1992 року у Нью-Йорку Марк Джейкобс представив першу гранджеву колекцію для PerryEllis. Її охрестили лахміттям, що свідчить про наближення кінця моди. Але Марка Джейкобса запам’ятали: він повівся ризиковано, креативно — і згодом виявилося, що мав рацію. З нагоди дня народження дизайнера, якому 9 квітня виповнюється 61 рік, vogue.uа розповідає, як це було.
Марк Джейкобс, початок 1990-х
Марк Джейкобс, тоді креативний директор американського бренду PerryEllis, шокував модний світ колекцією Grunge весна-літо 1993. Здавалося, вона не містила жодної нової речі: все старе, просте й схоже до асортименту блошиних ринків. За 4 місяці дизайнера звільнили за “приземленість”. Насправді такий хід поставив під сумнів один із головних стереотипів того часу: що мода обов’язково має бути витонченою. Свою колекцію Джейкобс вивів з вулиці, змусив прості речі бути стильними, а інших це прийняти.
Реклама 
PerryEllis весна-літо 1993
Реакція
Хоч покоління Х і було в захваті, модний світ і преса колекцію не сприйняли. Кеті Горин тоді писала: "Грандж — це анафема моди, і для великого модного Дому з Сьомої авеню випускати такі колекції в такій ціновій категорії — просто смішно" (2015 року вона спростувала свій осуд). СьюзіМенкес роздавала значки GrungeisGhastly ("Грандж — це жахливо") на Міланському тижні моди 1993 року. Писали в пресі й про те, що колекція була вторинною, адже в ній було більше стилізації, ніж створення чогось нового, а також критикували Джейкобса за пряме цитування та використання зовнішнього вигляду цілої субкультури.
PerryEllis весна-літо 1993
PerryEllis весна-літо 1993
PerryEllis весна-літо 1993
Був, однак, у цій метушні й один прихильник Джейкобса — Грейс Коддінґтон. Вона визнала культурне значення колекції та стилізувала з нею знімання "GrungeandGlory", автором якого став Стівен Мейзел для американського Vogue 1992 року з участю КрістенМакменамі та Наомі Кемпбелл.
GrungeandGlory, американський Vogue, 1992
З чого складалася колекція
У самій колекції Grunge весна-літо 1993 домінував картатий принт. Прикрасив дизайнер вбрання й іншими візерунками: квітчастим, смужкою, різним горошком. Ними Джейкобс забарвив різноманітні елементи одягу: від спідниць довжини міді й шортів до сорочок з рукавами різної довжини, шарфів та ліфів. Ще однією особливістю колекції було те, що дизайнер переніс героїв американських мультфільмів того часу на шифонові сорочки. Образи дизайнер доповнив кедами Converse і черевиками Dr. Martens, і таке поєднання грубого взуття з вбранням на подіумі стало "зручною" новизною, за яку модниці вдячні досі.
PerryEllis весна-літо 1993
PerryEllis весна-літо 1993
PerryEllis весна-літо 1993
На таку естетику Джейкобса надихнули блошині ринки Іст–Віллиджу в Нью-Йорку та грандж-музика, що вирувала тоді на Тихоокеанському північному заході: SonicYouth, PearlJam і найвиразніший представник епохи — Nirvana, особливо пісня SmellsLikeTeenSpirit.
Курт Кобейн, лідер Nirvana
Надбання
Сам Джейкобс створив цю колекцію, щоб показати більш реальну й справжню перспективу моди в той час. Нею ж він продемонстрував могутній вплив музики на моду, підніс вуличний стиль до рівня моди, і сам же на нього вплинув надалі. В інтерв’юNewYorkTimes 1993 року він пояснив: "Я хотів, щоб вони (люди. — Прим. ред.) мали такий ненавмисне ошатний вигляд, який мають, коли йдуть вулицею".
PerryEllis весна-літо 1993
Став Джейкобс і рушієм бар’єрів, оскільки зазіхнув на кордон між високою модою й низькою. Упродовж наступного десятиліття такий мікс прозвали "Prada / Primark", і модний світ прийняв еклектичне змішування різних аспектів модної піраміди. Дизайнери роблять це дотепер.
Марк Джейкобс у фіналі шоу PerryEllis весна-літо 1993[READ_ALSOholder=content_1;]
