Політолог Володимир Фесенко: Кого знімати у владі – відомо, а кого призначати – ні

Фото: wikipedia.org/Укрінформ

Кажуть, гряде «велике прання». За різними джерелами, свої посади можуть втратити віцепрем’єри, міністри та інші високопосадовці. З чим це може бути пов’язано і чи є ознаки кризи влади, Коротко про розповів керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Потрібні резонансні фігури

– Володимире, як відомо, перший «на старті» міністр аграрної політики Микола Сольський. Його справа пов’язана з корупцією, але підозри висунуто за епізодами 7-річної давності. Чому саме зараз?

– Я думаю, що розслідування велися й раніше. Просто рік тому оновилося керівництво антикорупційних інституцій. Прийшло нове керівництво в НАБУ, САП, і вони різко активізували свою роботу. По одній із таких справ під ударом опинився відомий український бізнесмен Ігор Мазепа, по іншій – Сольський. До речі, у Мазепи, зверніть увагу, така ж ситуація. Те, що йому інкримінують, це також епізоди 5-7-річної давності.

У випадку із Сольським ми не знаємо, як довго велося розслідування, але можна припустити, що слідство зараз має нові матеріали. І антикорупційні органи зацікавлені у тому, щоб показати свої результати. Їм потрібні резонансні постаті.

Владі теж важливо показат: ось бачите – кримінальні справи є. І навіть проти представників нашої команди. Якщо порушують закон, то й вони мають відповідати за законом. Є ще один момент, який міг зіграти свою роль: Сольський – це людина ще з команди попереднього глави Офісу президента Андрія Богдана, який також причетний до агрохолдингу.

Щодо кадрових змін загалом у владі, то Зеленський це анонсував ще наприкінці січня-початку лютого. Йдеться про скорочення кількості віцепрем’єрів. Зараз їх забагато.

Що стосується Миколи Сольського невідомо, скільки тривало розслідування. Фото: wikipedia.org

Новий фаворит Зеленського – Олександр Камишин

– Прогнозують звільнення ще низки міністрів – віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова, віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції Ірини Верещук, міністра юстиції Дениса Малюськи. Це правда?

– Про відставку Малюськи чутки ходять уже давно. А він, до речі, належить до ветеранів – один з трьох чи чотирьох людей у нинішньому складі уряду, які затрималися з 2019 року. Це Михайло Федоров, Дмитро Кулеба та Денис Малюська.

Окрім цього, найімовірніше, йдеться про скорочення кількості віцепрем’єрів. Тому що у нас були часи, коли їх вистачало три-чотири, включаючи першого віцепрем’єра. А зараз шість чи сім. Імовірне звільнення віцепрем’єра з питань реінтеграції Ірини Верещук пов’язане із проблемою функціоналу її міністерства – він дуже невеликий. Коли не було повномасштабної війни, міністерство займалося захистом прав українців на окупованих територіях, різними програмами, підготовкою до реінтеграції тощо. А зараз у Верещук просто немає якогось великого набору роботи та завдань. Тому, мабуть, постало питання про її заміну. Вона залишиться у команді, просто дадуть іншу посаду.

Віцепрем’єр з відновлення Кубракова має іншу історію. Якраз у його міністерства завдань дуже багато, воно одне з найбільших у складі уряду і з адміністративних завдань, і бюджетних ресурсів. Тому виникло багато проблем, багато питань та критичних зауважень. У перший рік війни він був одним із лідерів у Зеленського. Нині ж багато претензій з боку ОП, що втратився конструктивний контакт. Різні джерела підтверджують, що ставлення до Кубракова змінилося, зокрема, й у самого президента. Тому можливість звільнення досить велика.

Нині в уряді новий лідер Зеленського – це Олександр Камишин, який очолює Міністерство у справах стратегічних галузей індустрії. Тож він може стати новим віцепрем’єром.

Проблема у тому, що кого знімати – відомо, а кого призначати – ні

– Очікується також і скорочення деяких міністерств?

– Так, планують скоротити, але питання ще не вирішене остаточно. Нема узгодженої позиції: кого, як і до кого приєднувати. І другий важливий момент – кого із міністрів міняти? Наприклад, у нас досі немає повноцінного міністра культури та інформаційної політики, міністра ветеранів у справах молоді та спорту. Тож через якийсь час відбудуться організаційні та структурні перестановки у Кабміні. Але великих змін не буде. З високою ймовірністю залишать на посаді прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

– А чи є у влади «лава запасних»?

– У цьому й проблема. Кого знімати – приблизно відомо. А ось кого призначати – не вирішено. Генпрокурора можуть зняти. Про це вже говорять декілька місяців – наслідок внутрішніх інтриг у прокуратурі.

Зверніть увагу, що у нас генпрокурори змінюються досить часто. У 2019 році призначили Рябошапку, 20-го поміняли на Венедиктову, 22-го поставили Костіна. А що у всіх трьох спільного? А те, що вони не прокурорські працівники, вони були політичними керівниками, вони чужі у цій системі. Прокуратура не сприймає чужих.

Крім того, одна з претензій до Костіна полягає в тому, що він надто багато їздить у США до дружини та дітей.

Це викликало роздратування та стало приводом для доносу. Причому донос, я так розумію, був із прокуратури. Чому на це наголосили? Тому що Зеленський дуже не любить, коли високопосадовці зловживають поїздками за кордон. Це використали, щоб підставити Костіна.

Водночас Костіна поважають, що він у контактах з міжнародними організаціями добре працював. Тому зараз говорять про те, щоб направити його послом до Нідерландів, нехай він там буде таким собі негласним спецпредставником України у контактах із Міжнародним кримінальним судом. Тобто працюватиме з Гаагою.

Швидше за все, Денис Шмигаль збереже посаду прем’єр-міністра. Фото: ФБ Денись Шмигаль

Жодної кризи влади немає

– А знайдуться у парламенті голоси для кадрових перестановок?

– З огляду на голосування у квітні, Офісу президента вдалося стабілізувати ситуацію у Верховній Раді. За закон про мобілізацію проголосували 283 депутати, і більшість інших законопроєктів у квітні було проголосовано. Тому за відставку голоси, найімовірніше, знайдуться. А ось чи знайдуться вони за призначення, залежить від того, кого захочуть призначити. Якщо людина із нормальною репутацією, запитань до неї не виникне. Але якщо підуть політичні претензії до кандидата на посаду міністра, то можуть виникнути проблеми.

– То все-таки, кадрові перестановки та реорганізація – це природний процес чи кулуарні інтриги?

– Справа не в інтригах. Головне значення цих перестановок у тому, щоб через оновлення кадрів на вищих посадах стимулювати роботу управлінців. Зеленський періодично це робить. У нього вже було кілька таких хвиль. Президент зараз потребує максимальної віддачі. Він вважає, якщо зараз поміняти цілу групу міністрів, то це буде сигналом для інших: працюй краще, активніше, енергійніше, не зловживай, тоді залишишся на своїй посаді. Як показує досвід, ті, хто приходять на нові посади, землю риють у прямому та переносному значенні. Демонструють киплячу енергію. Тобто це імпульс для активізації роботи, це головний мотив. Ну і щодо Кабміну важливим є скорочення кількості міністерств і, відповідно, адміністративних витрат на роботу уряду.

– А це все не говорить про кризу у владі?

– Та немає жодної кризи. Криза – це коли не працює якась гілка влади, коли той чи інший державний інститут не виконує свого завдання. У нас такі ситуації, як правило, відбуваються під час політичних криз або помилки в роботі державного органу провокують кризові ситуації в тій чи іншій суспільній сфері.

Якби в нас була зараз управлінська криза, то ми вже програли б війну. Кабінет міністрів якраз працює нормально. Але є необхідність підвищити ефективність управлінських структур, у цьому причина кадрових рішень президента.