У першому півріччі 2025 року 1,7 тис. випускників звернулися до Служби зайнятості, роботу отримали понад 570 осіб. Понад 300 випускників пройшли профнавчання, прогнозується зростання попиту на технологічні та соціальні професії.
У першому півріччі 2025 року до Державної служби зайнятості звернулися 1,7 тисячі випускників українських вишів. Роботу вдалося знайти лише третині з них, тоді як 20% молодих фахівців були змушені пройти профнавчання. Про це журналісту УНН розповіла директорка Державної Служби зайнятості Юлія Жовтяк.
Який відсоток українських випускників працевлаштовуються за спеціальністю
Протягом І півріччя 2025 року послугами Державної служби зайнятості скористалися 1,7 тис. безробітних з тих, хто після закінчення вищих навчальних закладів зареєструвалися в службі
– повідомила Жовтяк.
Директорка додала, що найчастіше роботу шукали випускники, які здобули такі спеціальності, як управління та адміністрування, освіта, право, соціальні науки, бізнес і право.
При цьому майже 1 тисяча з них здобули ступінь бакалавра та молодшого бакалавра, понад 500 випускників – магістра, понад 200 – спеціалістів та молодших спеціалістів.
З тих, хто звернувся, роботу отримали понад 570 випускників, профнавчання проходили понад 300
– зазначила директорка.
Які навички будуть потрібними найближчі 5 років
Очевидно, що після закінчення війни можна очікувати на зростання попиту роботодавців в усіх сферах економіки. В першу чергу, у сфері будівництва, енергетики, промисловості. Водночас ми прогнозуємо, що за рахунок демобілізації, а також повернення частини громадян із за кордону, зросте і пропозиція робочої сили
– зазначили у Службі зайнятості.
Багато тих, хто шукатиме роботу у найближчі роки, зазначає Жовтяк, матимуть значну перерву в трудовому стажі. Це е означає, що їм доведеться оновлювати або повністю відновлювати свої професійні навички.
За прогнозами Всесвітнього економічного форуму, викладеними у звіті Future of Jobs Report 2025, світовий ринок праці переживатиме глибоку трансформацію впродовж наступних п’яти років, наголошує директорка.
Зміни за її словами торкнуться багатьох сфер і спричинять серйозні структурні зрушення в економіці. Серед головних факторів, які впливатимуть на ці процеси – цифровізація, зростання вартості життя, необхідність адаптації до кліматичних викликів і геополітична нестабільність.
Найбільш затребуваними стануть технологічні професії, такі як фінтех-інженери, ШІ-спеціалісти, експерти машинного навчання, кібербезпекові аналітики, інженери штучного інтелекту, розробники DataOps, архітектори хмарних систем, спеціалісти з управління даними, DevOps-інженери та аналітики віртуальної реальності
– зазначила Жовтяк.
Але додала, що залишаться актуальними професії в соціальній сфері: викладачі вищих і середніх навчальних закладів, реабілітологи, медсестри, соціальні працівники, психологи, особливо, які мають досвід роботи з бойовою травмою, тренери з професійного розвитку, коучі.
“Стабільно високим буде попит на працівників агросфери, водіїв, будівельників, продавців, працівників харчової промисловості, доглядальників, логістичних менеджерів, агрономів, ветеринарів та еко-консультантів, операторів верстатів з програмним керуванням, електрогазозварників, токарів”, – також наголосила директорка.
Доповнення
Державний центр зайнятості також визначив 10 рідкісних професій в Україні, серед яких актуарій – фахівець, який займається оцінкою та управлінням ризиками, особливо в страховій та фінансовій сферах. Також хормейстер, який керує хоровим колективом, відповідає за підбір репертуару, навчання хористів, а також підготовку хору до виступів та концертів та церковний служитель – паламар, дяк, помічник капелана.
Також раніше УНН писав, що Державний центр зайнятості повідомив про відсутність попиту на лісничих, капітанів та філологів. Найбільше ж роботодавці шукають, зокрема, водіїв, слюсарів, швачок, вантажників та лікарів. Втім суттєвий попит за окремими професіями зумовлений значною плинністю кадрів. Наприклад, часто звільняються продавці, офіціанти, баристи, підсобні робітники, вантажники.