Дефіцит кадрів та посли-пропагандисти: що відбувається за лаштунками української дипломатії

Фото: wikipedia.org

Президент Володимир Зеленський здійснив чергові кадрові зміни у дипломатичному корпусі України. Було звільнено низку послів та підписано укази про призначення нових послів у Лівані, Фінляндії, Казахстані, Аргентині, Парагваї, Китаї, Норвегії та Нідерландах. Як відбувається оновлення дипкорпусу – у матеріалі Коротко про.

Посли не допрацьовують весь свій термін

Володимир Зеленський, представляючи у вересні минулого року нового міністра закордонних справ Андрія Сибігу, заявив, що він має «переналаштувати систему української дипломатії» та омолодити її.

З молодими, звісно, погарячкували. Дуже молодих немає, є нестарі, в самому розквіті. Так, наприклад, новому послу України в Нідерландах, він же ексгенеральний прокурор, Андрію Костіну – 52 роки. Представнику України у Китаї Олександру Нечитайлу – стільки ж. Постпредом України при ООН буде 49-річний Андрій Мельник.

З іншого боку, з перепризначенням нових послів, термін роботи яких зазвичай становить чотири плюс два роки, не все так гладко. Президент Зеленський зараз планує замінити не менше 12 послів, але не з усіма кандидатами на посади ще визначилися, насамперед через відсутність людей, які погодилися б зайняти ці посади, а також через брак відповідних кандидатів у команді президента.

Наприкінці минулого року Володимир Зеленський заявляв, що погодив понад 30 рішень про призначення дипломатів. Серед яких Наріман Джелял – до Туреччини, Олена Гетьманчук – представник України в НАТО, Андрій Мельник – представник України в ООН. Президент тоді ж звільнив низку послів.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга намагається втілювати в життя завдання, поставлені президентом. Фото: ФБ Андрій Сибіга

Замість 5-6 років посли працюють 2 роки

Деякі з цих кадрових рішень не було прояснено в Офісі президента. Наприклад, попередній посол у Литві – Петро Бешта був призначений лише у січні 2022-го. Українські посли зазвичай працюють чотири роки (+/- два роки), тобто Бешті, як і іншим послам, ще було рано на ротацію. Або посол України в Китаї Павло Рябікін, який став ним лише два роки тому.

“Для того щоб новопризначений посол почав ефективно працювати, потрібен певний період часу. Є загальновідоме неписане правило, що з п’ятирічної каденції посла перші рік-півтора йдуть на його адаптацію в новій країні, знайомство з владною верхівкою та політичними умовами, встановлення важливих контактів. Пік дипломатичної активності посла приходиться на 3-4-й рік його роботи. Зважаючи на це, ми розуміємо, що у перший і наступний роки новопризначені посли ну ніяк не будуть на піку своєї діяльності. Виникають питання, наскільки вони можуть бути корисними своїй країні в той час, коли це так потрібно”, – пояснив у своєму телеграм-каналі экспосол України при ЕС Костянтин Єлісєєв.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що часта зміна послів перед закінченням їх прийнятого терміну пов’язана з тим, що український дипломат за кордоном зараз має бути не лише дипломатом, а й пропагандистом України.

– Андрій Мельник змінив Сергія Кислицю в ООН, бо він дуже добрий пропагандист. Будучи послом у Німеччині, він себе зарекомендував саме як активний дипломат-пропагандист. І в Києві вирішили, що в ООН він найкраще працюватиме на користь країни. У Китаї у Рябікіна виникли проблеми з комунікацією з китайським керівництвом та зі здоров’ям, тому його замінили. Китай – непроста країна, і чекати там швидкого результату зараз не доводиться. Тобто це вимушена заміна. Новий посол у Китаї – Нечитайло, кажуть, що добрий дипломат. Є потреба заміни посла Оксани Маркарової у США, у якої закінчується термін, але, мабуть, немає потрібної кандидатури на заміну, – вважає експерт.

Андрій Мельник виявив себе як яскрава публічна особистість ще під час роботи послом у Німеччині. Фото: Сторінка Андрія Мельника у Х

Чого хоче президент від дипломатів

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів, що президент Володимир Зеленський поставив перед дипломатами 7 завдань на 2025 рік. Це:

Збереження та зміцнення військової підтримки України, незважаючи на виборчі цикли у ключових країнах-партнерах.

Просування інтересів України у відносинах з Китаєм, Індією, державами Азії, Африки та Латинської Америки, зокрема, розвивати свою дипломатичну присутність та взаємні відносини.

Орієнтація на максимально швидке просування переговорів щодо вступу України до ЄС та на шляху до НАТО.

Значне збільшення покарання Росії за розпочату нею війну проти України.

Повноцінне впровадження системи е-Консул, яка дозволить надати громадянам України за кордоном максимальне спрощення доступу до консульських послуг, «продемонструє турботу держави, збереже зв’язки українців у світі зі своєю Батьківщиною».

Протидія російської дезінформації, яка нівелює усі українські зусилля на міжнародній арені.

Просування бренду України, щоб країна стала відомою у світі.

«Все це вимагатиме роботи у посиленому режимі, готовності швидко та ефективно реагувати, та застосовувати нестандартні підходи», – зазначив Андрій Сибіга.

Де Україна не має посла

Загалом Україна має 126 закордонних представництв – близько 80 посольств, а також генконсульства та представництва при міжнародних організаціях.

Станом на сьогодні дипломатичного представника України вищого рангу немає у 80 країнах світу. Але варто зазначити, що не у всіх країнах ця посада вакантна: з деякими державами розірвані дипломатичні відносини, у деяких немає дипломатичної місії або її рівень нижчий за посла.

Так, розірвані дипломатичні відносини України з такими країнами: Північна Корея, Росія, Сирія, Малі та Нігер. Відповідно, там послів немає і їх призначення не передбачається. Після повалення режиму Башара Асада Україна має намір відновити дипвідносини із Сирією. Посла України немає у деяких європейських країнах: Бельгії та Люксембурзі, Греції, Грузії, Білорусі, Молдові.

В Афганістані після приходу до влади «Талібану» українського посольства також немає. Дипломатичного представництва немає також на Філіппінах, Шрі-Ланці, Мальдівах та Бангладеш. В інших країнах є тимчасово повірений у справах. У Південній Америці немає посла в Болівії та Бразилії. На Близькому Сході посла немає у Лівані, Кувейті, Омані. Найменше Україна представлена у країнах Африки, хоча останнім часом відкрилося кілька нових посольств.

Источник: kp.ua

No votes yet.

Please wait...