже інші доопрацювання щодо можливості отримання преференцій на науково-дослідні роботи, розвиток технологій та інші складові розвитку галузі можуть бути не враховані.
Серед основного йдеться про:
- офіційне включення літакобудівних підприємств до переліку резидентів за вже визначеним урядом списком критично важливих для економіки та обороноздатності компаній;
- розширення критеріїв кваліфікованого доходу з урахуванням річних показників і всієї діяльності у сфері літакобудування, обслуговування техніки, двигунів і компонентів;
- врахування специфіки воєнної економіки при податкових та контрактних зобов’язаннях; поширення податкових і митних пільг на літакобудування за умови реінвестування коштів; запровадження державних гарантій і страхування експортних контрактів;
- спрямування вивільнених коштів виключно на розвиток виробничої бази, модернізацію, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, впровадження нових технологій і підвищення кваліфікації персоналу.
“Моя суб’єктивна точка зору − підприємства авіаційної галузі потрібно підтримувати, але, наскільки розумію, у податковому комітеті ця позиція наразі навряд чи знаходить підтримку. Тому особисто в законопроєктах про Defence City пропонуватиму зміни, щоб врахувати авіаційну галузь. Чи підтримають їх? Побачимо”, − зазначив член депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”, голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Нардеп пояснює, що підтримка авіації має стратегічне значення для України, адже втрата галузі означатиме відмову від однієї з ключових конкурентних переваг держави.
Це один із потенційних драйверів нашої економіки. Тим більше Україна входить до дуже вузького кола країн, здатних повністю виробляти літаки, а ворог намагається знищити ці можливості
– підкреслив Федір Веніславський.
Схожу думку висловив колега Федора Веніславського по фракції Ігор Негулевський.
Буду голосувати за, це важливо зараз у період війни, але і в мирний час теж їм (авіаційним підприємствам – ред.) також була потрібна підтримка
– окреслив свою позицію Ігор Негулевський.
На стратегічній важливості авіаційної промисловості наголошують і представники інших парламентських фракцій.
У нас є хороші стратегічні підприємства на кшталт АТ “Антонов” й інші, які працюють у сфері авіабудівництва і їх сьогодні потрібно підтримати. Авіація для нас є надзвичайно важливою
– зазначив член депутатської фракції політичної партії «Європейська солідарність» Микола Величкович.
Варто зазначити, що впродовж останніх років українська авіація пережила один із найскладніших періодів у своїй історії. Закриття повітряного простору для цивільних рейсів, постійні ворожі обстріли та руйнування інфраструктури, релокація підприємств із прифронтових регіонів та інші виклики фактично поставили галузь на межу виживання.
Попри це, авіаційна промисловість утримує позиції: обслуговує, модернізує та оснащує повітряні судна для потреб армійської авіації й Повітряних сил, розробляє й впроваджує нові технічні рішення, що користуються попитом навіть на світовому ринку, реалізує імпортозаміщення. Крім того, Україна поступово витісняє росію з ринку авіаційних послуг для ООН, а галузь продовжує приносити державі значні бюджетні надходження.
Ці результати стали можливими завдяки інженерному потенціалу, високому професіоналізму українських фахівців та податковим преференціям, які діяли понад десять років. З 1 січня 2025 року ці преференції були скасовані, а тому “Defence City” нині розглядається як ключовий інструмент, який або забезпечить підтримку та розвиток авіаційної галузі, або, у разі відсутності належних рішень, призведе до її занепаду.
Коментуючи роль авіації в сучасних умовах, член депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”, голова підкомітету з питань авіаційного транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Петро Павловський, наголосив, що підприємства галузі є беззаперечно важливими, однак у державі існує чимало проблем, яким не приділяється належна увага.
Повинна бути глибока комунікація між виконавчою владою та керівництвом підприємств, а не поверхневий підхід за принципом: “Давайте поговоримо, обміняємося листами − і на цьому все завершимо
– констатує Петро Павловський.
У цьому контексті правки до законопроєктів “Defence City” щодо підтримки української авіації є прикладом практичних і дієвих кроків. Питання включення галузі до цієї ініціативи залишається у центрі уваги, однак відсутність консолідованої позиції у профільному комітеті та невизначеність із ключовими поправками створюють ризик, що стратегічні авіапідприємства залишаться без інструментів розвитку. Для збереження потенціалу потрібні не лише політична воля, а й закріплені в законодавстві рішення, що гарантують стабільні умови роботи, інвестиційний захист і технологічний прогрес. Як вирішиться ситуація − покаже час.
